ВИДАТНИЙ ХІРУРГ
ПИРОГОВ 
У
християн вважають, що людина, яка померла – народилася… для неба. Великий
хірург Микола Пирогов перейшов у цю іпостась 130 років тому. Річниця
виповнюється 5 грудня 2011 р. Торік, до дня його земного народження, 02.06.2010
р. введено в обіг поштову марку № 1046 "МИКОЛА ПИРОГОВ. 1810-1881".
Формат марки – 40х28 мм.
Перфорація гребінчаста – 14:14 1/4.
Номінал марки – 1,50 грн.
Кількість марок в аркуші – 12 (3х4).
Тираж – 195 000 примірників.
Художник марки – Олександр Калмиков.
Захист – мікротекст "О. Калмиков".
В УФ променях світиться дубльоване факсиміле
підпису.
Марка – багатоколірна; спосіб друку – офсет.
Марку надруковано на ДП "Поліграфічний комбінат
"Україна" з виготовлення цінних паперів".
На полях аркуша надруковано штриховий код
4823027129501; Зам. 0-3209. 26.04.2010.
Штемпель спецпогашення "Перший день" 
02.06.2010
Микола Пирогов. 1810-1881. Перший день. Вінниця
21050
Дизайн штемпеля Євгена Бородая.
Витяг
із життепису видатного хірурга: 
Пирогов
Микола Іванович
13
(25) листопада 1810, Москва, Росія —
23
листопада (5 грудня) 1881, с. Вишня, Вінничина
Учений, хірург, педагог, громадський діяч.
Основоположник воєнно-польової хірургії та топографічної анатомії, винахідник
гіпсової пов’язки. Член-кореспондент Петербурзької академії наук (1847).
Почесний член і почесний доктор багатьох університетів світу.
14-річним юнаком вступив на медичний факультет
Московського університету. Отримавши диплом, вісімнадцятилітній Пирогов їде для
подальшого навчання у місто Дерпт (нині – Тарту, Естонія), у щойно відкритий
там при університеті інститут підготовки до професорської діяльності. Його
керівником став один із кращих викладачів інституту, професор теоретичної і
практичної хірургії, учасник Вітчизняної війни 1812 року І.П. Мойер (1786-1856)
– уважний наставник, людина високої культури. В 22-річному віці вчений блискуче
захищає докторську дисертацію «Чи є перев’язка черевної аорти при аневризмі
пахової ділянки легко виконуваним і безпечним втручанням?». Робота, написана
латиною, здобула визнання як в Росії, так і за кордоном. Після захисту
дисертації М.І. Пирогов виїздить до Німеччини, працює в клініках і лабораторіях
відомих вчених, удосконалює свої знання і досвід. У 26 років – він професор
кафедри теоретичної і практичної хірургії Дерптського університету.
На початку 1841 року Миколу Івановича обирають
професором кафедри госпітальної хірургії та патологічної анатомії Петербурзької
медико-хірургічної академії. Відтак розпочався найбільш плідний період його
наукової діяльності. Новаторські праці М.І. Пирогова того часу заклали
фундамент топографічної анатомії та оперативної хірургії. Зокрема, він першим
серед вітчизняних учених виступив з ідеєю пластичних операцій, запропонував
ректальний наркоз, застосував ефірний наркоз у клініці і наркоз у
воєнно-польовій хірургії, висунув ідею кісткової пластики, запропонував гіпсову
пов’язку. Результатом багаторічної наукової діяльності вченого стали
фундаментальні праці з анатомії, що обезсмертили його ім'я: "Хірургічна
анатомія артеріальних стовбурів і фасцій" (1837), "Повний курс
прикладної анатомії людини" (1843-1848), "Патологічна анатомія
азіатської холери" (1850), "Топографічна анатомія розпилів,
проведених на заморожених трупах" (1852-1859). За ці наукові праці
Санкт-Петербурзька академія наук чотири рази присуджувала M.I. Пирогову найвищу
нагороду – Демидівську премію.
Цілою епохою в історії воєнної медицини стала
діяльність М.І. Пирогова в період Кримської війни (1854—1855). Учений сам брав
участь в організації медичного забезпечення учасників бойових дій підручними
засобами першої допомоги і в лікуванні поранених, виявив себе блискучим
реформатором військово-медичної служби. За його пропозицією було створено
Хрестовоздвиженську общину сестер милосердя. Великий хірург сам навчав жінок,
як доглядати за пораненими.
Музей-садиба М.І. Пирогова у Вінниці
З 1865 р. М.І Пирогов працював у галузі освіти як
попечитель Одеського і Київського навчальних округів. Він сприяв організації
недільних шкіл, був одним з ініціаторів створення університету в Одесі та
медичного факультету Київського університету.
Останні роки життя М.І. Пирогова пройшли в його
маєтку в с. Вишня (тепер у межах Вінниці). Тут він продовжував медичну практику,
збудував лікарню, аптеку, обирався мировим суддею Полтавського земства. У Вишні
Микола Іванович написав такі праці, як "Звіт про відвідання
військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії та Ельзасі в 1870
році", "Воєнно-лікарська справа і спеціалізована допомога на театрі
війни в Болгарії і в тилу діючої армії у 1877-1878 рр.", які утвердили за
ним славу видатного воєнно-польового хірурга. Нині на території колишнього
маєтку славетного хірурга відкрито музей (фото зліва).
Після смерті тіло вченого було забальзамовано — і
вже понад століття зберігається в склепі, над яким надбудовано церкву. За цей
період було проведено 8 ребальзамацій його тіла з метою подальшого збереження в
природньому середовищі. Перша ребальзамація виконана українськими вченими в
1945 р., остання — проведена в 2005 р. співробітниками Науково-дослідного
центру Інституту біомедичних технологій (м. Москва) разом з науковцями
Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Ім'я Миколи Івановича Пирогова носить низка медичних
закладів в Україні, Росії, Болгарії. На його честь встановлено також обеліски
та пам'ятники.
Петро
Гарматій,
Заслужений зв»язківець України, голова
філателістичного клубу «Милосердя»
| 
