АНГЕЛ НА ПОЛІ БОЮ 
Перша меморіальна
марка Червоного Хреста була випущена у США 21 травня1931р., коли в країні відзначали 50-річчя
з дня заснування цієї організації на Американському континенті. Спецпогащення
відбулося у Вашингтоні, у національній
штаб-квартирі Американського Червоного Хреста, а також у кварталі Дансвілле (Dansville)
в Нью-Йорку, де знаходилася перша філія цієї організації.
Ця марка надрукована у двох кольорах, чорному і червоному,
одинакового розміру, зубцівка - 75/100 та 87/100 дюйми, оформлена, як вертикальний
прямокутник. Марка поміщається у межах, сформованих жирною чорною зовнішньою, і
легшою внутрішньою лініями, які злегка обрамляють прямокутник мініатюри уздовж
центру зі всіх чотирьох сторін. 
На вершині марки
нанесено штрихи з двох ліній і зроблено напис пустотілим латинським шрифтом.:
"Поштові витрати Сполучених Штатів".
Центральний простір,
штриховка, друкувалися у чорному кольорі. Фігуру патронажної сестри милосердя
Червоного Хреста, що клінчить перед глобусом на колінах з протягнутими для захисту
від катастроф руками, художик відтворив з
афіші 1930, яка називалася "Велика Матір."
У верхній
частині марки зліва фігури медичної сестри – хрест, утворений п'ятьма рівними
квадратами, що є емблемою Червоного Хреста, друкувався виключно у червоному
кольорі.
Вертикально, навпроти
вирізу з обох боків, - дати, виконані готичним шрифтом:"1881" в лівій
стороні і "1931" в правій. У обох нижніх кутах у межах білого фону - овали,
що граничать з чорним тлом, на котрому з'являються білі цифри "2."
Овали прикрашені орнаментами з сувою аканта.
Через низ марки –
штрихи з прямих ліній між овалами, що містять цифру назви, - слово "центи",
викарбуване пустотілим латинським шрифтом.
Першу марку, присвячену Кларі Бартон - засновниці Американського
Червоного Хреста, було випущено аж у 1948 р., коли у США рух за жіночі права
набув у США свого апогею.
Покупцям запропонували одночасно з маркою і маркований конверт з портретом "Ангела на полі бою", як після громадянської війни охрестили К.Бартон.
Вдруге портрет Клари Бартон прикрасив марку США у 1995 р.
у серії, яка була присвячена 130-річчю закінчення громадянської війни.
Серед генералів тієї війни Клара, яку назвали «ангелом на
полі бою», була єдиною жінкою із залізною волею, і палким серцем, що дало можливість саме їй стати організатором
медичної допомоги пораненим обох воюючих армій – Півночі і Півдня.
Клара Бартон очолювала Американський Червоний Хрест
впродовж 23 років, протягом яких вона організувала його участь в національних і
міжнародних операціях по наданню допомоги при різних лихах, допомагала збройним
силам США під час Іспано-американської війни і успішно проводила кампанію за
визнання організації рятувальних операцій в мирний час частиною обов'язкової
роботи Міжнародного Руху Червоного Хреста, що передбачала так звана
«Американська поправка», яка спочатку зустріла певний опір в Європі. Ця поправка розв"язувала руки Червоному Хресту під час землетрусів, повеней, посух, лісових пожеж, голоду, епідемій. Свою діяльність Бартон не обмежувала тільки кордонами США. Так, під її керівництвом волонтери Американського Червоного Хреста допомагали жертвам голоду у Росії в 1891- 92 рр. Вони хотіли прийти на допомгу і в Голодомор 1932-33 рр., але Сталін заборонив, повідомивши на увесь світ, що в Радянському Союзі голоду немає, взявши на себе повну провину за мільйони його жертв. 
Перед Першою світовою війною, Американський Червоний
Хрест проводив програми по наданню першої допомоги, забезпеченню безпеки на
воді і організацію медичної допомоги населенню силами своїх медичних сестер. З
початком війни спостерігається швидке зростання організації.
Кількість місцевих філій зросла від 107 в 1914 р. до 3
864 в 1918 р. Кількість членів виросла з 17 тисяч до більш ніж 20 мільйонів
дорослих і близько 11 мільйонів членів Молодіжного Червоного Хреста.
Населення внесло 400 мільйонів доларів грошима й
іншими видами допомоги, щоб підтримати програми Червоного Хреста, включаючи
програми допомоги для Американських і Союзницьких сил і цивільних біженців.
Червоний Хрест укомплектовував лікарні і загони
санітарних машин і завербував 20 000 підготовлених медсестер для надання
медичної допомоги військовим. Крім того, медсестри Червоного Хреста брали
найактивнішу участь в боротьбі з усесвітньою епідемією грипу в 1918 році.
Після війни, Червоний Хрест зосередився на
обслуговуванні ветеранів і розширенню програм у навчанні правил дотримання
безпеки, профілактики нещасних випадків, догляду вдома за хворими і освіті в
питаннях дієтології. Він також забезпечував надання допомоги жертвам таких
крупних стихійгних катастроф, як повінь на річці Міссісіпі в 1927 році, сильна
посуха і Велика депресія у 1930-х роках. 
Другу світову війну Червоний Хрест також зустрів
звитяжно: багато його працівників стали героями на полі бою і були представлені
до урядових нагород.
Торік вся країна відзначила його 130-річчя. Не забули про
Клару Бартон і за кордоном. Так, наприклад, Рада Музею-інстітуту
Геноциду вірмен заснувала медаль Кларі Бартон, якою були нагороджені: президент
США Барак Обама, держсекретар Хіларі Клінтон, посол США у Вірменії Джон Хефферн,
а також МЗС Вірменії. Про це 23 травня 2012 р. в ході презентації книги "Доповідь
Клари Бартон, і її помічників по гуманітарній місії в Османській імперії” повідомила
директор музею інституту Геноциду вірмен Айк Демоян.
"Рада музею-інституту ухвалила рішення випустити
пам'ятні медалі на честь Бартон, тираж яких складає 100 штук. – сказала вона, -
Даної медалі удостоюються люди і держави, що активно сприяють визнанню у світі
Геноциду вірмен».
У кінці презентації у стіну пам'яті Музею-інстітуту
Геноциду вірмен було вкладено землю з могили Клари Бартон, а потім прибита до
неї меморіальна дошка.
Під керівництвом Бартон волонтери Американського
Червоного Хреста допомагали жертвам Геноциду вірмен в імперії Османа. 16 лютого
1896 р. вона прибула до Константинополя. Висока Порту дозволила Червоному
Хресту і його голові надати допомогу населенню, що постраждало від різанини і
запропонувати програми для відновлення сільського господарства в провінціях. 
На адресу К.Бартон приходила величезна кількість
листів і телеграм із США із закликом припинити місію з надання допомоги,
оскільки турецький уряд чинив перешкоди для Червоного Хреста. Бартон вважала,
що місія по наданню допомоги вірменському населенню не була завершена,
вірмени-християни булі кинуті напризволяще серед напівдикого суспільства, хоч
100-200 тисяч з них ще потребували житла, ліків, продуктів харчування і добродійної
допомоги цивілізованого світу.
Вона була переконана, що без цієї допомоги до травня
1897 р. загинуло би близько 50000 осіб. Доповіді Бартон, і її помічників з
гуманітарної місії в імперії Османа, були опубліковані у Вашингтоні в кінці 1897
р. Ці матеріали пивернули увагу світової громадськості і страждання вірмен
полегшилися, тому що вони отримали своєчасну допомогу, надану їм американською
експедицією Червоного Хреста. 
Нині у Американському Червоному Хресті – гарячі будні.
Суперураган «Сенді» завдав нечуваних збитків східному узбережжю США. Ліквідація
його наслідків розтягнеться на довгі роки. Потрібні нові послідовники героїчної
Клари Бартон, щоб гідно продовжувати розпочату нею благородну справу.
Докладніше про К.Бартон і Американський Червоний Хрест див. відеоролики: http://www.youtube.com/watch?v=7k0D01ODDFA http://www.voafanti.com/gate/big5/ukrainian.voanews.com/content/red-cross-122824854/241212.html
Петро Гарматій, Заслужений працівник зв"язку України, голова віртуального філателістичного клубу «Милосердя» при Личаківській
РО ТЧХ м. Львова
| 
