Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2013 » Серпень » 30 » Служба розшуку Німецького Червоного Хреста у Міжнародний день людей, що пропали без вісти, підбиває підсумки
21:45
Служба розшуку Німецького Червоного Хреста у Міжнародний день людей, що пропали без вісти, підбиває підсумки

НИТКА  АРІАДНИ


По всьому світу тисячі людей зникають безвісти у зв'язку зі 

збройними конфліктами , стихійними лихами , політичним 

переслідуванням або міграцією у пошуках кращої долі. Сім'ї 

розпадаються, бо їх члени розлучені невідомістю. Пошук 

пропалих без вісти за допомогою служби розшуку Німецького

Червоного Хреста часто є останньою надією цих людей.

 

Торік у службу розшуку Німецького Червоного Хреста надійшло 16000 пошукових запитів. У серпні ця служба, 

наприклад, закрила кілька з них, які були подані громадянами, що емігрували у Німеччину із Сирії, Сомалі,

Афганістану. Ці країни є партнерами німецьких червонохрестівців у розшуку людей, що зникли безвісти через 

безперервні збройні конфлікти, що донині точаться на їх територіях.

Розголосу набула історія родини Бейджансів (Bejans) з Афганістану. Торік з дому втекли брат і сестра: 12-річний 

Бежан (Bejan) із 17-річною сестрою Діжарою (Dijara). Мати і троє інших братів і сестер залишаються дома. Буксир 

привіз обох дітей до Греції і там їх розлучили.

Dijara прибулп до Швеції. Там на початку травня 2013 р. вона звернулася за допомогою  до Шведського Червоного 

Хреста. Звідти запити були розіслані по всьому світу, в тому числі  і  у службу розшуку Німецького Червоного 

Хреста. Тут уже був запит 12- річного афганського хлопчика , який відчайдушно шукав свою сестру. Детальна

інформація дитини були зіставлена з даними від Dijara зі Швеції. Фотографія Бежана (Bejan), де він був знятий з

сестрою, принесла  пошуківцім впевненість: вони - брат і сестра. Втікачі у знайшли одне одного. Тільки місяць

тривав цей пошук .

Тим часом родина Bejans, - мати і троє інших братів і сестер, - покинули Афганістан . При допомозі міжнародної 

мережі Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Міжнародного Комітету Червоного Хреста

всі члени родини знайшли одне одного.

До цих пір служба розшуку Німецького Червоного Хреста займається тими, хто зник безвісти у роки Другої світової

війни. У цьому її працівники бачать свій головний обов'язок, хоч з того часу, як вона закінчилася, минуло 68 років.

Роки минули, але у родичів не зникла надія розшукати зниклих безвісти членів своїх родин.

За цей час вдалося пролити світло на зникнення 1 мільйона 200 тисяч солдатських доль і цивільних, що були 

ув'язнені у концтаборах, а також близько 291 000 дітей, що загубилися у горнилі воєнного лихоліття.

Але запити продовжують йти: доля близько 1,3 мільйона чоловік з часів Другої світової війни ще не визначена.

Для отримання додаткової інформації про службу розшуку Німецького Червоного Хреста див. сторінку в 

Інтернеті - https://www.drk-suchdienst.de/de

 

Контакти  прес-служби Німецького Червоного Хреста:

 

Д -р Дітер Шютц (Schtz)

тел 030 85404 158

schuetz@drk.de

 

Олександра Берк

тел: 030 85404

155burck@drk.de

 

Фото – з сайту Німецького Червоного Хреста

Джерело:

http://www.drk.de/news/meldung/7840-rund-16000-suchanfragen-beim-drk-pro-jahr-zu-vermissten-menschen.html

Переглядів: 1034 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 7
7  
1. Розшукую брата чи сестру занаказом мого батька Савчина Михайла Петровича.Я, Савчин Петро Михайлович,проживаю: Україна, м.Івано-Франківськ, вул.Угорницька, 14/52,
тел.+380-0342-717103, +380504331628, +380961953282.
Мій батько, Савчин М.П., народився 1911р.в Австро-Угорській імперії, Станіславського повіту, с.Ворона. Де і проживав до
другої світової війни. За повісткою про початок війни між Німеччиною та Польщею
(відповідно до пакту Рібентропа-Молотова), він разом зі своїм рідним братом
Іваном на початку вересня 1939р. відправився в район дислокації військової
частини як жовнір запасу. Прибувши до військової частини за призначенням,
отримав військову форму, зброю та боєприпаси. Не дочекавшись команди, куди вони
повинні вийти на рубіж фронтової оборони, як їхній військовий підрозділ був
розгромлений і взятий у полон. Батько потрапив у полон і був відправлений у
концтабір «Освєнцім». У важких умовах концтабору він пробув десь 8 місяців. У
1940р. військовополонених української національності брали на роботи до
Німеччини. Батько потрапив до бауера біля м.Дрездена, а брат Іван на склозавод
«Кунат», м.Дрезден.
Мій батько дуже дружно жив тапрацював з бауером. Він та його сім’я дужеповажали та любили батька. Вони з ним жили і працювали як одна сім’я, снідали і вечеряли завжди разом. Обід, як колиприйдеться: якщо зайнятий роботою, то обід йому завжди давали з собою. 2. Син бауера загинув на східному (радянському)фронті. Гітлера бауер ненавидів. У бауера була доросла дочка, з якою в батька
був любовний роман.
У 1942р., під проводом організації«Червоний хрест», надавали свободу повернутись додому тим, хто працював у
Німеччині і мав на Україні сім’ю. На той час Станіславська обл. була в складі
гітлерівської Німеччини. В кінці 1942р. батько повернувся на свою батьківщину в
с.Ворона. Маючи вже сина Всеволода 1939р.н., у 1943р. в нього народився син
Мирослав. Батько та мати мали трохи поля, працювали на землі й тримали
господарку. В серпні 1944р. прийшли на Прикарпаття радянські війська. Батька та
його брата Івана забрали до радянської армії воювати за СРСР. Перебуваючи на
радянсько-німецькому фронті, тато з боями пройшов через Польщу та Німеччину.
Його воювання закінчилось у Німеччині на річці Одер. За час війни був двічі
поранений: перший раз у руку, другий у плече. Після закінчення війни 1945р.
повернувся додому до своєї сім’ї.
У 1946р. в нього народився синРоман, а в 1951р. я, син Петро.Після війни, за радянської влади,батько працював на різних сільськогосподарських роботах. Обіймав різні керівні
посади.
Батько завжди мріяв, хотів,поривався побувати в Польщі, а особливо в Німеччині. Він ніяк не міг зрозуміти,
чому комуністи не дають йому можливість поїхати, не пускають. Він завжди
говорив мені, що влада каже йому, щоб поїхати до Німеччини, треба мати якусь туристичну
путівку. Завжди скаржився, що його, як фронтовика, не хочуть пустити, щоб він
міг відвідати свій пройдений у боях фронтовий шлях.
 3. 1978р. – це був високий пік розвиткукомуністичної влади.Навесні 1978р. тато відчув першіознаки хвороби. Почав викликати мене, як наймолодшого сина, на інтимну бесіду.
Багато розповідав про своє прожите життя. Найважливішим у спілкуванні було те,
що під час його проживання в Німеччині в бауера він залишив його дочку
вагітною, тобто вона повинна була народити йому сина чи дочку. Оскільки батько
не зміг відвідати й побачити свого нащадка, він наказав мені розшукати свою
родину. В листопаді 1978р. батько помер.
У ті часи комуністичної влади менібуло важко виконати батьків заповіт. Удома в батька залишилось багато листових
конвертів та фотографій з Німеччини, де він проживав. Одного разу, коли я
навідався взяти цю «документацію», в батьковій хаті нічого не знайшов – хтось
забрав. Маючи ці 2 фотографії зі штемпелем фотоательє, маю надію, що вони мені
допоможуть. Вважаю, що село бауера знаходиться неподалік Дрездена, тому що вони
з братом Іваном, який жив та працював у Дрездені, дуже часто зустрічались і
гостювали один в одного. Визнаю свою лінивість і непорядність щодо невиконання
батькового наказу.

6  
Добрий день! Прошу допомогти розшукати мого прадідуся Ковтуна Олексія Васильовича 1912р.н, або можливо когось з його нової родини. В роки ВВВ він зник, як говорили десь був відправленний у Німеччину.Дуже дякую!!!

5  
Я розшукую свого діда, Дехтяр Василь Григорович 1912 р,н село Узінь Станіславського (Тисменецького) району Станіславської (Івано-Франківської)обл. У 1943 р вступив до лав Девізії "СС Галичина" (Вермахт),брав участь у боях під Бродами в 1944р.Був членом організації ОУН псевдонім Ліс.Остання звістка з воєнного госпіталя міста Кьольн Німеччина

4  
Добрий вечір!
ПИШУ з надією, що допоможете мені у розшуку могил мого дядька Платона і дідуся Степана. Зверталася до Центрального архіву м.Подольська (РФ) і звідти отримала відповідь, що рядовий Платон Петрович Дегтяр, 1914 р.н., уродженець с.Полонки Прилуцького району Чернігівської області, був призваний Прилуцьким РВК і пропав безвісти у грудні 1943 року. На фронт він пішов зі своєю полуторкою, на якій працював до війни.

Рядовий Степан Гаврилович Диско, 1902 р.н., уродженець того ж села, також пропав безвісти 1943-го. Знаю, що мій дідусь потрапив у полон. Мама їздила у Полтаву, але там його вже не застала. До війни він був мірошником.

Можливо, є ще хтось живий із однополчан або відгукнуться їхні нащадки. Моя адреса: Валентина Михайлівна Тетьора, с.Лебедівка Кам’янського району Черкаської області, 20840.

3  
Допоможіть розшукати рідню в Німечині.
В село Гнилиці. Тернопільска область Підволочиський район. В село до моєї бабці приїзджали німці .Двоє молодіх людей та розшукували Магдевича Романа, або кого живого хто лишився з його рідні. По селі та по цвинтарі їх проводила жіночка, перша попавша їм жителька цього села,і вона не знала хто такий Магдевич Р і взагалі чія це може бути рідня.
І ці молоді люди поїхали до дому ні з чим,так і не зустрівшись з ріднею.
Магдевич Роман - дідусь моєї бабці Анни вона ще жива.
Шукали нас скоріш за все що діти, або онуки тьоті Гелени (Магдевич-дівоче прізвище) яка ще до другої світової війни виїхала до Німечини. І там родила дві доньки.
Раніше рідня листувалася, висилали фото, та потім звязок з ними обірвався.
Допоможіть будь ласка розшукати рідню які посуті були в бабціному селі і шукали її.Та буквально в інші стороні цогож села ще живі бабуся і дідусь....... але зустрітись так і не вдалося.
Дякую всім тим хто допоможе.
0666565065 мій телефон.

2  
Доброго дня.
Я розшукую свого прадіда Міндера Василя Фельковича, він безслідно зник біля Берліна.
Дайте контакти тих до кого можна звернутися з таким питанням.
Зарання спасибі.
Карпук Дмитро.

1  
Доброго дня,

Чи б могли Ви мені розшукати брата свого дідуся з яким було втрачено будь-який зв"язок під час війни.
Знаю, що його було відправлено в Німеччину і здається він проклавдав залізницю.

Якщо Ви б могли мені допомог7ти або дати контакти до кого можна звернутись з даного питання - то буду дуже вдячна.

Дуже дякую,
Щербата Галина

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Середа, 28.06.2017, 20:25
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 300
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2017Хостинг від uCoz