НА КРИЛАХ ПОЕЗІЇ

  Вчора,15 серпня, у Львівському історичному музеї (Королівська

   трапезна) відбулася презентація  третьої поетичної збірки Оксани

   Демчини «Подаруй мені крила». Усі ці поезії дівчина писала, не

   бачачи  тексту і не чуючи звуків. Аби відновити дівчині зір, потрібно

   30 тисяч доларів, яких родина немає.

Презентація відбулася під час засідання членів Ротарі клубу «Львів – Леополіс» (президент – Олег Гайовишин). Керівництво клубу, 

його члени понад десятиліття допомагають людям з глибокими вадами зору. Тепер вони також на чолі з О.Гайовишиним брали  участь 

у фінансуванні виходу у світ поетичної збірки «Подаруй мені крила», а також люб’язно надали своє приміщення для проведення 

презентації.

До участі у ній були запрошені актори Національного театру ім. М. Заньковецької, освітяни, меценати, представники духівництва, 

органів влади, засоби масової інформації, Личаківська районна організація Товариства Червоного Хреста м. Львова.

Вірші з нової збірки прочитала Заслужена артистка України Олександра-Андріана Бонковська. Про історію створення нової книги 

поетеси розповіла присутнім Оксана Потимко. Вона також позбавлена зору. Але це не завадило їй перемогти фізичну ваду, одержати

 вищу освіту, захистити дисертацію кандидата історичних наук, писати книги для сліпих, бути радником голови Львівської ОДА, 

очолювати Львівський обласний осередок ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ».

Виданням збірки займались Львівський обласний фонд соціального захисту і реабілітації сліпих і Львівський обласний осередок ВГО

 «Українська спілка інвалідів – УСІ», котрим вдалося знайти доброчинців, завдяки яким книга побачила світ.

Вірші поетеси Оксани Демчини та інтерв»ю з нею, ми опублікуємо у скорому часі у рубриці «Світлиця «Калина – UА». Вони 

сподобалися публіці. Люди, присутні у залі, зустріли нові вірші поетеси оплесками і  піднесли незвичайній авторці від широго серця 

букет троянд.

Після закінчення презентації поетеса разом з матір"ю відбула у Соснівку, що під Червоноградом. Там Оксана складає свої вірші. Для 

неї цей край - найкращий у світі, бо це - "мала батьківщина". 

Ще у дитинстві Оксана втратила зір і слух., та попри те, що дівчина ані не чує, ані не бачить, вона грає на фортепіано, виконує ті мелодії, 

що почула у дитинстві, поки не втратила здатність чути. Оксана уже двадцять років не чула як звучать слова, та дівчина пише поезію. 

Спершу набирає вірші на спеціальній машинці шрифтом Брайля, а потім власноруч передруковує їх на звичайній машинці. Усю свою 

поезію Оксана знає напам’ять. І хоч мова у неї не чітка, свої вірші читає упевнено, з почуттям, від щирого серця.

 Пані Галя товаришує з поетесою уже десять років, заради поетеси вивчила 

 спеціальну мову жестів, тому подруги спілкуються, тримаючись за руки. На 

 столі лежать збірки Оксани, на жаль, дівчина їх побачити не може. Всі 

 розуміють, що вона могла б написати  набагато більше, та, на жаль, доля 

 розпорядилась по-іншому. І лише завдяки силі волі, Оксана Демчина - не

 здається ! 

 Щоб відновити їй зір, потрібно всього лише 30 тисяч доларів, але наразі 

 таких благодійників  не знайшлося. Та не треба опускати руки. Світ не без 

 добрих людей. І ця презентація можливо стане отим важливим поштовхом 

 до перелому ситуації і прояву справжнього милосердя.

 Зголошуйтесь! Ми готові допомагати, як інформаційний рупор 

 добродійників..

 Фото – Ірини Дзіклевич

 Ірина Апостолюк,

  голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова