ДОСЛІДНИЦЯ  ЗАРОДЖЕННЯ  СОЦІАЛЬНИХ  ХВОРІБ

Сьогодні, 26 червня, у Львівську ОО ТЧХ 

України прибула з візитом  аспірант 

факультету журналістики Нью-

Йоркського університету Наталі Шур 

(Shure).

Вона зустрілася з колективом і взяла інтерв'ю у патронажних медичних  сестер про умови обслуговування хворих на

ТБ, кошти на реабілітацію яких виділяє Світовий Глобальний Фонд, з яким Товариство Червоного Хреста України 

уклало угоду про взаємодію і співпрацю на 5 років.

Провідний спеціаліст Львівської ОО ТЧХ України Ольга Журкіна (на знімку - крайня справа) познайомила гостю

з офісом організації,  структурою та діяльністю у минулі роки та у наші дні. Це тим більше слушно, що цього року 

Червоний Хрест відзначає 150-річчя свого утворення, а ТЧХ України – 95- річчя з дня свого заснування у Києві.

Завершити свою наукову роботу Наталі повинна у травні 2014 р. Тож досвід, нагромаджений тут, може стати у 

великій пригоді. Та і не лише професійний обов'язок привів дівчину із Іллінойса у Червоний Хрест за досвідом. А й 

стан душі:  вона закінчила у Чикаго бакалавріат у коледжі св. Вінкентія де Пауло, відомого на увесь світ засновника 

Згромадження сестер милосердя. Їхні монастирі є не лише у Західній Європі, але й у Львові, Тернополі, 

Івано-Франківську. Цілий семестр практикувалася у Росії.

Після служби у Корпусі миру на Східній Україні Наталі вступила на магістратуру у Нью-Йоркський університет, де 

сумістила набуття диплому журналіста із фахом російського регіонознавця. Пише статті на теми конфліктології, 

порушення прав людини, розвідки із складних проблем міжнародного життя. Поки що виступає, як фрілансер, 

котрий підряджається на роботу у різні редакцї і видавництва. Одночасно працює у некормеційній організації, що

займається пошуком ефективних методів вихованя молоді на  теренах колишнього Радянського Союзу. І хоч дуже 

зайнята, та коли випадає вільна хвилина, любить повеселитися і брати участь у вуличних бурлескних балаганах типу

стенд-ап у Нью-Йорку.

Історії зародження соціальної хвороби, якою вважають і туберкульоз, переказані Наталі патронажними медичними 

сестрами Червоного Хреста у Львові, сумні. Ось, наприклад, Марія Жировецька із Залізничної РО ТЧХ м. Львова

(на знімку - друга зліва) повідомила, що її  пацієнт захворів у в"язниці. Термін покарання - закінчився, а недуги - ні. 

У кожної із присутніх на соціологічному опитуванні було що розповісти про свою роботу, у якій найважча фаза - це 

завоювання довір"я пацієнта. Вони, переважно, замкнені у собі і не допускають посторонніх у свій внутріщній світ. 

Повчальну історію хвороби і лікуваня розповіла Ольга Семчишин, медична сестра із Шевченківської РО ТЧХ 

м. Львова (на знімку). Її підопічний подвійно хворий: від народження глухонімий, а тепер ще й причепилася страшна 

недуга – туберкульоз. Щоб спілкуватися з ним, застосувала мобільний телефон: пише йому СМС, і отримує у 

такий же спосіб відповіді.

Патронажна медична сестра із Сихівської РО ТЧХ Валентина Бурко (на знімку), розповідаючи про своїх пацієнтів, 

зазначила: туберкульоз у наші дні - помолодів.Часто повертається знову до тих самих підопічних, які вже від нього 

вилікувалися. До одного з них, що належить до групи мультирезистентних хворих, вони з Наталі можуть завітати 

навіть додому. І він особисто розповість їй, як медична патронажна сестра приходила до нього спочатку у марлевій

масці, щоб робити уколи, а тепер, коли прийшло полегшення, приносить уже таблетки, продукти, напої. Можливо, 

з ІІ групи  інвалідності переведуть одужуючого на ІІІ групу, а це дає право оформитися на яку-небудь роботу, щоб

годувати сім'ю. У 54 роки така проблема для хворого дуже актуальна.  

Мала про що розповісти і медична сестра із Залізничної РО ТЧХ м. Львова Надія Лесів (на знімку), хоч всього

другий рік як закінчила Львівський медичний коледж. У неї також є пацієти, яким треба колоти сильний атибіотик – 

канаміцин, і переконувати їх, щоб лікування проводили усвідомлено. Доїздити до них треба своїм коштом, бо міська 

влада ніяк не може знайти у своїй скарбниці фінанси для відшкодування патронажній службі Червоного Хреста 

витрат на транспорт.

Зустріч у Львівській ОО ТЧХ України пройшла не у монологах, а у вільному діалозі. Якщо, наприклад, Наталі 

цікавилася у медичних сестер, що вони робили би з коштами, які залишилися б від фінансування програми 

«Подолання стигми», то дівчата питали у неї, як борються з туберкульозом у США, на що отримали відповідь: на 

300 мільйонів населення налічується всього кілька тисяч хворих на цю недугу.

Після Львова дослідниця зародження соціальних хворіб поїде у Донецьк і Луганськ. Там вона також проведе 

соціологічне опитування. І аж тоді, коли з диктофона будуть розшифровані усі інтерв'ю, - і хворих, і медичних 

сестер, - можна буде зробити правильний науковий висновок: що є причиною зародження туберкульозу у наші дні 

в різних країнах, куди Світовий Глобальний Фонд вкладає щороку чималі кошти. Але про це можна буде дізнатися

тільки у травні наступного року, коли прийде пора Наталі захищати в Нью-Йоркському університеті свій творчий 

диплом.

Побажаймо ж Наталі щастя й удачі на тернистій дорозі соціальої журналістики добра і милосердя! 

Червоний Хрест також чекає на молоді сили дослідників, які знайдуть нові підходи до вирішення застарілих проблем

з нашого недалекого минулого.

Фото – Ірини Апостолюк та із сайту Нью-Йоркського університету

Прес-служба Львівської ОО ТЧХ України