ПІД  ОМОФОРОМ  БОГОРОДИЦІ

       Сьогодні свято Покрови Пресвятої Богородиці.

       Для православних і греко-католиків Покрова

       є одним з найбільших релігійних свят осені.

В Україну свято прийшло із Візантії. Як розповідає легенда, під час сарацинської навали, коли під стінами Константинополя стояло вороже військо, а городяни повсякчас молилися аби біда обійшла їх місто, святий Андрій побачив під церковним склепінням Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор – покров.

Цей знак візантійці зрозуміли, як заступництво та допомогу Божої Матері, що додало їм снаги отримати перемогу над ворогом.

Дещо пізніше в Україні Покрова Пресвятої Богородиці стала найбільшим і найзначнішим святом українського козацтва. У новому січовому таборі найперше зазвичай будували Покровську церкву, а для воєнних походів використовували її похідний варіант з іконою Пресвятої Покрови. П’ятнадцять років тому 14 жовтня в нашій країні було оголошено Днем Українського козацтва.

Відсьогодні на Покрову ми відзначатимемо День захисника України, вшановуватимемо героїзм захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві. Указ про свято видав Президент України.

Тож Покрова для українців – це свято і народне, і релігійне, і національне.

Для українського селянства Покрова означає підсумок хліборобського року, перехід на більш спокійний, «зимовий» ритм життя. Вважається, що до Покрови город повинен бути чистий, урожай весь зібраний та складений на зберігання у погреби та комори.

З цього дня худобу більше не виганяли на пастівень, а тримали у хлівах і годували сіном, навіть якщо ще не випав сніг.

Оскільки у літню пору селяни навіть на кілька днів не могли відволіктися від роботи у полі та в городі, то сезон весіль починався на селі на Покрову. До того ж, зміст свята асоціювався у народі з весільною фатою, якою покривають голову нареченій, а також із наміткою, головним убором заміжньої жінки. З цього приводу   було складено безліч приказок та прислів’їв, серед яких найбільш відомі - «Покрівенько, Покрівенько, покрий мені голівоньку!», «Прийде Покрова, дівці голову покриє», «Покрова всю землю листом покриває, і мені голівоньку покриє».

Та не лише весілля святкувалися цього дня - Покрова була чудовим приводом для родинних відвідин або просто посиденьок із сусідами.

Для селян Покрова була й, так званим, «метеопрогнозом»: за різними прикметами народні синоптики визначали, якою буде зима та чи врожайним буде наступне літо.

Така премудрість передавалася із покоління в покоління.

***

Народні прикмети, пов’язані зі святом Покрови:

- якщо на Покрову з півдня дує низовий вітер, зима буде теплою;

- якщо дує вітер із півночі – холодною;

- вітер із заходу – зима буде сніжною;

- коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою;

- якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою;

- якщо сніг не випав на Покрову, то його не буде і на Різдво;

- якщо до Покрови журавлі не відлетять, то зима настане поволі;

- коли на Покрову вітер, то і весна буде вітряна      

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело:

http://svyat.kievcity.gov.ua/news/9462.html