Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Жовтень » 31 » Протидія Червоного Хреста поширенню туберкульозу: трансформація сухот у хіміорезистентну форму
23:12
Протидія Червоного Хреста поширенню туберкульозу: трансформація сухот у хіміорезистентну форму

МЕТАМОРФОЗИ


Туберкульоз вважався подоланим, однак хвороба 

повертається. Учені виявляють збудники, котрі не

 реагують на жодні з досі відомих ліків. Боротьбу 

обтяжують соціальна ізоляція хворих і бідність

Тож з 2011 р. Програму Червоного Хреста боротьби з 

грізою недугою  фінансує вже  Глобальний фонд. 




Впродовж цього року програма реалізувалась в 6 областях, згодом – в 8, а до кінця 2012 року планується її реалізація в усіх областях України. За цією програмою, крім надання хворим  патронажною службою ліків, призначених фтизіатром, закуповуються продуктові набори, які кожен пацієнт отримує систематично  раз на місяць.

Проводити санітарно-просвітницьку та профілактичну роботу – головна місія Червоного Хреста у боротьбі з туберкульозом. А це - і видання інформаційних матеріалів, які б роз’яснювали населенню: що таке туберкульоз, як його вилікувати, які правила дотримання санітарно-гігієнічних норм тощо.

За програмою Глобального фонду  для цього сформована група, якою розробляються листівки, плакати, відеоролики. Організації Товариства використовують їх при проведенні круглих столів та інших просвітницьких заходів.

До боротьби з цією небезпечною хворобою долучається і благодійний фонд Рената Ахметова саме в Донецькій області. Його організація виділяє великі кошти на ремонт та обладнання протитуберкульозних диспансерів та лікарень. Крім того, вони створили в області 5 регіональних відділень, де лікуються хворі на туберкульоз. 

Впроваджує програму продовження лікування хворих на туберкульоз, які вийшли з місць позбавлення волі й організація-фонд «Лікарі без кордонів».




Багато людей, які не володіють інформацією про це захворювання, просто перестають спілкуватися навіть з рідними та близькими, хворими на цю недугу. Але, якщо виконувати санітарно-гігієнічні заходи, то не варто боятися зараження. При постійному контакті з хворими слід одягати респіраторну маску.

Чому такі строгі застережні заходи? В тому, що недуга трансформувалася і стала у сто крат небезпечнішою, ніж до цих пір. Так, наприклад, лікар з Вільнюса Дарія Охерет близько десяти років працювала з наркозалежними. Раніше вона не цікавилася туберкульозом, допоки не простежила загрозливу тенденцію. «Багато років наркозалежні Східної Європи помирали, переважно, від передозування. Або чинили самогубства. Але два роки тому ситуація почала змінюватися», - каже п.Дарія. Нині головна причина смерті цих людей – туберкульоз, передає Українська служба DW.

 Епідемія сухот повертається в ще більш небезпечному вигляді. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 400 тисяч пацієнтів нині потерпають від мульти- або хіміорезистентного туберкульозу. Це означає: подразники хвороби стійкі до більшості відомих ліків. Учені виявили такі збудники кілька років тому.

У Європі епідемія загрожує перш за все пострадянським країнам. За оцінками ВООЗ, понад 80 тисяч осіб тут мають вірус, що не лікується звичайними засобами. Це - п’ята частина таких випадків в усьому світі. У зоні ризику живуть, зокрема, Україна, Росія, Білорусь, Болгарія, Молдова й країни Балтії.

Як правило, хворі мусять півроку приймати чотири-п’ять антибіотиків. Вірус чинить спротив тоді, коли ліки приймають нерегулярно або лікування переривається. В ускладнених випадках хворим виписують до 17 таблеток на день. Шалена суміш погано впливає на організм (наприклад, людина може втратити слух). Гарантій зцілення нема. Ціна лікування в десятки разів вища, ніж зазвичай. Коли ж терапія поверхова, хвороба може ускладнитися ще більше.

«Контроль за поширенням вимагає перш за все більшої ефективності», - вважає Андрей Даду з Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я. Йдеться як про людей із ризиком підчепити туберкульоз, так і про тих, хто лікується чи вже лікувався. Адже «кількість зареєстрованих випадків резистентного туберкульозу – все ще на дуже низькому рівні. Якщо ми не виявляємо хворих, вони живуть серед нас, не знаючи, що можуть інфікувати інших».

На думку експерта, варто вкладати набагато більше коштів у діагностику хвороби.

Торік ВООЗ виділила понад 400 мільйонів доларів країнам у групі ризику. Гроші надходили, зокрема, на створення діагностичних приладів. Вони призначалися для того, щоб за кілька годин, за аналізом ДНК, визначати, чи хвора людина.

До 2015 року «антисухотний» бюджет має бути збільшено до близько двох мільярдів доларів. Глобальний фонд протидії СНІДу, туберкульозу та малярії наприкінці 2011 року пожертвував на такі ж цілі сумірну цій цифрі суму. Однак насправді реєструється менше третини ускладнених випадків. І тільки дві третини діагностованих отримують належне лікування. Крім вчасної діагностики, бракує місць у лікарнях та дослідницьких лабораторій, аби тестувати, які препарати приборкають хворобу.

Здоровим байдуже

Дарія Охерет зауважує, що туберкульоз поширюється і з соціальних причин. Люди не готові сприймати ВІЛ-позитивних, в’язнів та наркозалежних як частину суспільства. «Майже кожен, хто протягом останніх років помер у Росії від сухот, був ВІЛ-позитивним і наркозалежним», - каже Охерет. Неважко пояснити, чому ці люди не обстежувалися й не лікувалися: приймати наркотики – незаконно, залежні бояться потрапити до в’язниці й уникають контактів із лікарями. А якщо й лягають у клініку, це означає: півроку на стаціонарі без наркотиків і замісної терапії. Наслідки неефективні. «Звісно, багато хто звідти тікає! Або їх виганяють, спіймавши з наркотиками. Люди переривають лікування, підвищується ризик захворіти на ускладнений туберкульоз і заразити інших», - підсумовує Охерет.

Експерт пропонує вихід: було б доцільно поєднати допомогу наркозалежним із лікуванням туберкульозу. Хто регулярно навідується до амбулаторій за метадоном, міг би заодно й отримувати препарати від сухот. Однак досі пропозиції різних організацій в Україні, Росії та Білорусі зазнавали краху. Частково - через національні системи охорони здоров’я, де нерідко й досі панують радянські підходи.

Також у країнах Центральної Азії й Кавказу, в Азербайджані та Казахстані часто бракує політичної волі, щоб долати небезпечну епідемію, критикує ВООЗ. Наприкінці 2012 року Глобальний фонд протидії СНІДу, туберкульозу й малярії збирається переглянути критерії надання коштів проблемним країнам. Фонд братиме до уваги поширення хвороби та середній рівень доходів громадян.

Фото - з сайту Української служби DW.

Джерело - http://www.dw.de

Переглядів: 543 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Понеділок, 01.06.2020, 01:18
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 328
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2020