ЧУЖОГО
ГОРЯ НЕ БУВАЄ !
Чи може благодійність бути мнимою і реальною? Адже
вона, або - є, або її – немає. Знайомлячись з львівським життям, можна
переконатися, що є і перший, і другий види благодійності. Для прикладу
співставимо два невеликих повідомлення. Ось перше з них, розміщене на сайті ЗІКу:
«На цілу Львівщину 3,2 млн грн пенсіонерам та
інвалідам виявилося забагато
На виплату компенсацій людям, що допомагають
пенсіонерам та інвалідам, у Львівській області в місцевих бюджетах було
закладено лише 3,2 млн грн, але й цю суму освоїти не зуміли.
Про це розповів начальник Головного фінансовго
управління Львівської обласної держадміністрації Олег Демків, – інформує
кореспондентка ЗІКу.
Так, за його словами у 2011 році вперше відповідно
до Бюджетного кодексу України в новій редакції з районних та міських бюджетів
здійснюється виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги
громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують сторонньої допомоги.
Демків зазначає: «У місцевих бюджетах на цю мету, яку
держава делегувала, затверджено тільки 3,2 млн. З них використано за 10 місяців
лише 59%. Тобто нема адекватного фінансування соціально захищених статей по
багатьох бюджетах міст і районів і нема відповідного закладення коштів на цю
мету».
А ось друге інформаційне повідомлення, опубліковане
на сайті ZAXID.NET:
«У Львові батьки Павлика Корчинського, який помер
від вродженого захворювання серця, заснували благодійний фонд "Ти не
один" пам’яті хлопчика.
Хлопчик, на операцію якому за місяць вдалось зібрати
рекордну для Львова суму – майже 600 тисяч гривень, все ж помер, не дочекавшись
операції в Німеччині. Тепер справою свого життя батьки вважають допомогу дітям,
у яких теж хворе серце. Стартовим капіталом фонду стануть гроші, які зібрали
для Павлика.
Нагадаємо, Павлик Корчинський народився із рідкісною
вродженою вадою серця. В 6 років переніс першу операцію на протезування клапана
в інституті серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова (м. Київ). Через деякий
час було проведено другу операцію у ЛОКЛ. Певний час штучний клапан ще
підтримував функцію міокарда. Хлопчик відвідував школу, однак з часом його
здоров’я знову погіршилося. За словами кардіохірургів, єдиним шансом вижити для
Павла була термінова пересадка серця. В Україні таку операцію зробити
неможливо. Батьки вели переговори з німецькою клінікою, на операцію потрібно
було понад 500 тис. євро. Але прооперувати хлопчика не встигли».
Висновок, сподіваємось, зробити не важко, де
благодійність - справжня, а де – мнима.
За матеріалами сайтів: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?u_lvovi_stvorili_blagodiyniy_fond_dlya_ditey_z_hvorim_sertsem&objectId=1240851
http://zik.ua/ua/news/2011/11/11/318875
|