Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2011 » Жовтень » 25 » Медицина і здоров»я: швидка медична допомога - на шляху модернізації
19:51
Медицина і здоров»я: швидка медична допомога - на шляху модернізації

КОНФЛІКТИ  У СЛУЖБІ  - "103"



У службі швидкої медичної допомоги м. Львова назріває конфлікт. Як повідомила щоденна інтернет-газета «Вголос», медбрат підстанції   № 3 Андрій Козак заявляє: "Умови роботи на «швидких» - нестерпні, тому медпрацівники будь-якої миті готові пікетувати міську раду". Головний лікар Львівської станції швидкої медичної допомоги Наталія Поважук у свою чергу заяви колег називає безпідставними.

У Львові сьогодні працює 5 підстанцій Швидкої Медичної допомоги – № 1 на вул. Київській, 31, № 2 вул. Пилипа Орлика, 6, № 3 пр. Червоної Калини, 57, № 4 на вул. Медова Печера, 1 та № 5 на вул. Біберовича - у мікрорайоні Рясне.

Як розповіла газеті Наталія Поважук, в автомобільному парку лікарні знаходиться 58 машин. З них реально працюють 38-45 автомобілів. "Кожна четверта – простоює, бо машини перебувають на поточних ремонтах, водії - у відпустках, медики - на лікарняних”, - пояснює головний лікар. За її словами, востаннє санітарну автотехніку закупляли у 2008. Тоді придбали 18 машин, які розподілили, згідно з потребами підстанцій.


Після цього закупівля машин була неможлива через розпорядження Кабміну про державну реєстрацію санітарного транспорту. Однак в Україні не було виробників ліцензованих санітарних автомобілів. "Це європейські стандарти. В цьому році обмеження на закупівлю буде зняте, і у грудні ми плануємо закупити 25 нових машин”, - додала вона.

У свою чергу Андрій Козак повідомив кореспондентам, що з 18 машин, закуплених у 2008 р., дві - "пішло” на Сихів, одна – у підстанцію на Майорівці, а 15 машин отримали їх відділення, що на вул. Київській і на вул. Пилипа Орлика. "Вони "пішли” туди, адже це підстанції, де адміністрація сидить. На ці підстанції завжди журналісти, представники управління охорони здоров’я, приїжджають. Розподіляла так головний лікар - Наталія Поважук”, - пояснює медбрат.

А. Козак розповідає, що технічний стан частини санітарних машин є настільки несправним, що подекуди машини ламаються просто під час їзди. "А це – небезпека для життя і лікарів, і пацієнтів. Термін експлуатації санітарного автомобіля 5-6 років. Зокрема на підстанції № 3 працює 11 машин, з них 7-8 на ходу. У нас є 3-4 машини з 10-річним стажем роботи. Вони працюють цілодобово. У бригади № 56 машина закривається на засув ззовні. Це нонсенс (!) Якби щось сталося – пасажири у пастці. В автомобілі реанімаційної бригади № 44 півтора роки тому хулігани розбили скло. Його заліпили плівкою. Якби щось впало чи тріснуло ще раз, буде біда”, - обурюється він.


За словами працівника «швидкої», машини ремонтують водії за власні кошти – купують деталі, масло, гальмівну рідину. "Адже на нашій спільній ремонтній базі на вул. Київській ніколи немає потрібних деталей, завжди маємо там проблеми”, - зауважує чоловік. Біда на "швидкій” і з робочою формою, яка живе в середньому 5-6 років. Попри те медики носять свої «роби» значно довше.

На викладені вище звинувачення Н. Поважук зазначає: " У нас ніколи не списували з балансу  автомобіль через 5-7 років. Норма списання санітарного автомобіля – в середньому 10 років». Вона ж додає, що на виклики хворих виїжджають лише справні «швидкі». "У нас жоден автомобіль не виїхав технічно несправним”, - запевняє медик.

Додамо, зараз роботу підстанцій швидкої допомоги Львова перевіряє спеціальна комісія, до якої увійшли представники міського управління охорони здоров’я та депутати. Як розповіла журналістам депутат міськради Людмила Шекета, що входить у комісію, «швидку» перевіряють комплексно – і стан автотехніки, і кваліфікацію лікарів. Результати роботи комісії стануть відомі за декілька днів.

А. Козак зазначає, що рішення ревізорів і визначатить подальші дії працівників підстанції швидкої медичної допомоги № 3. Вони сподвіваються, що за її результатами з»являться підстави для зміни керівництва міської станції. "Мають бути кардинальні зміни – кадрові ! Якщо їх не буде, то ми вийдемо на страйк під стіни міськради. Ми готові приїхати на старих «швидких» та у старій формі – нехай львів»яни подивляться, як працює наша «швидка», - заявив чоловік.

Медбрат обіцяє, що страйк буде мирним і відбудеться після роботи.

А як справи в інших регіонах?

Як повідомляє Радіо «Свобода», стан швидкої медичної допомоги не лише в Києві, а й по всій Україні настільки критичний, що можна говорити навіть про відсутність такої допомоги.

Це заявляє екс-заступник міністра охорони здоров'я Валерій Івасюк. За його словами, цей висновок підтверджується навіть у тих випадках, коли пацієнтами «швидких» стають VIP-персони. Не кажучи вже про «простих смертних». «Один раз я вже стосовно цього висловився – у зв’язку із загибеллю Кушнарьова». Тоді Валерій Івасюк стверджував, що народний депутат України Євген Кушнарьов помер через неготовність районної лікарні міста Ізюма на Харківщині надати потерпілому повноцінну термінову допомогу. «І я не змінив свою думку з тих пір, - говорить він, - я взагалі думаю, що якби Платіні знав про медицинські проблеми (окрім доріг, стадіонів та іншої інфраструктури), тобто про те, що Україна не готова надати швидку медичну допомогу навіть одній особі, яка приїде на Євро - 2012, то рішення стосовно участі України в чемпіонаті було би скасоване».


27-річний киянин Юрій, наприклад, вважає, що сподіватися на допомогу «швидкої», принаймні, наївно. Йому невідкладну допомогу надали лише з четвертої спроби. Ніколи не зловживаючи спиртним, хлопець одного разу випив келих вина, яке виявилося підробленим. Юрію стало зле, і такий стан тривав цілий день, тож довелося викликати «швидку». «Мені було так погано, що я не розумів, де я є. Я викликав швидку і сказав, що отруївся вином. Мені відповіли, що не виїжджають на виклики з алкогольним отруєнням. За мною приїхав мій друг, оскільки я був на вулиці. По дорозі ми зустріли іншу бригаду «швидкої» в машині. Вони також відмовилися мені допомагати і наказали їхати до лікарні за місцем проживання. У цій лікарні мене теж не прийняли, і лише в наступній мені поставили крапельницю, і буквально врятували життя», - розповів Юрій.                            

До двадцяти викликів за зміну – такими є будні бригад «швидкої» в одному з українських регіонів – Рівненщині. Кореспондентка Радіо «Свобода» відвідала міську станцію «Швидкої медичної допомоги» і провела декілька годин у складі кардіореанімаційної бригади.

За добу одна бригада виїжджає на виклики 14-20 разів. Для лікаря Юрія Смолярчука, який працює у складі кардіореанімаційної бригади, зміна цього дня почалася як звичайно – з викликів до астматиків та серцево-судинних хворих. За 24 роки роботи на «швидкій» на рахунку в лікаря вже тисячі врятованих життів. Але бувають і прикрі випадки. «В минуле чергування - померла дитина 13-и років. Ми вже застали її мертвою. Кажуть, до смертей можна звикнути – це неправда. Часом на виклик приїжджаєш, а там нічого серйозного. А часом так спокійно викликають, а приїжджаєш, дивишся – а там катастрофа, потрібно засукувати рукави і рятувати...».

Але бажання кинути таку напружену нервову роботу Юрій Смолярчук не має. «Чесно кажучи, ні. Вона мені дуже подобається. По-перше, екстрим, і дуже багато таких випадків, що радієш, коли «витягуєш» людину практично зі смерті – отримуєш задоволення... Я в сім’ї заспокоююсь». До речі, дочка Юрія Смолярчука теж працює поряд, на «швидкій».

Головний лікар міської станції швидкої допомоги Валерій Гикавчук розповідає: бригади укомплектовані всім необхідним для надання невідкладної медичної допомоги. Однак на таке місто, як Рівне, їх би мало бути 24 – одна бригада на десять тисяч населення. Працює ж у півтора раза менше через недостатнє фінансування і відсутність сучасних реанімобілів. Працюють здебільшого на «газелях», які часто ламаються і є незручними для перевезення хворих. Хоча Україна рік тому вступила до міжнародної асоціації спецтранспорту, поки що на Рівненщині немає жодного реанімобіля, обладнаного за останніми вимогами часу, говорить головний лікар.

Крім того, у Рівному, як і загалом в Україні, відсутні не лише смуги для спецтранспорту, а й часто взагалі пристойні дороги. Дуже важко, особливо в дощову і снігову погоду, заїжджати на приміські вулиці з ґрунтовим покриттям, або навіть у міські двори, де ще не позбулися численних ям. І лише рік тому лікарі домоглися, щоб на виїзді з вулиці, котра прилягає до станції, встановили світлофор – на це знадобилося 45 тисяч гривень з міського бюджету.


Основні проблеми «швидкої» - це віджила апаратура і старі машини. Медичним персоналом і грішми вона забезпечена, зазначає Віра Кропивна, лікар швидкої допомоги на Полтавщині. «У нас дві нових і дві старих машини. Але якщо виклик до села, а дорога розмита, то іномарки там не проїдуть. А наші проїжджають. Апаратурі не 20 років, менше звичайно, але кардіограф, наприклад, який щодня труситься в машині, треба міняти часто, а ми цього не можемо собі дозволити», - пояснює вона. 

Бригади швидкої допомоги по всій Україні неукомплектовані ліками та устаткуванням. На одні лише автомашини надійшло понад 4000 заявок, зазначає Тетяна Бахтеєва, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я. Крім цього, існує гостра нестача молодих кадрів. «Близько 50 % медиків на «швидкій» - це пенсіонери. Через низьку заробітну плату молодь не йде сюди працювати. У Києві ми ще маємо приватні служби «швидкої», але в регіонах дочекатися її приїзду - це проблема. Ми починаємо розробляти програму державної підтримки служби швидкої допомоги. Орієнтовно вона коштуватиме один мільярд гривень. Сподіваюсь, що МОЗ зверне на це увагу»,– каже Бахтеєва.

У середньому виїзд бригади швидкої допомоги обходиться у сто гривень (без урахування вартості бензину). Щодоби, наприклад, лише в Києві реєструють у середньому дві з половиною тисячі викликів. А до лікарень госпіталізують 700 пацієнтів.

Цікаво, що в багатьох європейських країнах на перехрестях існують будки з дефібриляторами – апаратами з електростимуляції серця (на випадок, якщо комусь стане зле). Ось тільки поряд обов’язково має опинитися небайдужа людина.А от у Києві людині, що впала на Контрактовій площі з нападом епілепсії, за словами очевидців, викликати «швидку» було просто неможливо. Лікарі відмовляються виїжджати на виклик без конкретної адреси.

Принагідно зазначимо, що після прийняття Закону України "Про символіку Товариства Червоного Хреста", який був прийнятий парламентом 22 жовтня 2009 р., всі автомашини швидкої медичної допомоги втратили право позначатися квадратним червоним хрестом, що практикувалося впродовж кількох десятиліть в СРСР, і тепер ця служба використовує свою власну символіку. 


За матеріалами Радіо «Свобода»: http://www.radiosvoboda.org/

та щоденної інтернет - газети «Вголос»:  http://vgolos.com.ua/zhyttya/24.html

 

 

 

 

Переглядів: 1811 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Понеділок, 25.05.2020, 16:43
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 328
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 2
Користувачів: 2
Олекса, apostoljuk
Iv. Stepura © 2020