КВІЛЛІНГ – ДАНИНА МОДІ, ЧИ  ЩЕ  ОДИН  КРОК  У  СВІТ  КРАСИ

Сучасна людина не може жити тільки спогадами про минуле. Вона обов»язково шукає можливість знайти щось своє, неповторне…Ще донедавна не тільки у СШ-63, але й в усьому Львові мало хто чув і знав, що означає слово «квіллінг». А представників цього виду мистецтва майже не було.

Нині ж Львівську СШ-63 знають не лише в Україні, але і за кордоном, як законодавця мод цього незвичайно красивого виду прикладного мистецтва. Ірина Федорівна Мельник, вчителька образотворчого мистецтва і художньої  культури досконало освоїла його і охоче ділиться секретами майстерності не тільки  з дітьми, членами гуртка, вле і зі всіма бажаючими.

«Квіллінг – дивовижно красивий та витончений вид мистецтва, - розповідає Ірина Федорівна (на знімку), - також відомий під назвою «паперокручення».

До розмови долучається Катериа Євгеніївна Гриб, яка не тільки голова профкому, але і викладач англійської мови. Вона пояснює, що слово «квіллінг» має англійське походження. Так ми дізналися, що англійське Quilling – це є рюш, і утворене від слова quill - пташине перо, гофрувати, плоїти, тобто – мистецтво виготовлення плоских або об`ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу.

Отже, квілінг - мистецтво скручування паперу. Він відомий також як мистецтво, яке практикується з моменту Ренесансу. Його техніка полягає в наступному: вузькі смужки паперу закручуються в рулони, формуються і склеюються клеєм.

 Історія квіллінгу

Хоча достовірно походження квіллінгу не відоме, вважається, що він з`явився одразу після винайдення паперу, в Китаї у 105 н.е. Інші джерела стверджують, що квіллінг практикувався у Давньому Єгипті. Одне можна сказати напевно – квіллінг має дуже багату історію. Вважається, у 300 – 400-ті роки - срібні та золоті дротики ювеліри закручували, оздоблюючи кулони, діадеми та вази. Чарівні ювелірні вироби було зроблено саме за допомогою техніки скручування – тобто квіллінгу.

До 1200-х це захоплення було дуже популярним. Головним матеріалом раніше був метал. Тож коли він став недоступним для мирянина, його змінили на папір. Вперше документально згаданий квіллінг у 1200-х, але фактично почав використовуватись у 1500-1600-ті французькими та італійськими черницями. Вони використовували рвані шматочки бібельдруку (особливо тонкий непрозорий папір), та гусяче пір`я, щоб прикрасити релігійні книги та образи у церквах.

Саме використання гусячого пір`я породило термін quilling. Починаючи з кінця 1600-х рорків, квіллінг став досить популярним захопленням у Європі та Англії серед молодих дам. У школах дівчата вивчали квіллінг разом із вишиванням. Взірці таких робіт є у музеях, із зазначеними - назвою школи та ім’ям дівчинки-автора на звороті.

Як бачимо, цей вид творчості існував в середньовічній Европі. На піку своєї популярності квилінг був поширений серед знатних пань, які розважали себе ним в години дозвілля, а витвори цього мистецтва часто публікувалися у жіночих журналах того часу. Майстрині закручували папір з позолоченими краями на кінчику пташиного пера і створювали з найдрібніших деталей витончені медальйони, зовні дуже схожі на золоті.

Квіллінг ніколи не був розвагою у вільний час для жінок робочого класу. І лише дами вищого класу мали час на квіллінг, не маючи потреби у роботі, доки підходящий наречений не зробить пропозицію. Цю техніку використовували для прикрашання та декорування меблів, ваз, підставок, корзин, шкатулок та ін. Тільки люди з грошима могли дозволити собі купівлю матеріалів для квіллінгу. У якості фону використовували фольгу та флюди. Поселенці привезли із собою квіллінг у Америку, і там він пережив переродження.

В наші дні паперокручення широко відоме і популярне як хоббі в країнах Західної Європи, особливо в Англії і Німеччині. Але найширшого поширення це мистецтво набуло, коли воно «переїхало» на схід. Багатющі традиції якнайтоншої графіки і пластики, виготовлення різних фігур і цілих композицій з паперу надали цьому дивному мистецтву паперової пластики - нове життя.

Квіллінг став досить відомим у Львові, в інших містах і селах України. А головне – доступним: кожен охочий тепер може створювати неповторні шедеври у себе вдома. 

  Інструменти для квіллінгу

Інструменти для квіллінгу бувають різні. Проте, для виконання робіт у техніці паперокручення спеціальні інструменти мати не обов`язково.

 Шило

У Європі для скручування смужок паперу пластмасову чи металеву паличку з розщепленим кінцем. Проте можна використовувати і звичайне шило з діаметром приблизно один міліметр. Воно використовується для намотування смужки паперу у спіраль.

 Пінцет

Кінці повинні бути гострими, точно суміщеними. Для виконання робіт високої точності. Має бути зручним для вашої руки та забезпечувати надійне захоплення паперу.

 Ножиці

Ножиці мають бути достатньо загострені для максимально точної нарізки бахроми. Клей Клей має достатньо швидко засихати і не залишати слідів.

  Папір для квіллінгу

Готові нарізані смужки паперу різного кольору можна купити у спеціалізованих магазинах або зробити самим за допомогою ножиць, олівця та лінійки. Стандартна ширина смужки приблизно 3 – 7мм. Папір має бути пофарбований в обсязі, тобто обидві сторони і зріз мають бути одного кольору.

  Техніка квіллінгу

Смужка паперу звивається у щільну спіраль. Починати потрібно з краю смужки, який накручується на кінчик гострого шила. Після декількох щільно накручених витків валик можна зняти з шила та крутити вручну. Скручувати рулон потрібно двома руками, аби він не розпустився раніше, ніж потрібно. Тепер, коли уся стрічка згорнута послабте пальці і дайте їй трохи розпуститися. Кінчик паперу змащується клеєм та закріплюється. Тепер заготівлі можна надати бажаної форми, в залежності від того де і як її стиснути. Результат залежить лише від вашої фантазії.

Фото - Петра Чобота

Прес-служба Личаківської РО ТЧХ м. Львова