ЗЦІЛЕННЯ - МОЖЛИВЕ 

 На Заході стало традиційним збирати кошти на 

 благодійність на світських балах і бенкетах. Входить у моду

 ця звичка і в нас. І хоч на столах – гори пляшок з алкоголем,

 вони рідко стають приводом для пияцтва: у світських колах

 не прийнято напиватися на людях. Звідки ж береться 

 алкоголізм? Як його подолати?

З цими запитаннями ми звернулися до Ігоря Якимчука, 

 лікаря-психіатра оздоровчого Центру «Цілитель» з 25-

 річним досвідом лікування залежностей від алкоголю і 

 наркоманії

У першу чергу,  з легковажності, бравади, постійної гонитви за успіхом, яка замість перемог, обертається зчаста гірким розчаруванням і повним крахом  ілюзій. Епікурійство і служіння Бахусу – риса мистецької богеми, яка прикочувала до нас з античних часів і дала зараз рясні плоди.

В елітних ресторанах, за чутками,  під час бенкетів  перед частуванням подають аперитиви – алкогольні напої, які стимулюють апетит, слиновиділення, покращують травлення. Серед найпопулярніших  – зубрівка, абсент, вермут, шампанське, херес, портвейн, кампарі, ракія, бехерівка, там’янка, пиво та ін.

Їх поділяють на три групи – одинарні (складаються з одного напою), комбіновані (з декількох) та мішані (зі спеціально приготованих сумішей різноманітних напоїв – наприклад, коктейлів).

Аперитив не повинен бути насиченим та володіти різким смаком, оскільки може понизити апетит до їжі. Часто використовують сік овочів і фруктів, мінеральну воду. У деяких народів з цією метою застосовують молоко (фінська кухня), зелений чай (середньоазіатська і японська), кумис (башкирська, казахська, киргизька), айран (азейбайджанська, північнокавказька).

Звичка «остограмлюватися» перед трапезою є всезагальною, яка  набуває масштабів глобальної проблеми. Дехто вважає її українською  національною традицією. Та історія свідчить про те, що насправді наші пращури ніколи не пили просто так, для настрою: алкоголь стояв на столі лише по великих святах та під час поминок.

Звичка зловживати спиртним прийшла в Київську Русь з іншими народами та культурами. У будь-яких ситуаціях полюбляли випити вояки Золотої Орди, їх вассали та інші мешканці Сходу. Поступово цей звичай перейняли  слов’яни.

У медичному арсеналі наших пращурів були настояні на спирту краплі та «натирки». Лише коли пиятика ввійшла в ужиток українців, разову дозу ліків становили не декілька крапель, а 50-100 г  доброї горілки з перцем. Про таке оздоровлення справедливо говорять: «Одне  - лікуємо, інше – руйнуємо».

Доведено, що помірна кількість алкоголю корисна – не вигадка. Натомість слід пам`ятати, що місячна доза горілки – 300-400 гр. Її можна замінити пляшкою вина або декількоми  пляшками пива. У жодному випадку алкоголь не можна вживати щодня!

Якщо людина має звичку регулярно «заправлятися» перед їжею – це вже побутове п`янство, яке з часом переходить у початкову стадію алкоголізму, потім – в узалежнення, яке завершується дегенеративними змінами внутрішніх органів та зовнішнього вигляду. Рано чи пізно пиятика кладе свою жертву у могилу.

Всупереч розповсюдженій думці, алкоголь не покращує травлення, а лише стимулює виділення шлункового соку. Як наслідок, людина з`їдає значно більшу порцію, ніж потребує, тобто – отруює свій організм. Систематичне переїдання призводить до ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань. Золоте правило здорового харчування: встаючи з-за столу, слід відчувати легкий голод, який минає через 15 хвилин.

Звичай пити перед їжею також прийшов до нас зі Сходу. У давні часи царі, князі та інші знатні люди наражалися на небезпеку бути отруєними. Зазвичай, отруту  підсипали у хмільні напої. Зважаючи на це, господар, перед тим, як почастувати гостей, повинен був випити першим.

На теренах колишнього СРСР ця традиція закріпилася, хоча у всьому світі пити на голодний шлунок не прийнято. Декому подобається, що аперитив прискорює процес сп`яніння, задурманює мозок, натомість узалежнення наступає у десять разів швидше. Страждають печінка, підшлункова залоза, шлунково-кишковий тракт та інші внутрішні органи.

У любителів аперитивів швидше розвиваються психічні та соматичні захворювання. Деколи лікарі не можуть знайти причину, внаслідок якої пацієнт став жертвою епілепсії або важкої недуги нирок: лише згодом виявляється, що хворий регулярно «покращує травлення» з допомогою алкоголю.

Побутує думка, що благородні напої, які вживають у якості аперитиву, не шкодять організму так, як горілка. Насправді, робити різницю не варто, оскільки будь-який алкоголь, якщо не дотримуватися культури  пиття, перетворюється на бомбу сповільненої дії.

Єдиний спосіб уникнути небезпеки – знати міру та змінити традицію: пити після трапези, а не навпаки.

Невелику кількість горілки натщесерце рекомендують при незначній виразці шлунку та гастриті, натомість це неприйнятно для здорових людей. Найгірше, що звичку пиячити під час прийому їжі наслідують діти. Соціологи та психотерапевти дійшли висновку, що в сім`ях, де вживання алкоголю – буденне явище, діти швидко знайомляться зі спиртним, а згодом стають пацієнтами наркодиспансеру.    

Ще багато років тому видатні науковці та академіки зробили висновок, що алкоголь не можна вживати до 12 дня: така заборона могла б значно зменшити відсоток узалежнених серед населення.

При систематичному вживанні спиртного, алкоголізм розвивається від шести місяців до десяти років. Перша ознака: сідаючи їсти, людина очима шукає чарку. Спочатку наступає психологічна залежність, згодом – фізична. При психологічній, жертва хвороби знаходить будь-який привід для того, щоб випити. Аби вчасно зупинити недугу, їй знадобиться допомога психолога, психотерапевта або психіатра. Під час фізичної залежності людина розуміє, що пити не варто, але не може здолати потребу: біль та ломота у м`язах роблять її  недієздатною без чергової «дози».   

Лікування від алкогольної залежності – складний процес, який включає в себе не просто реабілітацію фізичного стану людини, але так само і роботу над відновленням нервової системи, духовну допомогу.

В один рівень із згубною проблемою алкоголізму медики ставлять наркотичну залежність. У цей же список, загалом, можна зарахувати і залежність від куріння, яка не менш негативно відбивається як на фізичному стані організму, так і на його психологічних процесах зокрема. 

Відсутність бажання усвідомити справжню проблематичність і згубність шкідливих звичок у кінцевому підсумку призводить до того, що головний орган людини не погоджується, по правді кажучи, функціонувати без улюбленого наркотику.

У той же час використання таких шкідливих речовин – стимуляторів знищує  імунітет, внутрішні органи, що призводить до летального результату. Тут питання виключно в тому, як скоро людина вмирає, «згораючи» від наркотиків чи алкоголю. Так що має значення, щоб хвориі вчасно усвідомив серйозність свого становища і взявся за розум.

Має вагу підтримка близьких і рідних. Програма 12 кроків – це послідовність дій, які спрямовані на усвідомлення своєї алкогольної залежності, і послідовне позбавлення від неї. Базується ця методика на установці «вчимося за новою методикою проживати життя».

Хворий повинен зрозуміти в ході зцілення, що справжнє його положення згубне. Лікарі нашого оздоровчого Центру «Цілитель» допомагають хворому справитися з його залежністю, намацати дорогу до подальшого життя без шкідливих речовин і звичок.

Найбільша проблема нарко -, та алкогольно - залежних – втрата контролю над своїми емоціями. З цієї причини в процесі реабілітації кожен пацієнт, який втратив відчуття себе, контроль над емоціями – намагається навчитися заново розуміти  все це.

У програмі реабілітації існує 4 головних кроки.

Перший, це - самоаналіз, який містить у собі усвідомлення взаємозалежності того вчинку, що він зробив на даний момент, і того, що конкретно саме  він відповідальний за власні вчинки.

Другий, пізнання себе – допомога наркотично залежним, точно так само, як і алкоголікам, в такому способі полягає шлях до розумінні себе самого.

Медики  стверджують, що залежність від алкоголю і наркоманія з’являються через відчай, чи то пак, нездатності особисто вирішувати проблеми, які згодом призводять до самого простого рішення – випити, уколотися, і т.д. Хворий не знає, на що він здатний, тому що приділяв занадто мало уваги аналітичним процесам своїх фізичних і психічних особливостей.

Третій, самовизначення і самопредставлення – залежний у цій фазі вчиться спілкуватися з людьми, відштовхуючись від розуміння самого себе, як індивіда. В результаті людина вчиться правильно реагувати на будь-які процеси або людей.

Четвертий, надалі люди, що повірили у програму 12-ть кроків, і стали на шлях боротьби за своє здоров»я, мотивують свої подальші вчинки таким чином: вчаться розуміти власну проблему і згубність рішень пасувати ніби перед чимось божественним.

В процесі самопізнання, можуть братися за приклад якісь люди культові, чи навіть сам пацієнт. Врешті-решт, при наполегливості і вірі у свої сили, він навчиться усвідомлювати, де припускається помилок, розуміти і приймати такі ситуації, які зможе вирішувати самостійно і завжди пам’ятати про те, що помилки  призведуть його до згубності.

Реабілітація алкоголізму може відбуватися, разом з тим, в лікарні або при індивідуальних тренінгах з психологом. Само собою, правильніше відразу ж звертатися до спеціалістів-наркологів у клініках, чиі оздоровчих медичних центрах, щоб досягти успіхів у лікуванні алкоголізму.  

Прес-служба Клубу "Здоров"я".