Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Березень » 21 » Віртуальний філателістичний клуб «Милосердя», випуск-22: з колекції мешканця м. Біла Церква – Івана Степури
17:37
Віртуальний філателістичний клуб «Милосердя», випуск-22: з колекції мешканця м. Біла Церква – Івана Степури


"ЧЕРВОНОХРЕСТІВСЬКА  КОЛЕКЦІЯ" – ЕТИКЕТОК



 Занепад   традиції підтримувати з друзями листування при допомозі паперу, конвертів, пошти

 і марок, взагалі ставить під сумнів існування філателії, як такої, що не матиме  об»єкту…

 колекціонування. «Це тим більш слушно, що етикетки нічим не гірші за поштові марки», -

 пише Іван Степура, колекціонер з Білої Церкви. 

 Як приклад, він надсилає нам кілька експонатів етикеток для сірникових коробок зі своєї

 власної колекції, які подаємо нижче. 







Філуменія — колекціонування сірникових етикеток, коробочок, буклетів (книжечок сірників), самих сірників й інших предметів, пов'язаних із сірниками. Колекціонерів сірникових етикеток тощо називають філуменістами. 



Слово філуменія (phillumeny) походить від грецького слова philos (любити) і латинського lumen (вогонь). Термін був запропонований британських колекціонером Марджорі Евансом (Marjorie S. Evans) в травні 1943 року.

Збирання сірникових етикеток з'явилось практично одночасно з появою перших сірникових упаковок. В деяких колекціях збереглися етикетки від «хімічних» сірників (приблизно 1810—1815 рр.).



З початком масового виробництва «чиркаючих» сірників, винайдених анлійцем Джоном Волкером (John Walker) в 1826-27 рр. , колекціонування етикеток почало набувати широкого розмаху. Після Першої світової війни в різних країнах почали виникати товариства колекціонерів, почала видаватися філуменістична література.


Під час Другої світової війни більшість існуючих філуменістичних товариств розпались, але після війни організувались нові. Одне з найвідоміших і найстаріших діючих філуменістичних товариств — Британське товариство колекціонерів сірникових етикеток і буклетів (The British Matchbox Label & Booklet Society), що об'єднує колекціонерів не тільки з Великобританії і колишніх колоній, але й багатьох інших країн світу.


Колекціонування сірникових етикеток в Російській імперії з'явилося, за іронією долі, ще до початку виробництва самих сірників в цій державі. Російські мандрівники привозили сірникові коробки з-за кордону як свого роду сувеніри. До початку першої світової війни в пресі вже були згадки про «величезні» (для тих часів) колекції  - понад 1000 штук експонатів.



Після революції колекціонування взагалі (і сірникових етикеток, зокрема) вважалось «буржуазними забобонами», і більшість колекцій були втрачені. Відновилось колекціонування сірникових етикеток тільки в 1930-х роках.

На початку 1960-х років, філуменія в СРСР була одним з шести офіційно дозволених видів колекціонування (поряд з філателією, філокартією, екслібристикою, нумізматикою і боністикою).


В кінці 1950-х — на початку 1960-х рр. в найбільших містах СРСР були створені секції філуменії (при клубах колекціонерів або, в більшості випадках, філателістів. Офіційно філуменія курувалася ВТФ — Всесоюзним товариством філателістів).

Розквіт філуменії в СРСР припадає на 1960 — 1980 роки, коли Балабановська експериментальна сірникова фабрика, на якій друкувалися етикетки для більшості сірникових фабрик, випускали спеціальні набори для філуменістів. Аналогічні набори випускали також і прибалтійські фабрики, що друкували свої етикетки самостійно. В кінці 1980-х виробництво наборів для колекціонерів було припинено (частково, через перехід багатьох фабрик на виробництво сірників в картонних, а не шпонкових коробках).

Як і всякий предмет промислової графіки, сірникові етикетки є дзеркалом епохи. На них відбиваються багато подій суспільного життя.

Радянська промисловість випускала в 70-80 рр. по 13 мільярдів коробок сірників на рік, а отже, таку ж кількість картинок, наклеєних на них. Який інший поліграфічний виріб мав такі тиражі?


Сірникова коробка проникає услід за людиною туди, куди деколи не дійде ні великий плакат, ні маленька листівка. Ілюстрації на етикетках, перетворили їх на політичні мікроплакати. Це прекрасно розуміло тодішнє керівництво Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР, яке вміло використовувало філуменію для пропаганди всіх аспектів своєї діяльності.



    Петро Гарматій,

   Почесний зв"язківець України, голова віртуального філателістичного клубу "Милосердя"

 

 

Переглядів: 841 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вівторок, 26.09.2017, 03:07
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 301
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz