ЗВІТ  ЗА  15-РІЧНУ  СПІВПРАЦЮ

Німецька національна риса – облік і звітування за обсяг виконаної роботи. Тож і тепер, з перших же годин візиту делегації Червоного Хреста Німеччини у Львів, само-собою постало питання звіту про те, куди йдуть кошти, які протягом 15 років виділялися на утримання і функціонування медико-соціального центру Львівської ОО ТЧХУ для львів’ян, що були жертвами фашистського режиму, котрі у роки Другої світової війни були ув’язнені  у гітлерівських концтаборах і чудом залишилися живими. 

Звітувала перед високими гостями з Німеччини директор МСЦ ЛОО ТЧХУ Ніна Добренька (на фото вгорі). Біля його колиски, сказала вона, стояли поруч німецькі і українські червонохрестівці. Тож  МСЦ, за задумом німецьких ініціаторів, мав діяти з 1996 до 2004 рр., та діє...і донині !

Як показала практика, на  сьогоднішній день у ньому є жагуча потреба. Все ще на грані бідності перебувають в Україні підопічні МСЦ -  колишні в’язні фашистських концтаборів та репресовані сталінським режимом, а також одинокі люди похилого віку, які є на обліку в Товаристві Червоного Хреста. Тут  вони отримують такі види обслуговування, як: амбулаторні медичні обстеження та ін’єкції, перев’язки, масажі, вимірювання тиску,  зважування, виділяємо посильну соціальну допомогу, надаємо медичні консультації. У нас працює група «Активність у віці», а також медична служба допомоги  на дому для немобільних  та лежачих одиноких хворих .

На знімках: (зліва) Н. Добренька показує фотостенди; (зправа) цифри і факти В.Мойсеєнко підтверджує, зібраними у папку документами,

П’ятнадцять років життя Проекту стало можливим, завдячуючи фінансовій підтримці Баденського Товариства Червоного Хреста, делегати якого побували на святкуванні10-річчя з дня народження МСЦ, і, вникнувши в ситуацію, вирішили продовжити свою опіку ще на п’ять років.

На знімку: уривок з книги  "Червоний трикутник - важке життя" Т.Майєра (2007), де він знятий з одним з її героїв - Петром Міщуком  .

До виконання цього зобов’язання, окрім них,  долучились волонтери Червоного Хреста Німеччини, такі як, наприклад, фотожурналіст-міжнародник п. Тілль Майєр (на фото- зправа) з працівниками та активістами Баварського  ТЧХ , волонтерами - червонохрестівцями з міст Аусбурга, Бамберга, Ліхтенфельза. І треба сказати, що всі свої зобов’язання перед підопічними МСЦ, людьми нелегкої долі, були виконані ними з німецькою пунктуальністю своєчасно і в повному обсязі. Про це пішла мова 19 серпня 2011р. на ювілейній зустрічі підопічних МСЦ з представниками Баденського ТЧХ, волонтерами Німецького ТЧХ, представниками влади і львівськими червонохрестівцями.

На знімку: сторінка з книги Т.Майра з автографом Андріани Гурної, в"язня фвшистських таборів, а потім переслідуваної за націоналізм

У торжествах, зокрема, взяли участь: лікарі - волонтери МСЦ, начальник Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики міськради Юрій Володимирович Гринишин, завідувач соціально-економічного відділу обкому профспілки працівників охорони здоров’я  Євгенія Григорівна Пигель,  заступник голови Баденського ТЧХ Андреас Формела, подружжя Гейне з Бельгії, яке робить щорічні пожертви  для підтримки нашого Проекту, активіст  Німецького Національного Комітету ТЧХ, фотожурналіст-міжнародник Тілль Майєр, котрий ще у 2007 р. презентував у Львові написану ним книгу про підопічних цього Проекту, яку назвав «Червоний трикутник: важке життя». (Докладнішу інформацію про цю подію можна прочитати на сайті: http://zik.ua/ua/news/2007/09/03/88343). Тепер він написав статтю про самотню пенсіонерку «13 квадратних метрів Страждань», за яку отримав журналістську премію Кольбера, і всю її віддав у Фонд допомоги підопічним МСЦ у Львові.

В’язні фашистських таборів, репресовані сталінськими ГУЛАГами, представники влади та громадськості щиро дякували Львівській обласній організації  ТЧХ, Баденському ТЧХ, сім’ї доброчинців Гейне з Бельгії та персонально німецькому фотожурналісту п. Тіллю Майєру за особисті зусилля по збору коштів на продовження Проекту МСЦ , за доброту та милосердя, яке вони проявляють до малозабезпечених громадян України.

На знімку: І.Усіченко - президент ТЧХ України, Р.Сайтерс - президент Німецького Червоного Хреста, Й.Ріхарт - зав.міжн.відділом Німецького Червоного Хреста, 

Далі Н.Добренька зазначила, що люди приходять сюди не тільки за медичною допомогою, але просто щоб зустрітись і поспілкуватись зі своїми товаришами концтабірної неволі, поспівати і почитати вірші. І звичайно, вони зберуться і цього року, хоча , на жаль, уже в не такій кількості, як раніше, бо щороку , як свічечки, догорають і тануть їх життєві долі, бо…вік !

Западають у душу спогади таких людей. Постійну «прописку» у МСЦ отримали колишні в’язні  концтаборів «Бухенвальд» та «Освєнцім»: Іван Петрович Рев’яцький, лікар за професією, Михайло Юхимович Прокопенко, юрист за освітою, Зінаїда Іванівна Гриневич, Онуфрій Михайлович Дудок.

Не меншою пошаною тут користуються і колишні в’язні концтабору  «Равенсбрюк»: Марія Григорівна Філоненко, Ірина Михайлівна Шуль, Андріана Михайлівна Гурна. Ці люди у своєму почесному і мудрому віці ведуть активну суспільну роботу, особливо в царині виховання молоді у дусі миру, свободи та не сприйняття і недопущення жодного диктаторського режиму на всій земній кулі.

Незважаючи на вік, ці люди беруть участь у Програмах шкільної молоді  Німеччини «Свідки Другої світової», відвідуючи тамтешні школи та навчальні заклади, діляться пережитим, як живі свідки подій тої жахливої війни.

Цього року на зустріч із підопічними МСЦ Червоного Хреста Львівщини, – колишніми в’знями фашистських концтаборів, - прийдуть студенти Університету внутрішніх справ, які вивчають «Міжнародне гуманітарне право», як предмет, і  за чашкою чаю зможуть поспілкуватись з живими свідками диктаторських режимів тих страшних часів світового лихоліття.

На знімку: (зліва направо)  Й. Ріхарт - завідувач міжнародним відділом Німецького Червоного Хреста, В. Мойсеєнко - голова Львівської  обласної організації ТЧХ України, О. Галема - перекладач. 

Та є і прикрощі. Програма фінансування з Німеччини закінчилася, бо вона була розрахована на 15 років, і у МСЦ відразу виникли господарські труднощі. Утримання штатних працівників і комунальні витрати складають 70 тисяч грн на рік. Завдяки зусиллям Тілля Майєра у цьому році він зібрав і надіслав у Львів 1000 євро. Але це епізодична допомога. Треба значно більше.

Тенденція цін схильна до зростання. Якщо раніше за газ, наприклад, платили копійки, то зараз в середньому треба за ту саму кубатуру заплатити щомісяця по 450 грн щомісяця. Це саме стосується плати за електроенергію, воду, вивіз сміття тощо. Тому все тугіше затягується борговий зашморг, і його можуть розрубати тільки дотації іноземних жертводавців.  

Члени німецької делегації пообіцяли обміркувати все почуте, підрахувати свої можливості і вже тоді приймати якісь конкретні рішення. На 20 вересня на 10.00  у них є домовленість про зустріч з головою ЛОДА Костюком, потім буде виїзд у Миколаївську РО ТЧХУ, а також у Трускавець на лікувально-оздоровчий комплекс, створений Героєм України, великим другом Товариства Червоного Хреста України Володимиром Козявкіним.

Фото – Ірини Апостолюк, Ірини Валько.

Прес – служба Личаківської РО ТЧХ м. Львова