Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2013 » Березень » 17 » Світочі медицини минулого: професор Теодор Богосєвич – видатний львівський стоматолог (кінець ХІХ –поч. ХХ ст.)
20:48
Світочі медицини минулого: професор Теодор Богосєвич – видатний львівський стоматолог (кінець ХІХ –поч. ХХ ст.)

ПРОФЕСОР   ТЕОДОР  БОГОСЄВИЧ


Знайомлячись з історію стоматології у Львові, слід згадати  доктора філософії і 

медицини Теодора Богосєвича, котрий у1909-13 роках  завідував курсом одонтології

медичного факультету Львівського університету.




Теодор-Станіслав Богосєвич народився в Галичині, с.Попельники Снятинського повіту 11 травня 1867 р. у родині вірменських християн західного обряду, які крім Львова селилися на берегах Прута і Дністра, від Снятина до Кут і Коломиї.

Родина Богосєвичів – це вихідці з молдавських вірмен, які осіли в Кутах ще у ХVII ст., отримавши дворянський титул герба Сас у 1676 р. від короля Яна Собєського. Від самого початку Богосєвичі належали до вірменської еліти Кут. З ними у ХVII-ХIX ст. поріднились усі знатні вірменські родини Галичини і Буковини: Маркевичі, Захарасєвичі, Лукасєвичі, Давидовичі, Ромашкани,

Якубовичі та ін. На початку ХIX ст. до парафії в Кутах належали 12 сіл, у яких мешкало 1000 вірмен. Перед ІІ світовою війною Кути вважались столицею галицьких і буковинських вірмен.Тож зважаючи на сімейні традиції й безперечно фінансові можливості Христофора Богосєвича, його синові Теодору пощастило здобути освіту. Після завершення базового навчання з 1872 р. родина переїхала в родинний Банилів в успадкований батьком маєток. У двадцятирічному віці Теодор закінчив другу гімназію у Львові і поступив на медичний факультет Ягеллонського університету Кракова. Навчаючись лікарській справі, захопився дантистикою і, щоби перевірити себе та істинність свого покликання у практичній роботі, після закінчення четвертого курсу перервав навчання на три роки задля праці у приватному одонтологічному кабнеті протягом 1891-94 рр. Переконавшись у правильості фахового вибору і добре освоївши практичну дентіатрію, отримав запрошення на перспективну роботу викладачем курсу одонтостоматології Львівського університету після завершення навчання на медичному факультеті. У навчальних планах 1894 року серед викладачів одонтології медичного факультету знаходимо прізвища А. Гоньки та Т. Богосєвича, які були доцентами курсу одонтології при кафедрі хірургії.Диплом доктора всіх наук медичних, тобто лікаря загальної практики, отримав 14 лютого 1895 р. у Кракові. З 1 квітня 1896 р. стажувався як помічник асистента, а з 30 вересня 1897 р. – асистент професора Людвіга Ридигера в хірургічній клініці Краківського університету. Спеціалізацію з хірургії та стоматології проходив у Берліні та Відні у професорів В.Д. Міллєра, Г. Шредера, Ю. Шеффа. Розпочинає грунтовні наукові дослідження оптимальних методик оперативних втручань в умовах армії та лікування вогнепальних поранень, які стануть основою подальших наукових публікацій та дисертації на ступінь доктора філософії і медицини.

З 1898 року розпочинає у Львові самостійну практику одонтостоматолога: невдовзі його клініка стає найбільшою у місті, а сам Т. Богосєвич – незаперечним авторитетом, провідним спеціалістом і крайовим консультантом з ортопедичної стоматології та ортодонтії.

У кінці ХІХ ст. на вул. Ягеллонській (тепер Гнатюка, 5/7) у Львові, де у даний час розташовані дитячі музичні школи, збудовано будинок для доцента стоматологіїТеодора Богосєвича .

 Колишній перший, а по-теперішньому другий поверх, спланований спеціально під модерну стоматологічну клініку на п’ять одонтологічних установок. Це була перша у Львові стоматологічна клініка не у пристосованих приміщеннях, а спеціально збудована на замовлення лікаря з урахуванням новітніх світових досягнень планування медичних приміщень, зокрема одонтологічної амбулаторії на 10-12 лікарів-стоматологів.

Клінічні кабінети розміщені по зовнішньому периметру з вікнами на північну та північно-західну сторони. У центрі знаходився кабінет директора клініки проф. Т. Богосєвича. З обох боків були розташовані кабінети загальної (терапевтичної і протетичної допомоги) та кабінет хірургічної стоматології – з іншого боку.

Окремо розташована зуботехнічна та фарфорова лабораторії, ливарні та муфельні печі, стерилізаційна, господарські приміщення. До речі, це була єдина у Львові клініка з виготовлення новітніх фарфорових вкладок, зубів, мостоподібних протезів і ця традиція зберігалась до кінця 70-х років ХХ століття, коли фарфорові конструкції у Радянському Союзі виготовляв з довоєнного і трофейного фарфору лише один львівський доктор С. А. Шмерцлер, фаховий послідовник професора Т.Богосєвича. Коли закінчились запаси фарфорових мас, на прохання доктора С. А. Шмерцлера у 1970 р. міністр охорони здоров’я дав вказівку Ленінградському заводу стоматологічних матеріалів випустити пілотну партію фарфору, один зразок якого зберігається в музеї стоматології.

У широкому коридорі клініки з просторими нішами з вікнами розміщались зони для очікування, пропонувались свіжі газети, журнали, був міський телефон. Корисна площа приміщень клініки в два з половиною рази перевищувала площу аналогічної університетської одонтологічної амбулаторії. Проф. Т. Богосєвич організував тут і обладнав першу і єдину у Львові зуботехнічну лабораторію з виготовлення фарфорових протезів з випалюванням їх за допомогою новітньої керамічної печі. Був єдиним у Львові спеціалістом з ортодонтії, що вирівнював зубні ряди дугою Енгля.

Центральне приміщення клініки – кабінет директора – розміщений в наріжній кімнаті з видом на три вулиці та двома нішами для покровителів «Музики і Медицини». Такі ж ніші збереглись і на верхніх поверхах, можливо, для Афіни і Марса, Асклепія і Орфея, Аполлона і Венери. Тут поселились і жили Мудрість і Мужність, Краса і Мистецтво, Медицина і Здоров’я. На жаль, скульптури не збереглись.

Зі слів теперішнього завуча музичної школи №2 п. Рачкевича при ремонті підсобних приміщень в одній з господарських ніш виявлено збережені стоматологічні гіпсові моделі щелеп і зубів, можливо знаменитих ортопедичних і ортодонтичних колекцій професора Т.Богосєвича, які він неодноразово демонстрував на європейських виставках під час лікарських з’їздів. Т. Богосєвич неодноразово ставав лауреатом таких професійних демонстрацій, нагороджувався медалями і дипломами та іншими відзнаками.

Клініка Т. Богосєвича приймала пацієнтів у дві зміни. Тут, тобто у власній клініці Т. Богосєвич розпочав вести заняття у 1900–1901 навчальному році одномісячним циклом спеціалізації з одонтостоматології для лікарів загальної практики та демонстраційні заняття зі студентами медичного факультету. В цьому ж році подає докторську дисертацію, яку захищає у 1903 році і отримує ступінь приват-доцента стоматології. Від цього часу викладає курс стоматології студентам медицини, широко використовуючи власну клініку для проведення практичних занять.

Сучасну стоматологічну клініку Т. Богосєвича відвідували знаменитості стоматології і делегати з’їздів, перебуваючи у Львові. Серед них Ф. Звержховський (1907 р.) з Санкт-Петербурга, Г. Вільга з Москви, А.Цешинський з Мюнхена, у 1912 р. випускник Варшавської зуболікарської школи, а тепер знаний у Харкові одонтолог Ю. Гофунг, ймовірно вдруге в 1926 р. вже як професор кафедри стоматології у Харкові, а також у час окупації комендант Львова, царський генерал Ціхачов, начальник санітарної служби армії генерал Палков, професор хірургії Одеського університету начальник військового шпиталю Сарапін, професор хірургії Московського університету, керівник російського шпиталю Червоного Хреста Алексінський та ін.

Був першим у Львові і Галичині популяризатором терміну «стоматологія» і його похідних, запозиченого у Йожефа Аркеві. В оголошеннях, рекламах та візитній картці від 1902 р. вже представлявся як доцент стоматології. Хоча офіційно тоді ще вживався термін «одонтологія і стоматологія», які в деяких країнах збереглися у назвах кафедр, наукових журналах, відділеннях поліклінік, фаховій і популярній медичній літературі до 50-х років ХХ століття.

Т.Богосєвич був авторитетом у стоматологічному товаристві, комфортно почувався серед хірургів, а також в середовищі військовиків. Особисто займався проблемами військової медицини, якій присвятив переважну більшість наукових публікацій і докторську дисертацію. Його вчитель і керівник, професор хірургії Людвіг Ридигер активно підтримував захоплення Т.Богосєвича проблемами військової медицини, бо і сам мав велику слабкість до військової форми та народного одягу і ще за життя заповів поховати себе в генеральському мундирі.

Наукові інтереси Т. Богосєвича охоплювали також хірургію гриж і вогнепальних поранень, резекцію щелеп з приводу раку та постопераційне протезування хворих, шинування переломів щелеп, ектопротези, в т.ч. обтуратори дефектів верхньої щелепи, фарфорові знімні та мостоподібні протези зубних рядів, ортодонтію, хірургічну і терапевтичну стоматологію, зокрема лікування кореневих каналів та некрозу пульпи.

Докторська дисертація не віднайдена, але відомі 7 його праць та монографія, яка зберігається в науковій бібліотеці Львівського національного медуніверситету.

З протоколів засідань одонтостоматологічної секції і матеріалів Х з’їзду лікарів у Львові та публікацій у пресі 1907 р. довідуємось про активну участь доцента Т. Богосєвича у підготовці та проведенні цього міжнародного форуму лікарів, на який з’їхалось понад тисячу делегатів і гостей. Нарівні з іншими членами львівської делегації опікувався учасниками стоматологічної громади, був неформальним керівником організації стоматологічної експозиції, гідом-екскурсоводом стоматологів на Крайовій виставці.

24 липня на Крайовій виставці проводився урядовий раут делегатам від Львівської Ради, на якому стоматологи піднімали гучні тости за срібного лауреата виставки, автора унікальних протезів та ортодонтичних апаратів доцента Т. Богосєвича.

Був членом Віденського стоматологічного товариства, часто бував на його засіданнях, підтримував добрі стосунки з лідером австрійських стоматологів професором Ю. Шеффом-молодшим. Саме у нього добивався активної підтримки пропозиції А. Гоньки про необхідність створення на взірець Віденського, членами якого були, Львівського науково-практичного одонтостоматологічного товариства, організованого у Львові вже по смерті професора А. Гоньки в 1911 році.

Після передчасної смерті професора А. Гоньки Теодор Богосєвич стає директором одонтологічної клініки та інституту, підтримуючи належний рівень їх роботи. Збільшує кількість занять та клінічних демонстрацій у своїй приватній клініці. Залучає до занять та роботи в інституті молодого д-ра Г. Аллерганда, який повернувся з США після дворічного стажування.

 За наявності вакансії професора одонтостоматології вчена рада університету присвоює доктору медицини Т. Богосєвичу звання професора за видатні заслуги в проведенні навчального процесу і надсилає відповідні документи у Міністерство освіти та віросповідань. Т. Богосєвич керував університетською одонтологічною клінікою до 31 березня 1913 р., хоч і прагнув сконцентруватися на успішній клінічній практиці у власній клініці.

Тож після отримання звання професора рекомендував декану медичного факультету професору Л. Попельському оголосити конкурс на створення нової кафедри стоматології, яку з 1 квітня 1913 р. обійняв професор А. Цешинський. У 1937-38 роках Т. Богосєвич, якому виповнилось 70 років, перед виїздом до Кракова заповів кам’яницю місту, але з умовою, що в ньому буде музична школа, ймовірно за намовою своєї музикально обдарованої дружини з Відня Олени Хойль та дочки Анни Треттер, яка з сім’єю давніше виїхала до Відня.

Т. Богосєвич нагороджений Почесним дипломом Крайової виставки у Львові (1907) за кращу колекцію новітніх знімних протезів, обтураторів та ортодонтичних конструкцій, а також за впровадження в клінічну практику ортопедичної стоматології передових технологій і фарфорових матеріалів, їх популяризацію в Галичині. Мав аналогічні нагороди з інших міст.

Стоматологічну практику у Львові завершив перед війною, остання реклама клініки датується 1937 роком. Згодом виїхав до Кракова, тут пережив воєнне лихоліття і 26 червня 1948 року помер на 82 році життя.

В інтернеті можна ознайомитись з веб-сторінкою нащадків відомого львівського професора Т. Богосєвіча www.bohosiewicz.pl

 

Співавтори - Кухта C.Й., Гриновець В.С., Кухта В.С, 

викладачі  кафедр - терапевтичної стоматології (зав. – д. м.н. В.М. Зубачик) та  ортопедичної стоматології 

(зав. – проф. В.Ф. Макєєв)  Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького


Довідка:

Повний виклад статті «Професор Теодор Богосєвич» у часописі «Новини стоматології», №2 (47), 2006

 

 

 

 

 

Переглядів: 801 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
П`ятниця, 18.08.2017, 23:09
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 300
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
Олекса
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz