· Валентина Романович,
· голова Теофіпольської РО ТЧХ Хмельницької обл
Про
автора:
·
·
Часопис
"Життя Теофіпольщини" у репортажі
Лідії Пейди «Тамувати біль інших» про автора вірша Валентину Романович у № 61-62 за 05.09.2011
написав наступне:
«Як ми уже повідомляли, нещодавно у Святці відбулося виїзне засідання
спілки підприємців і промисловців Хмельниччини, на якому велася мова про
соціально-економічний розвиток та зайнятість населення на прикладі місцевого
товариства. Гості відвідали соціально-культурні об’єкти села, в тому числі і
червонохресну лікарню. Треба було бачити, яке враження справив цей об’єкт на
приїжджих. Бо важко сьогодні у селах не тільки нашої області, але й інших
побачити щось подібне. Тому й посипалися запитання до керівника господарства
Василя Мастія, голови райкому Червоного Хреста Валентини Романович. А їй , за
чотирнадцять років існуваня цього закладу , було про що розповісти. Хоча б про
те, що лікарня не використала жодної копійки бюджетних коштів, а левову
частку турбот на утримання цього закладу взяло на себе ТОВ "Святець". Пацієнти
лікарні забезпечені чотириразовим висококалорійним харчуванням, бо
агроформування безкоштовно виділяє м’ясо, крупи, молоко, всю
сільськогосподарську продукцію, яка виробляється і вирощується тут.
Валентина Олександрівна розповідала це з великим захопленням. Із
палат почали з цікавістю виглядати їх мешканці. Серед них я побачила і
знайомі обличчя людей, які живуть у райцентрі.Та в цьому нічого не було
дивного, бо, вважає, Валентина Олександрівна, милосердя не може обмежуватися
регіональними ознаками. Воно, або є, або його не-має взагалі. Побачила і тих, з
ким познайомилася в цьому закладі рік чи два тому. І також не здивувалася,
бо знала, що особливість цієї червонохресної сільської лікарні полягає в
тому, що вона обслуговує в першу чергу одиноких, престарілих,
немічних,дітей-сиріт.
І якщо у звичайних медичних закладах хворі не
можуть утримуватися більше обумовлених термінів, то у Святецькій лікарні
вони перебувають до повного одужання. Але , найголовніше, якщо пацієнту нікуди
діватись, його не викидають на вулицю- він може бути під опікою скільки
потрібно.
Саме це, зрозуміла, багатьох гостей дуже здивувало. А коли почули, що
працівники цього закладу виконують ще й деякі «забаганки» хворих, то аж руками
сплеснули. Річ у тому, що віруючим тут у пісний день, а особливо в період
посту, готують спеціальні страви на їх замовлення. Останніми роками , до
речі, набуває впровадження лікування травами та іншими народними засобами.
І велика заслуга в цьому саме голови райкому Червоного Хреста Валентини
Романович. Ця жінка, яка живе і світить для інших, переймається їх болями. Вона
завжди займає принципову життєву позицію і продовжує творити добрі справи. То ж
, зрозумівши, що перед нею люди не бідні, запропонувала зробити посильні
благодійні внески на заклад. Адже це одне із джерел його
фінансування-потрібно заплатити обслуговуючому персоналу, знайти кошти для
закупівлі обладнання, медикаментів, тощо.Одному сільгосппідприємству це не під
силу.
Делегація, в складі якої в цей день був і заступник голови облдержадміністрації
Володимир Галищук, на власні очі побачили чудові умови, в яких лікуються
пацієнти червохресної : у палатах і коридорах тут килимові доріжки, є
чудова їдальня із гарним посудом, сучасний санвузол. Одне слово, не в кожного
вдома такі умови.
Коли автобус від’їхав від червонохресної, члени делегації захоплено
почали ділитися враженнями від побаченого. Почула я від них і чимало
компліментів на адресу Валентини Олександрівни Романович, дехто жалкував, що не
записав номер її телефону.
Як зрозуміла, не тільки сама лікарня, але й ця жінка справила на всіх незабутнє
враження. Інакше й не могло бути, бо в житті, на жаль, таких небагато, тих, хто
переймається болями інших, хто робить все, щоб полегшити цей біль. І не тільки
тому, що у них така професія , а, найперше, тому, що у них така душа».
Оригінал репортажу
на сайті - http://teoredak.at.ua
Газета
№61-62 5 серпня 2011 року
Висловлюємо подяку працівникам Світловодської МРО ТЧХ Кіровоградщини за підготовку цього матеріалу !
