ВІЙНИ – ВІРТУАЛЬНІ, НАСЛІДКИ - РЕАЛЬНІ

  Впродовж  багатьох років у НАТО не було правової

  основи, що прописує правила ведення війни в

  Інтернеті. Тож до наступного саміту Альянсу, який

  відбудеться у вересні в Уельсі, 28 країн-членів мають

  намір узгодити свої позиції  у цій справі.

Це обернеться далекосяжними наслідками в розв'язанні питання про те, коли і яким чином буде можна вести військові дії в епоху Інтернету, пише NewsOboz.org з посиланням на Корреспондент.net.

"Союзники хочуть домогтися, щоб міжнародне право діяло і в кіберпросторі", - зазначає в кулуарах організованою DW медіаконференції Global Media Forum 2014 Крістіан Ліфтлендер (Christian Liftländer) з відділення захисту від кіберзагроз в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. За його словами, Північноатлантичний альянс не має права самостійно приймати нормативні акти, але ті країни, що входять до нього, можуть висловитися за застосування міжнародних законодавчих норм, зокрема, що стосуються ведення війни.

Крок, який давно назрів

Міжнародне право регламентує питання про те, коли і за яких обставин може початися війна, а також які закони діють в умовах воєнних дій. У цю сферу входить і так зване міжнародне гуманітарне право. Воно, зокрема, визначає, хто є учасником війни, а хто ні, а також регулює поводження з військовополоненими і з культурними цінностями. Наприклад, держави можуть вести бойові дії тільки проти інших учасників війни і атакувати військові об'єкти, в той час як напади на мирних жителів і їх майно заборонено.  

Все частіше військові операції готуються і ведуться за допомогою Інтернету

Якщо міжнародно-правові норми, що регулюють ведення воєн, стануть обов'язковими для Інтернету, то країни Північноатлантичного альянсу будуть більшою мірою захищені від кібератак, вважає директор Центру з вивчення міжнародного права у Військово-морському коледжі США Майкл Шмітт. "Це важливий і давно назрілий крок. - Зазначає він. - Мене дуже турбує, що кібервійни починають, не знаючи про те, які закони на них діють. І це в наш час, коли кібератаки займають центральну роль у збройних конфліктах".

Прямі і непрямі загрози для мирних громадян

Військові операції все частіше ведуться у віртуальному просторі, але уряди багатьох країн досі не розробили чітких норм щодо цього. Кібератаки не можуть знищити об'єкт у фізичному плані, проте вони можуть мати катастрофічні наслідки для мирних жителів і їх власності.

За словами юридичного консультанта Міжнародного Комітету Червоного Хреста Лорана Жизель, багато експертів попереджають про небезпеку кібератак, які можуть загрожувати життю та здоров'ю тисяч мирних громадян: наприклад, через Інтернет можна відкрити греблі і влаштувати повінь або викликати аварії на хімічних заводах і атомних електростанціях, які приведуть до екологічної катастрофи.

Навіть цілеспрямована атака, здійснювана заради нанесення збитку військовому потенціалу противника, може завдати супутній шкоди і викликати жертви серед мирного населення. Наприклад, якщо одна зі сторін, що бере участь у війні, спробує відключити радарну систему противника, під загрозою опиниться і цивільна авіація. "На щастя, досі не було випадків кібератак з фізичними руйнуваннями. Але у нас є побоювання, що до цього може дійти", - вказує Жизель.

Право на самооборону?

Згідно ст. 36 перших Додаткового протоколу Женевських конвенцій про захист цивільного населення під час війни, держави зобов'язані застосовувати міжнародне право і щодо нових засобів і можливостей ведення військових дій. У 2013 році експертна група у складі 20 чоловік вивчила конкретні варіанти реалізації цих вимог і опублікувала результати дослідження в так званому "Таллінському довіднику".

У ньому експерти констатують, що міжнародно-правові норми ведення війни повинні діяти і у віртуальному світі. На їх думку, немає великої різниці в тому, застосовуються ці принципи на війнах, що ведуться за допомогою гармат, або на комп'ютерних війнах. Кібератаки, що ведуть до жертв серед цивільного населення, повинні бути заборонені точно так само, як і повітряні нальоти на лікарні та школи.

За словами Майкла Шмітта, що керував цим дослідженням, набагато складніше відповісти на питання про те, коли кібератака порушує заборону ООН на застосування насильства, і в яких випадках атакована держава може застосувати силу для відбиття кібернападу. Експерти зійшлися в думці про те, що держави мають право відповісти на кібератаку, яка завдала не тільки віртуальний, але й реальний збиток. У цьому випадку вони - в рамках норм про самооборону Статуту ООН - також можуть застосувати силу, чи то у вигляді кібератаки або, приміром, повітряного удару.

А суперечки велися про те, чи діє право на самооборону, якщо кібернапад заподіює "тільки" віртуальний збиток, але не завдає реальної, фізичної шкоди. У цьому випадку Майкл Шмітт підтримує право на самооборону. "Ми дивимося на те, наскільки серйозна конкретна операція, а не на те, чи викликає вона фізичні страждання і збиток", - додав він.

Джерело: Російська служба DW

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело:

http://newsoboz.org/it_tehnologii/nato-razrabotaet-pravila-vedeniya-kibervoyn-09072014103900