СИЛА ГУМАННОСТІ – У НАШИХ ВЧИНКАХ
До нас прийшов лист
колишньої львів'янки, дитячої письменниці Марини Павленко, котра нині мешкає і
працює у м. Умані на Черкащині. В ньому вона просить опублікувати замітку про
людину великої душі і милосердя, голову Уманської МРО ТЧХ України Валентину
Чорну (на знімку). Охоче виконуємо її прохання, а також повідомляємо: додаткові
відомості про героїню публікації - на сайті Уманського Червоного Хреста: http://redcross-uman.at.ua
«Товариство Червоного Хреста
— це не красиві лозунги, а насамперед конкретні дії. Але я не стану
перелічувати добрі вчинки цієї організації, зокрема Уманської МРО ТЧХ України.
Для мене особисто досить того промовистого факту, що її очолює людина, яка
намагається і вміє охопити всі новинки не лише своєї фахової, але й художньої літератури. А Валентина Андріївна Чорна в цьому питанні
може позмагатися і з найкомпетентнішим філологом. Здавалося б,
яке відношення має це до благодійності? Думаю — найбезпосередніше. Адже добрі
вчинки мають іти від щедрого серця, а воно не може бути не щедрим, коли
чутливе до Слова.
Нарешті — один приклад.
Коли Валентина Андріївна якось випадково дізналась, що герої однієї моєї
книжки - діти з реальної місцевої неблагополучної родини, - моментально взялась
допомогти моїм "прототипам". Причому, зробила це так чемно й
делікатно, що вони жодним чином не відчули себе приниженими й
сприйняли допомогу як належне.
Дрібниці? А хіба не з
них складається наше життя?
Переконана, що
саме вони часто найяскравіше й передають справжню суть. І коментарі після
цього, звичайно, зайві.
З повагою,
Марина Павленко,
член Національної спілки
письменників України, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури та українознавства Уманського державного педагогічного університету
ім. П.Тичини». (Докладніше про М.Павленко у рубриці "Хата-читальня" на стор. - http://lviv-redcross.at.ua/index/0-23)
| 
