Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Листопад » 4 » Клімат і Червоний Хрест: інтерв’ю з А.Сохничем - академіком, завідувачем кафедрою управління земельними ресурсами ЛНАУ
19:56
Клімат і Червоний Хрест: інтерв’ю з А.Сохничем - академіком, завідувачем кафедрою управління земельними ресурсами ЛНАУ

ГОЛОС  ЗЕМЛІ


  Допомога постраждалим від стихійних лих – одна із статутних засад 

 Червоного Хреста. Зміни клімату призвели до серії серйозних катастроф, як

 ось буревії, урагани, торнадо, повені, посуха тощо. Почастішали вони не лише

 у світі, але і в Україні. Як все це відобразиться на сільському господарстві? Які

 заходи треба вжити, щоб жертви і збитки від цих явищ звести до мінімуму?

 На ці запитання відповідає доктор економічних наук, професор, завідувач 

 кафедрою управління земельними ресурсами Львівського національного 

 аграрного університету, академік Міжнародної академії Екології та безпеки

 життєдіяльності Анатолій Сохнич.

 


Кожна держава робить певні кроки, щоб мінімізувати вплив змін клімату на своє господарство і здоров’я своїх громадян. Острівні держави Тихого океану, наприклад, укладають угоди з Австралією і Новою Зеландією про переселення своїх громадян на їх територію, тому що їм загрожує повне затоплення.

В Україні так гостро питання, на щастя, не стоїть. У нас вже кілька десятиліть йдуть процеси опустинювання і засолювання грунтів у Таврії і Придніпровських степах. У Карпатах і Прикарпатті, навпаки, йдуть процеси заболочування і утворення потужних зсувів грунту.

Тож екологи і землевпорядники приступили до створення загальнонаціональної Програми запобіганню шкідливим впливам змін клімату.

Недавно у Луганську відбувся Міжрегіональний семінар за темою «Сприяння розробленню ефективного національного та регіональних планів дій з адаптації до зміну клімату» за підтримки Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.

Організаторами семінару виступили Державне агентство екологічних інвестицій України та регіональне представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

У семінарі, як повідомила прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів, взяли участь представники державних адміністрацій, обласних держуправлінь охорони навколишнього природного середовища, обласних управлінь водного господарства, земельних ресурсів та лісового господарства, обласних гідрометеорологічних організацій, університетів, науково-дослідних інститутів, представники громадських організацій Запорізької, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей.

Метою семінару було розроблення пропозицій до Національного плану з урахуванням регіональних особливостей та напрацювання рекомендацій для місцевих органів влади щодо регіональних планів дій з адаптації до зміни клімату.

Під час засідань обговорювалися питання наслідків зміни клімату, які спостерігаються в областях, загрози та ризики для населення; розроблені адаптаційні стратегії та плани, які будуть прийнятими для регіону. Також було проаналізовано досвід Європейського Союзу та Німеччини в сфері адаптації до зміни клімату.

Усі напрацьовані під час інтерактивної частини семінару рекомендації та висновки місцевих органів влади включені та використані для регіональних планів дій з адаптації до зміни клімату, які стануть базисом для розробки Національного плану адаптації до зміни клімату.

Глобальне потепління може призвести до радикальної заміни звичних для мільйонів людей продуктів харчування.

Про це йдеться в експертній доповіді, підготовленій на замовлення ООН, яку цитує Бі-бі-сі.

Експерти з компанії CGIAR вважають, що в ряді країн, що розвиваються на зміну картоплі можуть прийти фрукти з сімейства бананових. У міру зростання температур плоди "маніока" і маловідома бобова культура "вігни" можуть стати набагато більш важливими продуктами харчування, вважають дослідники. 

За їхніми прогнозами, після того, як вирощувати картоплю і злаки стане неможливо, людям доведеться звикати до нових і різноманітних продуктів. Відповідаючи на запит комітету ООН з всесвітньої продуктової безпеки, група експертів проаналізувала можливі варіанти впливу глобального потепління на 22 найбільш поширені в світі харчові культури.

Посівні площі під трьома найбільш важливими для харчування мільйонів людей культурами – кукурудзою, рисом і пшеницею – скоротяться в багатьох країнах, що розвиваються, попереджають експерти. Картопля, яка найкраще росте в зонах з помірним температурним режимом, може також постраждати в результаті кліматичних метаморфоз.

Автори доповіді вважають, що завдяки змінам клімату стане можлива культивація певних сортів бананів в більш високих широтах, навіть у тих районах, де зараз вирощують картоплю. Доктор Філіп Торнтон, один з авторів доповіді, вважає, що банани можуть стати гарним замінником інших висококалорійних культур.

В даний час пшениця є найбільш важливим джерелом рослинного білка у світі. Однак у багатьох країнах, що розвиваються, посіви пшениці скорочуються через високі ціни на бавовну, кукурудзу і сою.

Одна з культур, яка може набути поширення в майбутньому, особливо в країнах Південної Азії, це маніока, яка легко виносить різні температурні умови.

Брюс Кемпбелл – директор дослідницької групи зі змін клімату та продовольчої безпеки (CCAFS), яка координує роботу провідних інститутів світу. За його словами, подібні зміни в раціоні харчування вже не раз відбувалися в минулому."Всього 20 років тому в Африці, - зазначає він, - майже ніхто не знав рису, а тепер він широко поширений. Люди змінили свої звички через ціни. Крім того, рис легко готувати. Таке буде відбуватися і в майбутньому".

Експерти непокояться, що зміни клімату можуть поставити під загрозу джерела білка в харчуванні мільйонів людей.Соя, наприклад, є одим з найважливіших таких джерел, але при цьому  культура ця дуже чутлива до коливань температури.

Вчені вказують, що боби вігни, які відомі в країнах субекваторіальної Африки під назвою "м'ясо бідняків", можуть стати хорошим замінником сої, адже вони стійкі до посух і добре ростуть при високих температурах. Їх стебла можуть також використовуватися як корм для худоби.

У деяких країнах, наприклад, в Нігерії і Нігері, фермери вже зараз відмовляються від вирощування бавовни і замість цього переходять на боби вігни. Цим шляхом доведеться йти аграріям і в Україні. Червоний Хрест, на мою думку, може взяти на себе просвітницьку і організаційну місію (разом в органами влади) у складний перехідний період від однієї агротехніки, до іншої, зовсім невідомої для місцевого населення.

 

 Анатолій Сохнич,

 доктор економічних наук, завідувач кафедри управління земельними ресурсами ЛНАУ, 

 академік Міжнародної академії Екології та безпеки життєдіяльності

 

 Довідка:


Повернуті імена - http://lviv-redcross.at.ua/publ/1-1-0-3

Гостьова книга - http://lviv-redcross.at.ua/gb


 

 

Переглядів: 454 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Неділя, 22.10.2017, 05:39
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 301
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz