ТРУДОВА МІГРАЦІЯ – СВІТОВА ПРОБЛЕМА
Вчора, 11 листопада, в провідних російських
інформ-агентствах з»явилося повідомлення про невдалу спробу самогубства громадянина
України, що нелегально працював у Москві. Його розтиражували українські
журналісти, і зрештою на одному з таких сайтів можна було прочитати: «чоловік
зістрибнув в п'ятницю вдень з Великого Кам'яного моста в Москві, щоб покінчити
життя самогубством, - повідомило джерело в російських правоохоронних органах.
"Вдень з моста до Москви-річки зістрибнула
людина. Після нетривалого знаходження у воді, чоловік сам доплив до
берега", - сказало джерело. За його словами, прибулі на місце медики
перевірили чоловіка.
"Чоловік знаходиться в стані сильного
алкогольного сп'яніння, він не постраждав", - повідомило джерело. Він
відзначив, що чоловік був доставлений у відділення поліції Китай-місто для дачі
пояснень.
Джерело заявило, що стрибнув з моста в річку
41-річний громадянин України - Євгеній Ільчук.
"Причиною вчинку чоловік назвав нервовий зрив
із-за конфлікту з працедавцем", - сказав він.
Ільчук розповів співробітникам поліції, що працював
нелегально в Москві, працедавець не розплатився з ним, після чого він ухвалив
спонтанне рішення покінчити життя самогубством, стрибнувши до Москви-річки
прямо навпроти Кремля. Проте, опинившись у воді, Ільчук змінив свої наміри і
самостійно вибрався на берег, де був затриманий поліцією.
"Зараз Ільчук госпіталізований в перший
психоневрологічний диспансер Москви для надання йому психологічній
допомозі", - сказало джерело. Він не виключив, що в подальшому буде проведена
перевірка відносно законності дій працедавця українця.
У серпні п.р. Newsinfo писав про чергове самогубство
шляхом падіння з моста, досконаному в Москва-ріці.
Невідомий чоловік заподіяв собі самогубство,
стрибнувши з моста у воду біля готелю "Україна", передає
"Інтерфакс" з посиланням на джерело в правоохоронних органах.
"В середу вечером невідомий чоловік піднявся на
Новоарбатський міст напроти готелю "Україна", після чого зістрибнув в
Моськва-реку і потонув", - сказав співбесідник агентства. 
На місце ЧП прибули рятувальники, лікарі «швидкої»,
тіло загиблого шукають рятувальники. Встановлюються обставини події.
Таких та інших асоціальних випадків у середовищі
трудових мігрантів, сила-силенна. Чимраз їх більшає. Тож 26-27 жовтня п.р. в
Суспільній Палаті Російської Федерації пройшла міжнародна конференція «Трудова
міграція в Росії: медико-соціальні і гендерні аспекти». Вона була організована
Російським Червоним Хрестом, спільно із Суспільним Фондом «Таджикистан» і
Центром міграційних досліджень Російської Академії наук під егідою Комісії з
міжнаціональних стосунків і свободи совісті Суспільної палати Російської
Федерації, і за підтримки Міжнародної Федерації Суспільств Червоного Хреста і
Червоного Півмісяця - в рамках глобального партнерства з Департаментом
міжнародного розвитку Великобританії (DFID).
Учасниками конференції стали більше 70 представників
різних організацій. Зокрема неурядових організацій Центральної Азії, міграції,
що займаються питаннями, Суспільств Червоного Півмісяця Казахстану,
Таджикистану і узбекистану, Міжнародної організації по міграції ООН, Міжнародній
організації праці, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, ЮНЕСКО,
профспілки трудових мігрантів, наукові професійні організації Росії, які ведуть дослідженнями у сфері трудової міграції,
представники національних діаспор ряду регіонів РФ, Федеральної Міграційної
Служби Росії, а також представники посольств країн Центральної Азії. Конференція продовжувалася два дні. Обговорювався
широкий спектр медико-соціальних і гендерних аспектів трудової міграції в
Росії. Намічалися шляхи подальшої співпраці з надання медико-соціальної
підтримки уразливим категоріям трудових мігрантів, з урахуванням гендерної
специфіки. Йшов пошук конкретних механізмів поліпшення доступу трудових
мігрантів до послуг медико-соціальної допомоги в Російській Федерації, ранньої
діагностики і лікування ВІЧ і туберкульозу. 
Голова Російського Червоного Хреста і співголова
даної конференції Раїса Лукутцова, відкриваючи форум, відзначила його високу
соціальну значущість і призвала присутніх об'єднати зусилля, направлені на вирішення проблем уразливих
категорій мігрантів. Раїса Тимофіївна подякувала Суспільній палаті Російської
Федерації за сприяння і партнерство в проведенні конференції і підкреслила
необхідність консолідації зусиль громадських організацій і органів державної
влади при розгляді тих складних питань, які стоять на її порядку денному.
«Щоб вирішити проблему міграції, треба поставити її
на серйозний законодавчий грунт - щоб була відповідальність і у тих, хто
приймає мігрантів, і у тих, хто приїжджає», — підкреслила член Суспільної
палати, відомий правозахисник Алла Гербер.
«Близько 9 мльйонів іноземних громадян, більшість з
яких трудові мігранти з країн СНД, сьогодні проживають і працюють на території
Росії», - відзначив в своєму виступі директор департаменту міжнародної
співпраці Російського Червоного Хреста Сергій Кобец, посилаючись на дані
Федеральної міграційної служби. Мігранти, за його словами, «знаходяться не в
самому кращому положенні, вони часом позбавлені медичної допомоги, соціальної
підтримки з боку держави і можуть розраховувати тільки на платні медичні
послуги, що серйозно знижує їх захищеність в країні».
У вересні Російський ТЧХ, повідомив Сергій
Кобец, провів моніторинг міграційної
ситуації у всіх суб'єктах, перевірив готовність його регіональних підрозділів до
взаємодії з органами влади, проаналізував
можливості розширення і поглиблення їх внеску в дозвіл проблем трудових
мігрантів в суб'єктах Російської Федерації.
Представник Управління сприянню міграції ФМС Росії
Алла Броннова відзначила, що Федеральна міграційна служба готова співробітничати
з неурядовими структурами в тому сенсі, що стосується оптимізації перебування трудових мігрантів на
території Росії, шляхом створення сумісних суспільних приймалень при
управліннях ФМС в регіонах і підвищення інформування трудових мігрантів про медичні
і соціальні послуги.
За словами Даврона Мухамадієва, підрозділи Регіонального представництва Міжнародної
Федерації Суспільств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Росії, використовуючи свій статус авторитетної
гуманітарної організації, найбільшої в світі,
має намір і надалі представляти інтереси найуразливіших категорій
мігрантів, беручи участь, зокрема, у формуванні єдиної міграційної політики на
рівні Міжпарламентської Асамблеї СНД і Державної Думи РФ.
Заступник голови Російського Червоного Хреста по
Північно-Західному федеральному округу Тетяна Лінева і координатор з питань
міграції Санкт-Петербурзького регіонального відділення РТЧХ Наталія Зайберт розповіли
про обширну презентацію про досвід роботи Санкт-Петербурзького регіонального
відділення РТЧХ в області надання допомоги біженцям і особам, що шукають
притулку. Вони поділилися також досвідом створення і функціонування телефонної «гарячої лінії» Російського
Червоного Хреста по наданню допомоги мігрантам.
Дводенна дискусія по основних медичних і соціальних
проблемах мігрантів, широкий обмін думками представників російських і
зарубіжних неурядових організацій був, поза сумнівом, корисним і плідним.
За підсумками
конференції прийнята резолюція, що містить пропозиції і рекомендації Державній
Думі РФ, Уряду РФ, ФМС і органам охорона здоров'я, що стосується поліпшенню
доступу найуразливіших категорій трудових мігрантів, особливо жінок і дітей, до
послуг закладів охорони здоров'я, освіти і інших соціальних установ. Учасники
виразили також одностайне переконання в необхідності організації Російським
Червоним Хрестом, спільно зі своїми партнерами, подібної конференції і
наступного року, що дозволить обговорити хід вирішення поставлених завдань і
скоректувати подальші сумісні дії.
Матеріали конференції будуть оформлені Російським
Червоним Хрестом спільно з Міжнародною Федерацією суспільств Червоного Хреста і
Червоного Півмісяця за підтримки Міжнародної організації по міграції ООН.
Робота конференції широко висвітлювалась в засобах
масової інформації і прес-службою Суспільної палати Російської Федерації.№ Повний
відеорепортаж з даного заходу - на сайтах Суспільної палати:
http://video.oprf.ru/conference/view/id/76
http://video.oprf.ru/conference/view/id/74
Газета «Московський
комсомолець» повідомляє, що за офіційними даними в Москві постійно проживає
40-50 тисяч громадян Таджикистану. І основна проблема не в тому, що вони не
зареєстровані, а в тому, що більшість з них працюють нелегально. І саме за ними
постійно «полює» міграційна служба. Та сотня нелегалів, яку нещодавно вислали з
Росії, за словами джерела, це крапля в морі. І ситуацію з цією депортацією
просто вдало використали в популістських цілях — ніхто спеціально ніякої
ассиметричного відповіді не готував.
По всій Росії цього
року було депортовано 15 тисяч нелегалів. І ніхто з цього приводу шуму не
піднімав. Одначе, проблем, які повстали і повстають, цими заходами вирішити не
вдалося ще жодній країні. Повсюдна протреба у робочій силі – сильніша за міграційні
закони. Тому розв»язка лежить у площині комплексного підходу вирішення цих проблем. Зазначимо, Україна є лідером у списку нових мігрантів до Росії, Польщі та Чехії. Такий висновок зробили експерти Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), що об'єднує розвинені країни світу. Українці опинилася на десятому місці серед тих, хто виїжджає до розвинених країн, а у першу трійку списку входять китайці, румуни (аналітики враховували й внутрішню міграцію) та індійці.
Вже через 5-10 років на заводах і фермах України працюватимуть мігранти з Середньої Азії й Африки. Незважаючи на невисоку тривалість життя українців - 68,2 року проти 74,6 року європейців - багатьом нашим співвітчизникам доведеться працювати в буквальному сенсі "до кінця своїх днів". Справа не лише в прийдешній пенсійній реформі, яка передбачає підвищення вікового цензу для виходу на заслужений відпочинок, а й у різкому зниженні припливу молодих кадрів.
Прес-служба
Личаківської РО ТЧХ м. Львова
| 
