ПОБОРНИК ВІРИ І МИЛОСЕРДЯ
Частина
У. ІЗ КОЛЕКЦІЇ ЛЮБОМИРА ОНИШКЕВИЧА – 4
Про
Патріярха Йосипа Сліпого написано чимало. Дослідники охоче беруться за
дослідження його богословських праць, життєпису, філософського кредо. Спадщину
по собі він залишив багату. Ми ж зазначимо лише головні віхи його життя в
діаспорі, які вплинули в подальшому на зміцнення УГКЦ, як в Україні, так і за
кордоном
Хронологія
життєпису Патріярха Й. Сліпого:
27 вересня 1969 р. - посвячення Софії в Римі.
"...завдяки жертвам цілого українського Божого люду,
зокрема його мирянства, і моїм смиренним трудом здвигнувся Український
Католицький Університет – вогнище науки, Собор Святої Софії – знак і символ
незнищимості Божого храму на Землі, місце молитви, монастир Студитів – вічно
горіючий острівець християнської праведності і східного християнського
монашества й благочестя!" – Патріарх Йосиф (Сліпий).
1968-1973 рр. - відвідини українських вірних на
поселеннях з метою нав'язати з ними євхаристійне спілкування та пожвавити
церковно-релігійне життя: Канада, США, Колумбія, Венесуела, Перу, Аргентина,
Парагвай, Бразилія, Австралія, Нова Зеландія, Німеччина, Іспанія, Португалія,
Англія, Франція, Австрія, Індія, Мальта (всього 14 країн).
1969 р. - 19 з 21 єпископів УГКЦ звернулися до Папи
з проханням присвоїти титул Патріарха - Йосифові (Сліпому).
1971 р. - папа Павло VІ відповів відмовою.
1971 р. -
звернення до українців Канади: "Ви мусите триматися разом однією мовою, однією
вірою в Христа, однією молитвою, однією системою богослужіння, одним обрядом,
однією національною українською свідомістю, однією великою любов’ю до нашої
спадщини князів і воїнів, до нашої культури, літератури, мистецтва, до наших
традицій і звичаїв державницького правління, скріплених нашою історією багато
століть". Потрібно "засвідчувати єдність української нації в усіх країнах її
розкинення".
1971 р. - при парафії Сергія і Вакха заснував музей
українського мистецтва і готельний комплекс.
23 жовтня 1971 р. - на Папському Синоді єпископів
виголосив доповідь "Церква мучеників" про переслідування Української Греко-Католицької
Церкви в СРСР і українського народу.
1973 р. - на Святій Літургії в Римі в соборі Св.
Петра отець Гриньох, колишній капелан ОУН-УПА, грецькою мовою вперше пом'янув
Йосифа (Сліпого) як Патріарха. З того часу всі церкви виголошували такий титул.
Організовує шість філій УКУ.
Серпень 1978 р. - кардинал Йосиф звертається до всіх
кардиналів і визначних церковних діячів, акредитованих при Апостольській Столиці
державних представників, інформуючи їх про величезні втрати і переслідування
УГКЦ та прохаючи протистояти наступові комунізму.
24 березня 1980 р. - Папа Іван Павло ІІ скликав
Надзвичайний Синод українських єпископів, де проголошено про вибір Філадельфійського
митрополита Івана Мирослава (Любачівського) коад’ютором Патріарха Йосифа
(Сліпого).
1970 -1981 рр. - пише своє "Завіщання", в якому
роздумує про подальшу долю Церкви й різні аспекти церковного і суспільного
життя.
25 листопада і 2 грудня 1980 р. - черговий Синод
УГКЦ, на якому ухвалена Декларація про неканонічність і недійсність рішення
Львівського псевдособору 1946 р. про ліквідацію УГКЦ.
7 вересня 1984 р. - помирає Патріарх Української
Греко-Католицької Церкви, кардинал Йосиф (Сліпий).
17 квітня 1991 р. - реабілітований посмертно.
27 серпня 1992 р. (через 47 років) - його тлінні
останки повернулися на рідну землю. Похований у крипті собору Св. Юрія у
Львові.
Петро Гарматій,
Почесний зв"язківець України, голова віртуального філателістичного клубу "Милосердя"
|