СПАДЩИНА  ЮНЕСКО

   Починаючи з сьогоднішнього дня, 4 серпня, будь -

   хто з бажаючих зможе ознайомитися по

   Інтернету з даними з архіву Міжнародного

   агентства у справах військовополонених (IPWA),

   створеного в Женеві Міжнародним Комітетом

   Червоного Хреста в серпні 1914 року.

Впродовж Першої світової війни ця організація зібрала документи, що стосуються близько двох з половиною мільйонів військовополонених.

Ідея створення спеціального бюро з розшуку учасників військових дій з'явилася під час франко - пруської війни 1870. Тоді на нейтральній території в швейцарському Базелі був обладнаний медичний пункт, який брав на лікування представників обох сторін конфлікту. Їх рідні і близькі нічого не знали про долю поранених, і звісточка про те, що людина жива, могла полегшити їхні страждання. Представники МКЧХ також віддавали собі звіт, що жертвами війни стають не тільки поранені, але і військовополонені, про долю яких, як правило, нічого не було відомо.

Так було прийнято рішення створити у Базелі довідкове бюро, в якому складалися списки солдатів, захоплених у полон воюючими сторонами. Вперше в історії військових конфліктів матері і дружини отримали можливість сподіватися на повернення своїх рідних з поля бою не тільки тому, що не знайшли їх у списках загиблих, а й знаючи напевно, що вони живі.

У 1912 році, коли почалася Перша Балканська війна, національні товариства Червоного Хреста п'яти воюючих держав посилали в центральне агентство з розшуку картки-сповіщення про взяття в полон. Найбільш ефективно працював Сербський Червоний Хрест - його співробітники зібрали інформацію про 10,5 тисячах турецьких полонених, вказавши в картках їх прізвища, звання і особисті номери.

У 1914 році почався один з найбільших збройних конфліктів в історії людства, названий незабаром «Великою війною». В результаті перших серйозних наступів на півночі і сході Франції і запеклих боїв у Росії були захоплені в полон безліч солдатів і офіцерів. Приблизно через місяць після початку війни, 27 серпня, президент МКЧХ Гюстав Адор повідомив про створення Міжнародного агентства у справах військовополонених, передбаченого Гаазькою конвенцією 1907 року. Конвенція не покладала на Червоний Хрест обов'язки з формування подібної організації, однак накопичений у попередніх військових конфліктах досвід знадобився і цього разу.

Документ, що сповіщає про початок роботи Агентства, визначав також його основні завдання: прийом, обробка та передача національним товариствам Червоного Хреста запитів від родичів учасників військових дій, збір і централізація отриманої інформації та передача посилок військовополоненим.

З 12 жовтня 1913 Міжнародне агентство у справах військовополонених розміщується в женевському музеї Рат (Musée Rath). Спочатку сортуванням даних, що надходили, і прийомом запитів займалися близько 200 добровольців, однак масштаби конфлікту виявилися такі, що через кілька місяців довелося збільшити штат майже в шість разів. Впроваджена система роботи з інформацією дозволяла швидко і ефективно справлятися з обробкою запитів, число яких доходило до 5000 на день.

Отримуючи списки полонених від воюючих сторін, співробітники IPWA створювали облікові картки на кожного з них, формуючи картотеки за країною походження солдатів, де містилися також запити від родичів. Як тільки інформація в облікових картках і в пошуковій картотеці збігалася, Агентство сповіщало сім'ю або владу міста, звідки родом був військовополонений. Для складання більш повної картини співробітники IPWA вели також топографічну картотеку, в якій містилися дані про поховання, і картотеку військових частин.

За даними МКЧХ, за період з 1914 по 1918 роки Агентство отримало мільйони заявок і прийняло близько 120 тисяч відвідувачів. На початку війни служба займалася також відправкою посилок і кореспонденції військовополоненим і мирним жителям, які перебували на окупованих територіях. Пізніше ці функції були передані поштовим відділенням країн, що не брали участь у війні - Швейцарії, Данії, Нідерландам і Швеції.

Протягом чотирьох років Агентство завело 4,8 млн справ, однак і після закінчення війни його місія не була завершена. Основна діяльність після 1918 року була спрямована на репатріацію в'язнів і бранців з Росії (докладніше про діяльність Червоного Хреста в Росії в 1917-1921 роки ви можете прочитати в нашому друкованому додатку № 3, примірник якого можна придбати у нас в редакції).

До сторіччя з початку Першої світової війни архів Міжнародного агентства у справах військовополонених був оцифрований. З 4 серпня на спеціально створеній інтернет-платформі будь-який бажаючий зможе отримати доступ до електронних версій тисяч облікових карток інтернованих осіб і військовополонених.  Ці документи включені сьогодні до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, в архіві IPWA можна буде виявити історичні поштові картки з Франції, Великобританії, Німеччини, Італії та інших країн, звіти МКЧХ про умови утримання військовополонених у Європі, Індії, Росії та Японії, а також запити рідних. Робота над оцифруванням архіву триватиме ще півроку, але більшість документів уже викладено у вільний доступ.

Бажаючі зможуть відкрити для себе нові сторінки історії і по гідності оцінити зусилля працівників національних товариств Червоного Хреста з різних країн, що знаходили родичів у хаосі війни сто років тому.

Фото – www.nashagazeta.ch

Джерело:

http://www.nashagazeta.ch/news/swiss/18067

Ця ж новина у дайджесті «Инфоглобус•КК»- http://vk.com/club58542888?w=wall-58542888_3099