МОНУМЕНТУ
БУТИ! 
У
Дрогобичі громадськість ініціює відзначення у 2015 році 100-літнього ювілею
визволення Галичини від російських окупантів під час Першої світової війни.
Про це 10 квітня повідомив кореспондент ІА ZIK.
У зв’язку з цим пропонується відновити на майдані
Ринок пам’ятник «Лицаря в збруї для міста Дрогобича і повіту» – символу
Свободи, – що був зведений після визволення на доброчинні кошти. На завтра, 11
квітня, заплановано засідання ініціативної групи для підготовки пропозицій на
розгляд сесії міської ради.
«Сьогоднішнє молоде покоління дрогобичан є мало
поінформованим про Лицаря, а наступне, напевно нічого про нього не буде знати,
– каже один з ініціаторів відновлення пам’ятника Хосе Турчик. – Та, як відомо,
хто забуває свою історію, той нічого не вартий. Ми ж, звісно, цього не хочемо.
У зв’язку з цим останнім часом громадськість неодноразово порушувала питання
щодо відновлення Лицаря».
Нагадаємо, що наш край завжди був ласим шматком для
завойовників. Сталося так і під час Першої світової війни – у 1914 році.
Галичину окупували російські війська. Та, слава Богу, ненадовго. У наступному ж
році наші землі були визволені від окупантів. Ця подія сколихнула народ, у
містах та селах відбулися урочистості з цієї нагоди. Звісно, все це торкнулося
і Дрогобича. 14 травня 1916 року, з нагоди річниці визволення від російських
окупантів, у Дрогобичі на майдані Ринок відбулося урочисте відкриття величавого
пам’ятника «Лицаря в збруї для міста Дрогобича і повіту». Пам’ятник був
дерев’яним, але обкутим в залізну збрую лицаря. Його виготовив поручник
австрійської армії, різьбяр Емерик Бад. Під час відкриття майдан Ринок був
переповнений людьми, про що свідчать багаточисельні публікації в тодішній
пресі. Детально ця подія була описана в часописі «Шляхи» від 30 червня 1916
року, який виходив у Львові під редакцією Федора Федорціва у 1915-1916 роках.
Наведені в ньому ілюстрації яскраво передають знаменність події.
Не зважаючи, на те, що війна ще тривала, серця
мешканців міста були переповнені радістю. Дрогобич був і залишався містом
переплетіння різних культур: української, польської, австрійської, єврейської.
Тож раділи усі. На жаль, радість була не довгою, оскільки пам’ятник простояв
лише до 1918 року. Фото - http://photo.i.ua/user/1462745/122647/2858191/
Джерело
- http://zik.ua/ua/news/2013/04/10/403406 | 
