Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Квітень » 13 » Галерея сучасних людей доброї волі: Катерина Березовська – менеджер Української Благодійної Біржі
09:39
Галерея сучасних людей доброї волі: Катерина Березовська – менеджер Української Благодійної Біржі


В Е Р Ш Н И Ц Я


 


Німецький постулат щодо ролі жінки у супільстві, - церква, кухня,  діти, - давно у минулому. Але і повного

визнання рівних прав людей  «слабкої статі» із «сильною» – в Україні, на жаль, ще так і не  настало. Ті

спалахи фемінізації, фрондества, які бачимо нині у  діяльності групи Femen, це більше карикатура на

боротьбу за рівні  права жінок у суспільстві, ніж сама боротьба.

Та епоха атому і космічних польотів сама формує жінку-сучасника,  не питаючи дозволу у можновладців.

Одна з них, Катерина Березовська, наш друг із соцмережі «Вконтакті» та «Fаcebook», яка  зараз є

менеджером УББ, а раніше працювала в МКЧХ. З нею ми  познайомилися вперше, коли вона у Давосі, разом зі

своєю  командою  на чолі з В. Пінчуком, представляла світовій громадськості новий  благодійний проект в

українському он-лайн просторі – Українську Біржу Благодійності.

Нині, у дні Великодніх свят, публікуємо екслюзивне інтерв»ю, яке Катерина Березовська погодилася дати

нашому сайту. 


Шановна Катрусю, які Програми благодійності, що пропагує УББ, Вам до душі? Притулки для бездомних тварин – це прекрасно, а що робити з тими, що занесені в Червону Книгу, і щодня наближаються до межі свого повного зникнення?

Тут питання двояке, очевидно, що необдумано знищувати тваринний та рослинний світ і порушувати його баланс значить, самому постраждати у майбутньому, необхідно пам’ятати про природній ланцюг та систему відновлення у природі. Я дуже люблю говорити, і ще жодного разу я не мала нагоди засумніватися у тому, що найбільш розумна система у нашому світі це природа. Саме у ній передбачено весь процес життя у його гармонічному вираженні. Також тут доцільно бути трохи цинічним, у природі виживає найсильніший, і хворі чи то слабкі види, які не можуть адаптуватися, вимирають. Цим забезпечується еволюція. Саме тому, у свій час вимерли мамонти, вони не змогли адаптуватися до змін у природі. І я не вважаю це недоліком. Я не агітую продовжувати масово вбивати тварин та знищувати плантації дерев і рослин, я кажу про раціональне використання будь-яких ресурсів, відновлювальних або не відновлювальних. Знову ж підказка перед нами, жоден хижак не вб’є більше, чим він може з’їсти.

Не можу чітко сказати щодо моїх особистих вподобань стосовно благодійних проектів, що розміщуються на платформі УББ. Мені подобається її універсальність.

Кожен може знайти проект, де він стає благодійником, і завдяки саме його підтримці у світі, починаючи з нашої України, здійснюється щось дуже добре та світле. Очевидно, що про допомогу літнім людям, молодь не дуже задумується тоді, коли вони повні сил та планів на майбутнє, проте це не означає, що про них потрібно забувати. Те ж стосується розвитку культури – результат не є предметом, його неможливо відчути руками, але і сам концерт, як явище, з’явилося не у первісному світі, а в епоху розвитку особистості. І як можна не радіти, коли дитя з янгольськими оченятами посміхається, сидячи на коні, і намагається співати пісню мушкетерів. Тут чітку відповідь дати просто неможливо.

А «телевізійне покоління», як називають сучасну молодь, не лякає тебе? Чи бачиш шляхи розв»язку проблем, що стоять перед сучасною молодою людиною?

У мене склалася така думка, що сучасна молода людина рідко дивиться телевізор. Швидше, сидить в інтернеті.  Якщо серйозно, то сьогодні є маса можливостей з користю провести час, починаючи із читання книг чи вдосконалення власних навичок, і закінчуючи спілкуванням у колі друзів або участі у мовних клубах. Головне, визначити для себе коло інтересів. Не скажу, що телебачення – це погано, будь-яке джерело інформації це просто джерело, а вже як розпоряджатися, це вже особиста справа кожного.

Катрусю, згадуючи той репортаж з Давосу, багато наших читачок поцікавилися, де Ви шили своє плаття? У ньому Ви виглядали дуже ефектно.

Дуже дякую за комплімент, але це був звичайний костюм, щоправда дійсно українського дизайнера. Стосовно щоденного одягу, в мене є таки особистий дизайнер  – моя мама, яка завжди висловить об’єктивну оцінку, стосовно мого вибору.

Якою косметикою Ви користуєтеся: французькою, англійською, чи  італійською?

Не обираю косметику за країною-виробником. Насправді, в мене її не дуже багато, головне, щоб всі засоби гармонійно доповнювали один одного.

Перед нами кілька вихідних. Як плануєте їх провести? Чи буде верхова їзда?

Однозначно.Для мене вихідний – це активний відпочинок на свіжому повітрі, спілкування, моральне збагачення та мої близькі люди. Наш проект УББ не відокремлюється в статусі «робота», тому з поля зору не втрачаємо і наші проекти.

Які квіти Ви найбільше любите? Чи буваєте у Київському ботанічному саду? А в бузковій алеї? Дома маєте квітник?

Квіти люблю абсолютно всі. Пам’ятаю з дитинства, я з великим нетерпінням чекала весну, коли у бабусі розквітали десятки-сотні різнокольорових тюльпанів, і коли ти бачиш білу чи червону палітру квітів – ці емоції ти переживаєш щороку.

Жінки, переважно, марнотратниці. Чи любите бувати у бутиках? На ярмарках? Скільки можете собі дозволити витратити за один раз?

Ми постійно і багато працюємо, окрім роботи  я навчаюся, спілкуюся з друзями, тому абсолютно не маю ні часу, ні бажання займатися шопінгом. Як правило, якщо мені подобається конкретна річ, то я її просто купую. Однак, до останніх тенденцій моди відношуся досить спокійно і постійно пам’ятаю для себе вислів відомого дизайнера Карла Лагерфельда «Елегантність не має з модою абсолютно нічого спільного».

Без музики важко жити. Хто Ваші улюблені композитори, співаки, ансамблі? Чому надаєте перевагу – опері, чи балету? На яких виставах буваєте у театрі?

Обожнюю театр, намагаюся відвідувати різні вистави, бути в курсі останніх подій. Я не можу сказати, що мені подобаються конкретні композитори  чи співаки. Якщо композиція якимось чином тебе емоційно захоплює, то вона стає улюбленою. Ось і основний критерій.

Чи любите мандрівки? У якій з країн любите бувати:  Швейцарії, Австрії, Великобританії, Єгипті, острові Балі? Працюючи у  МКЧХ, Ви, мабуть,  об»їздили півсвіту ?

Не зовсім вірне уявлення про мою колишню роботу у МКЧХ. Річ у тім, що я працювала не у  Женевській штаб-квартирі МКЧХ, а у Києві, де є Регіональна делегація цієї міжнародної організації, юрисдикція котрої стосується діяльності в Україні, Білорусі та Молдові. В Женеві ми мали щорічні робочі зустрічі.

Мандрівки - це завжди захоплююче, цікаво та корисно. Ти постійно отримуєш нові знання, досвід, пізнаєш іншу культуру. Я дуже люблю мандрувати, однак з певною метою – то може бути робота або зустріч із друзями. Стосовно переваги - єдине для мене дієве переконання, це те , що будь-яка країна це, насамперед, її -  люди, і саме вони формують те,  чи інше ставлення до країни в цілому.

 Дуже люблю прогулятися не в місцях масового відвідування, великих вулицях, чи всесвітньо-відомих алеях, а зайти за ріг і побачити справжнє щоденне життя. Саме тоді ти можеш відчути місто і зрозуміти наскільки воно тобі імпонує.

Безпосередньо у благодійних акціях МКЧХ на територіях, охоплених збройними конфліктами, я участі не брала. Та робота у Червоному Хресті і без цього була дуже цікавою та багатою на емоції і досвід. Для того, щоб побачити наслідки збройного конфлікту абсолютно не обов’язково їхати далеко. Пам’ятаю наше відрядження до Придністров’я, коли бачиш на стінах будинків сліди від куль, а на перехресті замість інспектора-регулювальник,  тебе зустрічає озброєний солдат біля танка… В такі моменти особливо глибоко  починаєш розуміти, що таке цінувати мир та жити у час при відсутністі загрози  твоєму життю...

Чи любите танці? Чи часто буваєте на балах? У яких клубах любите проводити час?

І знову ви попали в ціль. Танцювати - люблю,  особливо латину. Особливо з професійними партнерами.  На жаль, через відсутність часу, не можу приділяти цьому чудовому виду відпочинку достатньо уваги. І дуже шкодую. Та сподіваюся, що найближчим часом таку нагоду використовуватиму частіше.

Чи є час на художню літературу? Ваші улюблені письменники? Що прочитали торік? Що хочете прочитати ?

Дуже люблю читати. Коли десь мандрую, обов’язково в якості «гостинця» купую цікаву книгу. Люблю читати в оригіналі, якщо є така можливість. Тоді книга зберігає за собою саме ті переживання та фарби, які хотів передати автор. Торік прочитала дуже багато, починаючи від всесвітньої класики і закінчуючи статями по виноробству та купажуванню вин. Кожен твір запам’ятовується тим, що викликає певні емоції або думки. Вважаю це одним із головних його завдань. Якщо людина прочитала і задумалася над тим чи іншим питанням, таке творіння вже можна вважати цільним. Потім ти вже починаєш формувати власне відношення. Із останнього мене вразили такі твори як «Маленькая хозяйка большого дома» Джека Лондона, «Невыносимая легкость бытия» Мілана Кундери. Інколи хочеться легкого і тоді відкриваєш «Opowiesci mojej zony» Мирослава Жулавські і насолоджуєшся гумором та філософським відношенням до побутових речей.

Багато в чому можу не погодитися з головними героями, однак це не виключає моєї поваги до твору взагалі. Цікаво, коли знаходиш щось, що тебе «зачіпає».

Знаю, зараз Ви студентка. Незабаром екзаменаційна сесія. Вам доведеться їхати у Брюссель на екзамени. Скажіть, чому Ви вибрали екологію, як свою майбутню професію?

Завдяки сучасним технологіям, сьогодні зовсім необов’язково їхати, щоб працювати чи здобувати освіту в іншій країні. Кожен може здобувати освіту та брати участь у міжнародній конференції, наприклад, в Японії, знаходячись в себе вдома у Харкові. Це курси підвищення кваліфікації у сфері реагування на надзвичайні ситуації та здатність міст до ефективного та оперативного відновлення.

Курси проводяться Інститутом Світового Банку, в якому взяли участь більш ніж 120 науковців, докторів наук, державних та громадських діячів з усього світу. Він направлений на вдосконалення навиків по ефективному оцінюванню критичної ситуації, оперативного реагування, моделювання потенційних ризиків, оцінки економічних та екологічних наслідків, зниження рівня вразливості населення, ефективний розподіл фінансових ресурсів та багато інших практичних питань. Кожного дня пропонуються різні теми та завдання, починаючи з оцінки сьогоднішніх ризиків для міста Києва і закінчуючи розробкою стратегії вирішення потенційних проблем для країни із застосуванням інженерних програм, нормативно-правових документів, одним словом великим набором «інструментів» як у режимі он-лайн, так і під час самостійної роботи. Від України беруть участь 3 спеціалісти. Я намагаюся активно брати участь у заходах такого напрямку, адже це постійно тримає тебе в тонусі, дозволяє не втрачати навички та здобувати нові, необхідні у повсякденній роботі, підвищувати свій професійний рівень та налагоджувати нові контакти.

Стосовно екології як обраної професії , насправді, це є дуже комплексним поняттям, що дозволяє використовувати отримані навички і в інших сферах, наприклад, реагування на надзвичайні ситуації, робота з обмеженими можливостями. Екологія це в першу чергу захист навколишнього середовища і тих ресурсів, завдяки яким ми живемо. Ведучи активний спосіб життя та постійно розвиваючись, людина сприймає як належне усі ресурси, якими вона користується безкоштовно та кожного дня. А спробуйте обмежити щось із них, наприклад, відібрати воду, без якої ти просто не зможеш не те що працювати, розвиватися, заробляти врешті-решт, а навіть просто жити. І це розумієш лише тоді, коли води немає. Найпростіший приклад, коли її просто вимикають у вашій квартиріJ  Відразу відчувається дискомфорт. Та перед цим ми ж не задумувалися про її економію чи очищення навіть на домашньому рівні. Чи масштабніша проблема, тим вона здається далі від тебе особисто, та якщо вона стосується конкретно людини, у той самий момент вона перестає бути далекою. Це дуже важливо розуміти, не лише з водою, це був лише приклад. Крім того, екологія також передбачає володіння знаннями у різних сферах, починаючи від хімії та біології і закінчуючи менеджментом ризиків, економічною теорією та вмінням вести переговори. А це дуже стимулює до отримання нових знань та постійного розвитку.

У пресі все більше розмов про кліматичні війні. Як Ви до них ставитеся? Чи не пора у Женевську Конвенцію 1947 р. та Додатки до неї 1977 р. внести доповнення про заборону цього виду конфліктів?

Я вважаю, що це потенційно можливо, не можу сказати, що по замовленню можна отримати на день народження дощ, однак частковий контроль, який здійснюється у сфері сільського господарства, вже давно і успішно здійснюється. Швидше наслідки людської діяльності можуть спричинити неконтрольовані природні катаклізми, які завдадуть значної шкоди державам, та порушать їх економічний стан.

Якщо будемо говорити про кліматичні війни, як явище, спричинене людською діяльністю, то потенційно такого роду діяльність прирівнюється до зброї масового знищення не вибіркового характеру, що вже є заборонене Женевськими Конвенціям

Сьогодні ми сміливо говоримо про 2 речі, які планується додати до Женевських Конвенцій: кліматичні війни та кібер атаки.

Землетрус у Японії, як дехто з науковці вважає, міг бути справою рук людини. Що може зробити міжнародна громадськість, зокрема, жіноцтво, щоб науково-технічний прогрес став гуманнішим?

Тут не можна виділити окремо жіноцтво. Перед природою ти статі не маєш. Дійсно, певний період часу існувала версія, що землетрус у Японії було викликано таємним підземним ядерним експериментом спеціалістами атомної станції, а аварія на АЕС «Фукусіма-1» інсценована для того, щоб приховати причини поширення радіації. Хоча справжніх джерел інформації жодне із видань не називає. ЗМІ навіть публікували фото вирви, яка сформувалася в океані. Та була наскільки масштабною, що легко могла б забрати під воду декілька потужних кораблів. Я, не думаю, що все могло зайти аж так далеко. Надзвичайні ситуації трапляються, і вони стають ще масштабнішими, якщо в якості ланцюгової реакції, залучаються і результати людської діяльності. На думку спеціалістів, аварія на «Фукусімі» нагадує катастрофу на американській АЕС Three Mile Island. Там на станції через зупинку системи охолодження реактора так же як і в Японії, стався перегрів системи та виділення радіоактивного пару та вибухонебезпечного водню.

Тоді із зони ризику вдалося евакуювати 140 тис. людей, але трагічних наслідків вдалося уникнути.

Наразі, завдяки розвитку нових технологій, люди навчилися здобувати екологічно-чисту енергію та використовувати її для власного існування, починаючи з обігріву будинків, та закінчуючи електромобілями. Одним словом, природні джерела енергії існують, і їх використання є набагато безпечнішим ніж ядерні дослідження. Найочевиднішим кроком я бачу поступовий перехід саме до таких джерел енергії, що допоможе не лише зменшити ризики людської діяльності, а й навантаження на навколишнє середовище взагалі.

Чому  покинули Червоний Хрест? Мабуть, хочете його модернізувати? Поставити на комп»ютерну основу? Чи вистарчить снаги? Натхнення? Винахідливості?

Не можу сказати, що я покинула Червоний Хрест. Я продовжую працювати у благодійній сфері, продовжується наша співпраця з Товариством Червоного Хреста України. Одне із завдань Української Біржі Благодійності - це розвиток та укріплення філантропії в Україні, сприяння у вирішенні соціально-значущих питань. Ми працюємо на спільній ниві, і якщо наші завдання схожі, то ми станемо набагато могутнішими, як об’єднаємо наші зусилля. Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця має колосальний досвід та масштабні результати своєї діяльності. 

А «телевізійне покоління», як називають сучасну молодь, не лякає тебе? Чи бачиш шляхи розв»язку проблем, що стоять перед сучасною молодою людиною?

У мене склалася така думка, що сучасна молода людина рідко дивиться телевізор. Швидше, сидить в інтернеті.  Якщо серйозно, то сьогодні є маса можливостей з користю провести час, починаючи із читання книг чи вдосконалення власних навичок, і закінчуючи спілкуванням у колі друзів або участі у мовних клубах. Головне, визначити для себе коло інтересів. Не скажу, що телебачення – це погано, будь-яке джерело інформації це просто джерело, а вже як розпоряджатися, це вже особиста справа кожного.

Прийшла весна, а з нею пора кохання. Чи зустріли Ви уже свою долю? Що для Вас означає сім»я? Родина?

Родина для мене дуже важливе поняття і невід’ємна складова щасливого життя. Лише близькі люди будуть завжди поряд з тобою і ти завжди зможеш на них покластися. Дуже цінним є можливість розділити радість у твоєму житті. Не лише складнощі. Доля в кожного особиста. Свою я поважаю та ціную. Сподіваюся, вона відповідатиме мені взаємністю.

Дякую за інтерв»ю.


І все ж, щоб уявлення про нашу героїню, Катерину Березовську, було більш повним, подамо кілька фотографій з її особистих

сторінок у соцмережах:




Весна - улюблена пора року Катрусі




Червоний колір - всім до лиця, а Катрусі? Судіть самі...




Березовий гай !  І кого він тільки не надихав на поезію?! 




Брати наші менші...І вони також потребують нашого милосердя.


Фото - К. Березовської

Інтерв"ю взяла журналіст І.Апостолюк,

голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова

 

 

 

 

Переглядів: 669 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Середа, 22.11.2017, 17:38
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 304
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
Олекса
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz