Н Е С К О Р Е Н И Й

  Сьогодні, 27 березня, на полі Почесних поховань Личаківського кладовища

  проведено Панахиду та покладання квітів від Львівської ОДА, обласної ради до

  могили політв’язня, одного з видатних керівників ОУН - Михайла Сороки (101 - річчя з

  Дня його народження).

Участь у вшануванні пам'яті видатного борця за свободу України взяли: представники обласної адміністрації, обласної ради та громадськості. Про це повідомила сьогодні прес-служба Львівської ОДА.

До цього додамо: Сорока Михайло Михайлович — політв'язень, член ОУН. Протягом більше як 30 років був в'язнем радянських таборів, організатором руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ».

У 1954 р. Михайло Сорока брав участь у Кенгірському повстанні політв'язнів, написав гімн повстанців — «У гарячих степах Казахстану». Скрізь, де був Михайло Сорока, він організовував літературні, історичні, релігійні вечори, підтримував в'язнів духовно та ідеологічно, за що його вважали ідейним патріархом політв'язнів радянських концтаборів.

Прожив М. Сорока полум»яне життя патріота-борця. Одружений… у в'язниці. В часи панської Польщі підпільник Михайло Сорока у поліційних звітах часто згадується через нелегальні переходи польсько-чехословацького кордону в Українських Карпатах. Здебільшого переправляв книжки. 9 січня 1937 року його вкотре затримують і засуджують на 4 роки. У день арешту Сорока ще встигає надіслати з пошти листівку до Праги: «Щирий привіт з рідної сторони. Передучора і нині велика заметіль. Учора день напрочуд був гарний. Я вповні спокійний, бо обов'язок виконав. Нині повертаюся. Пишу на пошті. Тішусь, бо за хвилю буду боротися зі снігами і бурею. Щирий привіт мамі, тітці, Ялинці. Михайло».

У в'язниці опинилася і Катруся Зарицька. У її бойово-розвідувальному відділі дівчата стежили за представниками польської адміністрації. Цей дівочий відділ був причетним майже до всіх гучних оунівських замахів. Після чергового резонансного атентату — на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, — Катрусю арештували. І на показових процесах у Варшаві та Львові засудили на 5 років в'язниці.

Під час того ув'язнення Катруся та Михайло «повторно» познайомилися. Кажуть, що Сорока співав у церковному хорі при тюремній капличці (за Польщі таке було можливим), а Катруся ходила на богослужіння. Незабаром вони почали листуватися. Зв'язковим між ними був в'язничний сповідник отець Тарнавецький. Коли після підписання пакту Молотова—Ріббентропа в Галичину прийшли «перші совєти», тисячі українських в'язнів, користуючись загальним хаосом, покинули польські в'язниці. На волі Михайло й Катруся найперше одружилися. І повернулися до звичної, знову-таки підпільної, діяльності. Михайло студіював математику у Львівській політехніці. І став членом Крайового Проводу ОУН. 

У березні 1940 року, після чотирьох місяців подружнього життя, молодят «взяли» більшовики. «Визволителі» цікавилися польськими політичними арештантами, бо справедливо вважали їх небезпечними і для «червоного» ладу. Взагалі, арештовувати прийшли Катерину. А разом з нею затримали і її чоловіка Михайла, який заступився за дружину. І хоча проти Сороки ніяких свідчень не було, його як «актівного дєятєля ОУН» засуджують на 8 років концтаборів і відправляють етапом у Владивосток, а потім у Воркуту. Катруся залишилася у Львові, в тюрмі «Бригідки». Тут народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам. Несподіване звільнення принесла німецько-радянська війна. Отож Катруся стала провідницею жіночої ОУН і організувала Український Червоний Хрест.

У 1945 році Українська головна визвольна рада нагородила Катерину Зарицьку, засновницю в лавах УПА – Українського Червоного Хреста, - Срібним Хрестом Заслуги. А ще через два роки її затримали енкаведисти. Через зраду. Вона відстрілювалася, проковтнула ампулу з отрутою. Проте більшовики врятували Зарицьку для допитів. І засудили на 25 років ув'язнення.

За життя Катерині Зарицькій не судилося зустрітися більше зі своїм чоловіком – Михайлом Сорокою. Син Богдан Сорока, що народився у них у в»язниці, виріс і вивчився на художника-графіка. Одночасно з родинного гробівця на цьому ж цвинтарі до спільної могили було перенесено у той день останки  дружини Нескореного - Катерини Зарицької.

Фото - з сайту Львівської ОДА та Вікіпедії

Прес - служба  Личаківської РО ТЧХ м. Львова