Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2013 » Липень » 23 » Проблеми волонтерства: вчора, сьогодні, завтра: сучасний «тимурівський рух» - плюси і мінуси
14:41
Проблеми волонтерства: вчора, сьогодні, завтра: сучасний «тимурівський рух» - плюси і мінуси

ПОКЛИКАННЯ  СПРАВЖНЄ  І  УДАВАНЕ


Ні для кого не секрет, що багато людей володіють даром 

співчуття. Багато хто радий допомогти дітям-

сиротам, хворим, самотнім стареньким, бездомним

тваринам. Напевно, тому, слідуючи одній із найкращих 

західних традицій, в Україні стрімкими темпами 

зростає популярність сучасного «тимурівського руху» -

волонтерства, яке стає незамінним атрибутом життя

молодих українців.




                                                        На знімку: волонтери за покликанням з Крюківського району Чернігівської області


На жаль, зараз з'явилося дуже багато волонтерів-аферистів, які під виглядом благодійних зборів крадуть гроші. У 

тому, хто ж такі волонтери, якими законами регламентується їхня робота в Україні і як відрізнити справжнього

волонтера від волонтера-шахрая, розбирався ForUm.


Головне - бажання

Історія волонтерства починається ще з 1859 р. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами битви при Сольферіно, запропонував ідею створення Червоного Хреста - організації, яка би працювала на добровільних засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям.

В Україні волонтерство з'явилося тільки у 90-х роках ХХ ст., а офіційно воно визнане постановою Кабінету Міністрів від 10 грудня 2003 року.

Сьогодні тема волонтерства стає в Україні все актуальнішою, як, втім, і в більшості країн Європи. Але хто ж такі волонтери? «Волонтери - це люди, які не обмежуються оплачуваною роботою і допомагають у забезпеченні звичайних життєвих потреб, витрачаючи свій час і сили на справи, що не приносять матеріальної вигоди. Благодійність існує скрізь, де є люди, які піклуються про інших і про проблеми суспільства», - цитує президента американської волонтерської організації Points of Light Кенна Альона директор Центру волонтаріату «Добра воля» Тетяна Лисенко.

«Люди, які вирішили займатися волонтерською роботою, заслуговують поваги і подяки. Небажання більшості людей в нашій країні приділяти час і віддавати зусилля волонтерства пояснюється, перш за все, невдалим досвідом, відсутністю мотивації і т.д. Також багато у чому проблема пов'язана з відсутністю правильної організації волонтерської діяльності. Наша країна дуже потребує фахівців у сфері волонтерства», - розповідає Тетяна.

Але стати волонтером не так уже й просто. Навколо закону «Про волонтерську діяльність» не вщухають спори. Адже саме він обмежує кількість тих, хто може і хоче бути волонтером.

«У сфері волонтерської діяльності тривалий час існував певний правовий вакуум, хоча поняття «волонтер» згадувалося у декількох законах. І це цілком зрозуміло, адже волонтерство в Україні не надто поширене, тому необхідності в окремому законі, який би регулював волонтерську діяльність, не було», - розповідає адвокат Андрій Котягін.

У зв'язку з проведенням «Євро-2012» у квітні 2011 р. все ж було прийнято Закон України «Про волонтерську діяльність» (далі - Закон). «Особливої ​​користі для поширення волонтерської діяльності Закон не приніс. Чого тільки варте вказане у ньому визначення волонтерської допомоги - добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, яка здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги», - говорить юрист.

Більше того, Котягін зазначає, що Закон вивів за межі правового поля осіб, які самостійно здійснювали благодійну, волонтерську діяльність. «Адже, відповідно до Закону, волонтером може вважатися особа, яка є членом волонтерської організації (тобто юридична особа), яка до того ж зареєстрована як волонтерська», - підкреслює адвокат.

І це ще не всі підводні камені, закладені у Законі. «Волонтери надають допомогу на підставі договору про здійснення волонтерської діяльності, укладеного з волонтерською організацією. Тому після того, як волонтер створить юридичну особу, зареєструє її як волонтерську, укладе угоди з іншими волонтерами, йому явно не до благодійності. Але і після цього волонтер не зможе приступити до роботи, адже з одержувачем допомоги теж необхідно укласти волонтерську угоду», - підкреслює Котягін.

У той же час, якщо людина просто захоче вступити у якусь волонтерську організацію, це теж не зовсім просто. Організації, які працюють з волонтерами на професійній основі, використовують різноманітні механізми пошуку добровольців, вони не беруть усіх підряд, а дуже ретельно підбирають людей.

«Волонтер нічим не відрізняється від оплачуваного працівника. Тому ті організації, які шукають волонтерів, дивляться у першу чергу на його резюме, де він раніше волонтерствував. І якщо це якісь відомі організації, туди, як правило, дзвонять і дізнаються, як людина себе зарекомендувала, що вона робила», - наводить приклад підбору керівник напряму «Громадська організація» у РЦ «Гурт» Тарас Тимчук. На його думку, це один із універсальних механізмів підбору волонтерів. «Якщо ж людина не має ніякого робочого волонтерського бекграунду, то це має насторожити того, хто бере її на роботу», - зазначає Тимчук.

Але головне – бажання. Якщо людина дійсно хоче стати волонтером, то її не зупинять ніякі перешкоди.


Знайди відмінності, або Як розпізнати волонтера-шахрая

«Під виглядом волонтерів руху «Здоров'я нації» діють шахраї», «Шахраї-волонтери тиснуть на жалість і збирають на день до 500 гривень кожен», «Псевдоволонтери з урнами для благодійності грабують простих громадян» - все частіше з екранів телевізора, із динаміків радіоприймачів , зі шпальт газет повідомляються такі невтішні новини. На жаль, це сумні реалії нашого життя. Але як же вберегти себе від псевдоволонтерів і віддати свої гроші дійсно на благі справи, ForUm дізнався у юриста.

«Універсального рецепту, який би уберіг вас від псевдоволонтерів, немає, - говорить Котягін, - адже волонтерство - діяльність добровільна, тому щодо неї не передбачене отримання спеціальних посвідчень, ліцензій і т.д».

Але щоб уберегтися від шахраїв і не розчаруватися в ідеї волонтерського руху, адвокат радить дотримуватися простих правил:

1. Детально розпитайте волонтера про мету збирання коштів, організаторів та інших учасників акції.

2. Попросіть номер телефону керівника (організатора).

3. Попросіть номер телефону та адресу особи, в інтересах якої здійснюється збір коштів.

Якщо волонтер «справжній», вам охоче нададуть всю інформацію.

Крім того, «у разі, якщо ви хочете пожертвувати значну суму, прочитайте про цю волонтерську організацію в Інтернеті, дізнайтеся про її попередні благодійні акції, про їхніх учасників та про конкретні результати роботи. Якщо ж у вас виникли підозри, що під виглядом волонтерської роботи відбувається банальне шахрайство, звертайтеся із заявою до міліції», - радить юрист.


А як у інших?

Як в інших країнах контролюються грошові витрати волонтерських та благодійних організацій, з ForUm'ом поділився Тарас Тимчук.

«У більшості західноєвропейських країн організації, що збирають кошти, звітують про витрати грошей. Крім того, вони відразу інформують, на які потреби вони збирають пожертви і де можна прочитати інформацію про те, яка була здійснена допомога», - розповідає Тимчук.

«Фонди намагаються звітувати у річних звітах про те, скільки вони зібрали, кому допомогли. У волонтерських, благодійних організаціях існує база даних людей, які зробили пожертву. Їм також фонди відправляють річний звіт про виконану роботу. Все це робиться тому, що для більшості організацій благодійники - це основа їхнього існування. Тому дуже вигідно збирати гроші і звітувати перед благодійниками», - підкреслює він.

Разом з тим, за словами Тимчука, у більшості країн, де активно працюють волонтери, є організації, які формують рейтинги найпрозоріших благодійних фондів.

Але знову ж, там теж є свої проблеми. «Не обходиться і без таких фондів, які витрачають більше грошей на адміністрування своєї організації, замість того щоб допомагати людям. Вони фактично збирають гроші на своє існування. Тобто в інших країнах теж є свої проблеми з благодійними фондами», - говорить він.

Тимчук підкреслив, що гарантом того, що волонтерські та благодійні організації будуть працювати чесним шляхом, в основному, є громадськість, оскільки вона дуже добре залучена у процес благодійності.

«В Україні благодійні організації існують самі по собі або ж є якимось політичним, комерційним прикриттям. Дуже малий відсоток громадськості у нас задіяний у благодійних фондах», - зазначає Тимчук. «При цьому в нашій країні дуже складно перевірити, куди йдуть гроші, з тієї простої причини, що немає культури звітності про витрачені кошти. У той же час люди, які жертвують гроші, не цікавляться, на що витрачені їхні кошти. Це неусвідомлені благодійники. Бо якщо людина дає якісь гроші у який-небудь фонд або організацію усвідомлено, вона обов'язково простежить, куди вони витрачені», - резюмує він.


Не словом, а ділом


Щоб не бути голослівними, ми розпитали самих волонтерів про те, як вони стали на цей шлях і що їх надихає у безкорисливій роботі.

Юлія Савальєва, переможець Національного конкурсу «Волонтер-2012» у номінації «Охорона здоров'я та здоровий спосіб життя»:

 

- У мене ніколи не виникало бажання стати волонтером. Все сталося якось само собою. Коли я була у декретній відпустці, то захопилася ідеєю створення групи підтримки грудного вигодовування, оскільки сама потребувала такої підтримки. Я дізналася, що подібні ініціативи вже давно існують за кордоном. По суті, це добровільне об'єднання молодих мам, які спільно вирішують питання материнства, передаючи досвід одна одній. Я почала пропагувати грудне вигодовування, маючи на руках буклети для молодих сімей та проводячи спочатку невеликі лекції - анонси такої групи підтримки, а потім вже повноцінні заняття. Я відчула, що мені подобається виступати перед молодими батьками, розповідати їм про те, що дізналася із власного досвіду і чого мене вчили мої закордонні колеги. Пізніше деякі лікарні з великим бажанням включили мене у щотижневі заняття. Мою співпрацю з медичними установами офіційним чином, як мені пояснили, оформити неможливо, але мене це не дуже турбує. Я отримую задоволення від того, чим займаюся, і мені дуже приємно, що я можу дозволити собі таку благородну розкіш - безкоштовно вчити тих, кому потрібні мої знання.

 

Юлія Дмитрук, переможець Національного конкурсу «Волонтер-2012» у номінації «Соціальний захист населення»:

 

- Моє волонтерство почалося з усвідомлення простої формули - навіть маленька добра справа для іншої людини приносить користь усьому суспільству. Спочатку допомагала родичам і друзям. Потім до мене приєднувалися інші люди. Разом ми почали організовувати школярів і студентів, відкрили громадську організацію і волонтерську школу. Головний результат моєї волонтерської діяльності - це 400 подарунків для дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених сімей міста Луцька. А також нові бажаючі, які хочуть приєднатися до волонтерської діяльності.

Мене завжди надихає те, що сьогодні все ще є молоді люди, готові жити не тільки заради себе, але і робити добрі справи за покликом серця. Надихає те, що така щира діяльність знаходить відгук у серцях інших людей. Це доводить, що твоя робота не марна і ти комусь у цьому житті потрібен.


Очевидно одне - хто безкорисливо хоче допомагати людям, той для цього робитиме все можливе і неможливе. І для нього не стануть перешкодою ніякі юридичні перепони або аферисти на вулицях. Як кажуть, твори добро на всій землі - і буде тобі щастя!

 

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело - http://ua.for-ua.com/analytics/2013/07/23/102006.html

 

Переглядів: 4123 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Понеділок, 18.12.2017, 15:32
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 305
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz