В І Й Н А    З    Р І З Д В О М

  У річному плані Укрпошти на 2012 р. зазначено, що спецпогашення на    честь Різдва Христового будуть у Житомирі, Луцьку та  Дніпропетровську  6 -7 січня. Це подвійне свято для філателістів України.    Та перехід на  електронні засоби зв»язу ставить багато пробем перед    працівниками  пошти, і крім традиційних заходів, якими є спецпогашення,  пропонують  філателістам  і всім бажаючим нові види послуг. Одна з них –  «власна  марка».

Якщо раніше випуск марок був строго регламентований державами світу, то нині ці правила значно послабшали. Легше й жвавіше ставлення до видання поштових марок стосується саме марок новорічних і різдвяних. У консервативній в минулому Англії тепер уже зовсім не потрібно бути монархом, щоб покрасуватися на поштовій марці. Досить сплатити 12,95 фунта стерлінгів, щоб стати власником 20 різдвяних марок із власним портретом.

Але якщо в Англії така послуга є нововведенням (після чого ми і вправі казати про виявлення тенденції), то у Фінляндії вже 20 років існує сільце Рованіємі, батьківщина Санта-Клауса, звідки кожен бажаючий може відправити поштівку, наклеївши марку з власною фотографією в компанії з Санта-Клаусом.

В Україні таку послугу запровадили зовсім недавно, утвориши в Укрпошті окремий відділ "Власна марка". Ним уже скористалися брати-боксери Клички, газета "Дзеркало тижня" та ін. Замовлення - недорогі, їх можна робити навіть по Інтернету. Вчорашнє спецпогашення у Львові, на честь 20-річчя встановлення дипломатичних зв"язків України з Польщею, це було не що інше, як оприлюднення "власної марки", замовником якої виступила не окрема людина, а ціле місто в особі мерії.

Однак зайва жвавість у сюжетах різдвяних марок зустрічає з боку деяких християнських церков протест. Наприклад, Синод англіканської церкви недавно звернувся до Королівської пошти з настійним проханням не допускати на марках того, що заступає сенс Різдва Христового, і використовувати на святкових марках лише християнську символіку.

У США ж до створення іменних марок поштовиків підштовхує зовсім не бажання заробити на безтурботних туристах чи марнославстві співгромадян. Розробка і створення в Америці так званих «розумних поштових марок», які містять ідентифікаційний код відправника, викликана терористичною загрозою. Вважається, що подібний захід перешкоджатиме лиходіям, котрі раптом знову надумають використати пошту в ролі каналу з адресної доставки бактеріологічної зброї. Ідентифікаційні марки, мабуть, зможуть перешкодити й анонімникам, шантажистам... Однак у США далеко не всі в захваті від перспективи введення «розумних марок», вважаючи, що цей захід стане черговим ударом по делікатному світу приватного життя.

З розповсюдженням у світі ідентифікаційних поштових марок, які містять детальну інформацію про відправника, із наших словників, можливо, згодом зникне слово «анонімка». Ну а «ідентифікаційка», котра якщо колись і виникне в наших «палестинах», то, звісно ж, з’явиться під Новий рік як сюрприз і буде свідченням того, що наші державні мужі про нас пам’ятають, намагаються декого з нас здивувати, а когось навіть і порадувати.

Ідеологія «тоталітарного релятивізму», мультикультурності і войовничого секуляризму, надзвичайно впливова на Заході, прагне повністю підпорядкувати собі громадське життя. Одна з перешкод на її шляху - християнські свята, особливо найголовніше (для західного християнства) і найулюбленіше з них - Різдво.

Оглядач телеканалу "Фокс" Джон Гібсон кілька років тому зібрав у книзі «Війна з Різдвом» численні факти про спроби витравити з цього свята всяку згадку про Христа і християнство. З його легкої руки словосполучення «війна з Різдвом» стало терміном. І війна ця не припиняється.

Найбільш безвинні її прояви - заборона зображати християнську символіку на різдвяних листівках, виконувати традиційні різдвяні гімни, виставляти в публічних місцях вертепи, влаштовувати поза церковними стінами традиційні різдвяні вистави. Під заборону підпадає і саме слово «Різдво» - тим більше, що в англійській це слово (Christmas) походить від «Христос» (Christ): заради політкоректності в офіційному вжитку воліють вираз «зимові свята» чи «святковий сезон», різдвяні ялинки перейменовують в «святкові» і т.д.

Зазначимо, до речі, що «політкорректори», по суті, намагаються зробити те ж саме, що з успіхом зробили більшовики. Прийшовши до влади, вони спершу скасували всі християнські свята та пов'язані з ними традиції. Але в тридцяті роки Сталін почав демонстративно повертати деякі прикмети знищеного ним світу, пристосовуючи їх до панівної ідеології. Так, багато прикмет Різдва повернулися в побут, але були рішуче відірвані від колишнього контексту: зимовим святом став Новий рік.

Різдвяна ялинка символізувала весь світ: нагорі - Вифлеємська зірка, нижче - зірки-гірлянди, кульки-планети і янголятка, ще нижче - фігурки тварин, під ялинкою - вертеп, що зображає печеру, де народився Христос, поруч - подарунки дітям від Народженого. Новорічна ялинка ніякого певного значення не мала - хіба що вічнозелене дерево асоціювалося із зимою, а зірка на верхівці - з кремлівськими зірками.

Ні немовля - Христос, ні святий - Миколай на радянському святі з'явитися, звичайно, не могли. Тому був створений образ Діда Мороза: за основу взяли Санта-Клауса, додали йому деякі риси Морозка з російської казки, а як свиту надали йому онучку Снігуроньку з однойменної опери Римського-Корсакова. А новорічний настрій, - передчуття добрих чудес, - запозичене у Різдва.

Досвід виявився цілком вдалим: Новий рік став (і залишається) найулюбленішим святом у більшості колишніх радянських республік, відтіснивши Різдво далеко на другий план. Правда, на Заході противники Різдва дещо обмежені в коштах більше, ніж їх радянські попередники.

Прямих репресій проти тих, хто зберігає вірність християнському святу, вони собі дозволити не можуть. Тому в хід ідуть будь-якого роду дрібні блюзнірства (так, наприклад, цього року в одній з передач канадського телебачення, приурочених до Різдва, Богородицю зображала порноактриса Памела Андерсон).

У штаті Нью-Йорк Батавський шкільний округ заборонив святкувати в школах Різдво (а заодно і юдейську Хануку, яка припадає на ці ж зимові дні). Школи відтепер не можна прикрашати ні різдвяною, ні ханукальною символікою, а вчителям заборонено бажати дітям веселого Різдва.

Те ж відбувається і в інших штатах: у Вірджинії відзначатимуть «зимові торжества», в Техасі в школі не може з'явитися Санта-Клаус і заборонено дарувати один одному подарунки.

У Вісконсіні мережа магазинів «Mills Fleet Farm Stores» виставила зі своїх приміщень добровольців знаменитої благодійної організації «Армія Порятунку», тому що вони були в червоно-білих ковпаках Санта-Клауса (потім, правда, власник мережі скасував заборону і вибачився).

У Меріленді точно так само зі словами: «Різдвяні гімни не можна співати в державній установі» - виставили з поштової дільниці групу колядників. Різдво переживає зараз свої злети і падіння, і все це, так чи інакше, відображається на поштових марках.

І це приємно, що на даний час на марках України – Різдво є Різдвом, а його символіка – символікою Новонародженого Божого Сина. І цю безцінну традицію треба всемірно плекати і берегти. У ній - душа українця, його духовність і здатність проявляти милосердя.

 Петро Гарматій,                                                                                                                                                                                                    Почесний зв»язківець України, голова віртуального філателістичного клубу «Милосердя».