Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Січень » 4 » Увага – нові недуги: хвороба Моргелонів примушує хворих роздирати тіло до крові
01:22
Увага – нові недуги: хвороба Моргелонів примушує хворих роздирати тіло до крові


ТЕРНОПІЛЬСЬКІ МЕДИКИ  ПОЧАЛИ ЛІКУВАТИ  НОВУ НЕДУГУ


 Ще зовсім недавно лікарі, не знаючи нічого про нову хворобу Моргелонів, відправляли пацієнтів…у  божевільню. Виявилося, що її збудник, - невідомий науці грибок, - залишається живим навіть у рідкому  азоті при  мінусовій температурі у 196 градусів морозу. 

 Небезпечна хвороба Моргелонів, яку лікарі ще навіть не уміють діагностувати, упевнено крокує по  Україні, стверджують тернопільські медики.

 Хворих, які скаржилися на постійне повзання під шкірою якихось істот, медики відправляли… в  божевільню, бо були переконані: у пацієнтів почалися галюцинації. Та  пізніше достеменно було  встановлено: лікарі зіткнулися на цей раз не з галюцинаціями, а з новим видом грибків.

 Скажений черв'як, обвиває все тіло під шкірою, свербить, рухається і кусає так, що хочеться   пороздирать себе - так описують свою хворобу десятки пацієнтів професора Михайла Андрейчина (на  знімку), члена-кореспондента НАМН України, який першим узявся вивчати страшну недугу.



Одна з пацієнток професора поскаржилася, що хвороба перетворила її життя на пекло. Обличчя у пані Світлани в суцільних рубцях. Це сліди того, як вона самостійно витягувала клапті бридких волокон з-під шкіри.

"Людина дере просто до крові, бо не знає, що з нею робиться. Біль жахливий, очі вилазять, і таке відчуття, що по тобі повзають якісь змії. Я просто розрізала ті сверблячі місця голкою, і воно так все висіло. Висіло, як нитки, і текло, як кефір", - розповіла пацієнтка, мешканка Тернопільщини, пані Світлана.

Жінка скаржиться, що тіло постійно свербіло, тому вимушена була звільнитися з роботи, почала ховатися від людей, і по многу годинника проводити у ванні.

"Україна не знає, як лікувати. Що це таке, вони не можуть визначити. Коли Андрейчин подивився, говорить, дійсно воно рухається, воно живе і вони почали шукати, що це може бути, і сказали, що це Маргелона", - розповідає Світлана .

Тернопільські медики, які навчилися діагностувати хворобу, розповіли, що це гриб-шкідник, який швидко розмножується у людському тілі.

"Одне волокно утворило в замкнутому просторі вузлик. Отже, я роблю висновок, що це волокно рухалося в тривимірному просторі. І якщо раніше деякі лікарі не вірили цим хворим, то я їм - вірю", - запевнив професор М. Андрейчин.

Зараз різко збільшилася кількість цих хворих. Бо це хвороба - глобалізації.

Фахівці стверджують, якщо терміново не почати вивчення цього грибка на державному рівні, хвороба швидко розповсюдиться по Україні. Її спори розлітаються на цілих дванадцять метрів, тому заразитися може будь-хто, стверджують учені. А особливо люди із слабким імунітетом.

В Америці, за офіційними даними, вже більше дванадцяти тисяч недужих на хворобу Моргелонів. Скільки таких в Україні, ніхто ще не лічив.

Учені припускають, причиною захворювання можуть бути генно-модифіковані організми, неконтрольовані наукові дослідження в галузі нанотехнологій або секретні військові розробки.

"Грибок проростає у шовкові, полімерних армійських волокнах. Ми побачили, що весь європейський секонд-хенд уражений цим грибком", - застеріг вчений Василь Демяненко. Його застереження дуже цінне для пацієнтів і працівників Червоного Хреста, які за роки роботи з цією категорією гуманітарних вантажів,  перелопатили власними руками не одну тонну б/у одягу з чужого плеча.

Носій недуги є дуже агресивним екологічним з'єднанням. Цей грибок залишиться живим навіть тоді, коли знаходиться у рідкому азоті при мінус 196 градусах морозу.

Хоча тернопільські медики вже й отримали патент на діагностування хвороби Моргелонів, звідки вона береться, і головне - як від неї лікувати - точно ще не знають. Одна надія, на їх ерудицію і удачу в розробці правильної методики лікування.

Після лікування в пацієнтів загоюються гнійники, але на шкірі залишаються білі плями або келоїдні рубці, які не сходять з часом. Тож хворим доводиться звертатися до пластичного хірурга.

Варто відзначити, що свою назву хвороба отримала за прізвищем французької родини, в членів якої вперше побачили подібні симптоми. Замітку про це опублікували ще в XVII столітті. Однак, враховуючи те, що в наступні триста років після цього подібних випадків описано не було, сучасні вчені схиляються до думки, що той випадок до хвороби, яка діагностована тепер, відношення не має.


Довідка:

Миха́йло Анто́нович Андре́йчин - народився 22 лютого 1940 р. у с. Веселівка (колишнє село, мешканці якого були переселені на хутір Коло Тхорика - приєднаний до села Йосипівка , колись Тернопільського, а тепер Теребовлянського району Тернопільської області) - український лікар-інфекціоніст, епідеміолог.

Доктор медичних наук (1981). Професор (1983). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Нагороджений почесною медаллю Фонду миру (1986) та А. Річинського «За значний внесок у духовність України» (2002), срібна медаль ВДНГ (1989).

Нагорода Ярослава Мудрого АН вищої школи України (1997). Дійсний член Нью-Йоркської АН (1995), член Європейського товариства з хіміотерапії інфекційних хворіб (1996), почесний член Всесвітнього біографічного центру Кембриджського університету (1999), Польського товариства лікарів-епідеміологів та інфекціоністів. Ім'я Андрейчина внесено у Всесвітній бібліографічний довідник видатних людей «Хто є Хто» (1999).

Закінчив Копичинецьку СШ, 1963 — Тернопільський медичний інститут. Працював терапевтом у Бережанському районі. Від 1966 — у Тернопільському медичному інституті (нині ТДМА): клінічний ординатор, асистент, доцент, професор; від 1981 — зав. каф. інфекційних хвороб та епідеміології, від 1983 — проректор з наукової роботи. Від 1998 — голова Асоціації інфекціоністів України.

Головний редактор журналу «Інфекційні хвороби». Вдосконалив діагностику низки інфекційних хвороб, розширив уявлення про їх патогенез, описав їхню термосеміотику і кілька нових клінічних ознак, запропонував методи їх лікування. Автор і співавтор понад 450 праць, серед них — 20 монографій, довідників, навчальних посібників.

За редакцією Андрейчина видано «Довідник фельдшера» у 2-х т., перші україномовні підручники з інфекційних хвороб та епідеміології для ВНЗ. Має 34 авторських свідоцтва і патенти на винаходи. Ініціатор випуску перших в Україні компакт-дисків «Інфекційні хвороби» й «Епідеміологія». Заснував наукову школу інфекціоністів.

Джерела: сайт - http://ru.tsn.ua/ukrayina/zagadochnaya-bolezn-zastavlyaet-ukraincev-razdirat-telo-do-krovi.html, а також енциклопедія "Wikipedia

 

Переглядів: 1477 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 17.08.2017, 00:35
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 300
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz