Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Січень » 13 » Червонохрестівці - на відпочинку: спогади медсестри Юлії Поліщук про лазурний берег Болгарії
20:01
Червонохрестівці - на відпочинку: спогади медсестри Юлії Поліщук про лазурний берег Болгарії

ЗА   ПАХОЩАМИ ТРОЯНД  І  РОКОТОМ  МОРЯ



 Одного разу мені довелося робити фоторепортаж з  Личаківської РО ТЧХ м. Львова. Знімаючи біля  стендів замислену патронажну медичну сестру Юлію  Поліщук, я жартома поцікавився, про що вона у той  момент думала. «Про те, що стенди ці  завжди  тільки про нашу роботу, і ніколи – про відпочинок», -  відповіла вона.

 










Невдовзі, вже за філіжанкою кави, я дізнався, як Юля кілька років збирала кошти на поїздку у Болгарію, і які звідти винесла враження.

Вирушаючи за кордон, розповіла Юля, хочеться побачити все і за короткий час. У Болгарії це можна зробити, не від'їжджаючи далі, ніж на кілька кілометрів  від готелю. Колоритна архітектура, щедре частування, найчистіше море та запах троянд у повітрі - ось чому туди тягне, наче магнітом.




Я вирішила, сказала дівчина,  що активно відпочивати можна протягом року невеличкими дозами, а от основна, довготривала відпустка має бути пасивною - аби набратися сил для активності ділової. Тож вибір припав на Болгарію.

По-перше, це тільки кілька годин поїздки експресом «Москва-Варна» зі Львова. По-друге, не потрібно звикати до місцевого годинника й перелаштовувати свої біоритми. По-третє, клімат м'який і пристосовуватись до нього теж не треба. І останнє: зрозуміти болгар, якщо вони говоритимуть повільно, можна без перекладу.



Наступним кроком був вибір місця та міста. А чим славиться Болгарія?  Правильно - золотими Пісками.  Місце, де купа готелів, ресторанів, казино й решти необхідного, аби весело прогуляти зароблені за рік грошики. Але їхати туди бажання я не мала, бо, крім ресторанів, хотілося побачити ще щось - «родзинку» Болгарії, сутність її культури. Тож зупинила свій вибір на Несебрі - місті-острові на березі Чорного моря. Кілька століть тому воно називалося Месембрія, і під цією назвою воно подається в українському варіанті Вікіпедії.



«Місто сорока церков» - так його називають у туристичних проспектах. І хоча насправді храмів там утричі менше, від цього місто геть не втрачає привабливості. Воно складається з двох частин - Старого Несебра на невеличкому скелястому півострові, й Нового - на «материку», із сучасними будинками та готелями.

Ми з подругою оселились біля перешийку, що сполучає ці дві частини. З одного вікна видно червоні черепичні дахи Старого міста, а з іншого - різнокольорові вогники Нового.




Розповідаючи про Несебр, не можна оминути його історію,   адже весь він - то і є історія. Залишки фракійської пристані та кам'яний якір, знайдені під час підводних археологічних розкопок, свідчать про заселеність цих місць задовго до нашої ери. У VI столітті тут існувало місто Месембрія, яке процвітало завдяки торгівлі та захищеності водним оточенням.

Під час римського панування місто продовжило свій самостійний розвиток, аж доки разом з усім Балканським півостровом не перейшло під владу Візантії. Ще до того воно підтримувало зв'язок із Константинополем, тому стало єпископською резиденцією. Саме тоді збудовано фортечні мури, головні ворота із п'ятикутною вежею. На початку IX сторіччя Месембрією заволодів хан Крум, який перейменував її на Несебр.




Потім місто знову потрапило до рук візантійців, а пізніше повернулося до болгар. У середині XIV сторіччя їхня держава вступила у період бурхливого економічного, політичного та культурного розвитку. Під час турецького рабства місто переживало занепад, аби потім знову піднятися в добу національного відродження у Х\/ІІІ -XIX століттях.

Не дивно, що давня частина Несебра охороняється ЮНЕСКО та включена до Списку світової культурної спадщини.

Це місто зачаровує, та може й розчарувати. Якщо ви їдете туди просто насолодитися давніми залишками історії, то краще зробіть це у міжсезоння, коли туристів майже немає. Саме тоді як слід зможете розгледіти й візантійську архітектуру, і слов'янські мотиви. У розпал же сезону Несебр перетворюється на великий базар, суцільний Сорочинський ярмарок.  Щось оригінальне знайти можна, якщо дуже постаратись, але переважає ширвжиток із національним колоритом. До речі, чомусь дуже багато російських матрьошок.




Окремо треба сказати про їжу та гроші. Курс валют коливається, залежно від місця та міста. На морському курорті долар коштує 1.95 лева, а долар 1.80, а в центральній Болгарії - 1,60. Але ж не поїдеш за сто кілометрів обмінювати гроші...

Щодо їжі: вгадати порції просто неможливо. Вони бувають або маленькі, або дуже великі. Переважно - друге. Читати меню треба уважно - ліпше тричі перепитати. Так, наприклад, гарячі рулетики з крабів - не що інше, як «наші» розморожені та підігріті крабові палички. Взагалі ж їжа смачна й оригінальна, але доволі масна. Тож схуднути в Болгарії не вдасться.




Чи різняться світогляди болгар та українців? Кардинально - ні. Просто болгари - люди південні й трохи темпераменті, але в усьому іншому... Вони такі ж гостинні, як і ми. Якось у місті я захотіла купити сумку ручної роботи. Почала торгуватися. «Ви рускіє?»- запитує продавець. «Ні, українці!» -  «О! Так ви ж с родіни моєй жени. Она із Тернополя. Я вам сделаю бальшиє скідкі. Ви — мої гості». І хоч скільки ми потім приходили до нього, пригощав запашним чаєм із трав, садовив на старовинні ковдри. «Только у вас - самиє красівиє женщіни. Половіна болгар мечтают іметь жену-украінку».



Болгари так само, як і ми, люблять гарно попоїсти, а потім гарно відпочити. Вони так само отримують невеликі гроші, порівняно із цінами, хоча вже й прийняті у Євросоюз. Єдине, що їх дуже різнить із нами - вони шалено люблять усю свою країну, в усі її часи. Тому й зберігають будь-які свідчення минувшини, оберігають, реставрують і показують всьому світові.

Фотог - Юлії Поліщук

Записав  Олекса з Покуття зі слів  медсестри Юлії Поліщук

 

Переглядів: 445 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
П`ятниця, 28.04.2017, 01:25
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 297
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz