Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2015 » Грудень » 28 » Воїн, котрий втратив ногу у боях на сході України, повернувся з Польщі з добротним механічним протезом
19:32
Воїн, котрий втратив ногу у боях на сході України, повернувся з Польщі з добротним механічним протезом

 

ДОБРО  ЖМЕНЯМИ

 

     

 

      Кришечки для протеза Сергію Тимощуку збирала вся Україна.

      Про це повідомили «ФАКТИ» у нарисі Ольги БЕСПЕРСТОВОЇ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В Україні триває збір кришечок від пластикових пляшок, які потім здають на переробку, щоб виручені кошти спрямувати на допомогу пораненим бійцям на сході України, котрі потребують протезування.

 

«ФАКТИ» вже писали про те, що проект «Добро жменями» реалізує Всеукраїнський благодійний фонд «ОВЕС».

 

І ось вже є перший результат. Про історію, в якій брало участь багато небайдужих людей, «ФАКТАМ» розповіла керівник проекту волонтер Наталія Тарасова.

 

 

«За ніч майстер виконав 3D-модель кукси. Це, без сумніву, ювелірна робота»

 

- У жовтні до нас звернулася Ольга Аргат, волонтер з Ірпінського госпіталю, з проханням допомогти Сергію Тимощуку, мінометнику  90-го батальйону 81-ї бригади ЗСУ, - говорить Наталія Тарасова. - У нього висока ампутація лівої ноги. Це коли вище коліна.

 

У той момент на рахунку фонду накопичилося близько 60000 гривень, тобто цілком можна було «стартувати». Розуміючи, що поставлена ​​абсолютно конкретна мета, попросили активістів форсувати збір кришечок. (Кошти, виручені від перероблених пластикових кришечок, йдуть на допомогу постраждалим українським воїнам).

 

 

 

 

До цього, влітку, ми дізналися, що в Польщі є добрий фахівець - Лешек Клошевський. Він вже виготовив протези для шістьох бійців, результати непогані. Зібрали про нього всю інформацію, і Сергій прийняв рішення: їдемо саме до нього.

 

Медичні документи готувала Оля Аргат, яка займалася Сергієм з самого початку. А ми з керівником фонду Тетяною Руденко дуже хотіли познайомитися з протезистом, своїми очима подивитися на його роботу і переконатися, що кошти використані за цільовим призначенням.

 

Ще в нашу команду увійшов лікар з Луцька Олег Савчук. Будучи затребуваним ендоскопістом, дуже зайнятою людиною, він примудряється знаходити час, щоб допомагати зовсім незнайомим людям. Олег взявся відвезти всіх нас до Польщі на своїй машині абсолютно безкоштовно. Оскільки періодично доставляє хлопців на лікування, його знають митники, що теж є плюсом. У мене було відчуття, що перед ним відкриваються будь-які двері. Загалом, все якось відразу склалося чудово.

 

Ліманова - невелике затишне містечко за 76 кілометрів від Кракова, де живе лікар Лешек Клошевський. Він починав свою практику 30 років тому в Мозамбіку, куди потрапив по лінії Червоного Хреста. Його тодішні пацієнти підривалися на снарядах, у тому числі завезених з СРСР. «Я три десятки років воюю з Росією», - говорить він. Потім якийсь час майстер працював у Нідерландах. Чотири роки тому повернувся на батьківщину.

 

Лешек в основному займається протезами ніг. Вдумайтеся: він допоміг 23 тисячам пацієнтів. Ніколи не відмовляв людям навіть зі складними ампутаціями. Стіни його майстерні обвішані фотографіями тих, кому він подарував можливість пересуватися. У тому числі хлопчикові, народженому без ніг, якого тепер ніхто не може наздогнати.

 

Професіонал найвищого рівня з колосальним досвідом, він цікавиться всіма новинками. Майже всю складну роботу виконує сам, а те, що простіше, роблять його асистенти.

 

Майстерня розташована прямо в його садибі. (У роботі польського протезиста Лешека Клошевського немає дрібниць - він прислухається до кожного зауваженням пацієнта)

 

 

 

 

 

 

- Увечері 11 грудня ми прибули до лікаря, - продовжує Наталія Тарасова. - Сергій оселився в будиночку для гостей, розташований тут же, на території, а ми зняли житло неподалік. Лешек без всяких зволікань відразу ж зробив зліпок з гіпсу з кукси Сергія. І почав створювати «ногу». Виявляється, виготовлення протеза - це творчість.

 

За ніч майстер виконав 3D-модель «лійки», тобто культеприймача. Це, без перебільшення, ювелірна робота. Її Лешек не довіряє нікому. Включає симфонічну музику і трудиться. У такі моменти ніхто не має права його турбувати.

 

Наступного ранку він нам продемонстрував своє творіння. Далі майстер приступив до кульмінаційного етапу - литва «лієчки» з вуглепластика. Оскільки Лешек використовує більш легкі і технологічні матеріали, ніж у нас, його «лійки» комфортніші і міцніші.

 

Я, щоб якось зайняти себе, зварила борщ для всієї компанії - знімала стрес таким чином. Ми дуже переживали. До п'ятої вечора Лешек сказав, що все готово, і приступив до остаточного монтажу механізму.

 

Усі комплектуючі він отримує з-за кордону від провідних світових виробників. Дуже важливо підібрати коліно - найдорожчу і найважливішу з точки зору функціональності частину ноги. Ще потрібно максимально точно вибрати стопу - залежно від способу життя пацієнта.

 

«Сергій йшов, а Лешек прискіпливо розпитував, який дискомфорт відчуває пацієнт»

 

- Коли всі деталі були зібрані воєдино, налагоджені і пристосовані до культі, - продовжує Наталія Тарасова, - почався тривалий і скрупульозний процес підлаштування, підгонки, підпилювання, підкручування. Доктор возився допізна, а Сергій весь час знаходився поруч.

 

Перші несміливі кроки, згинання та розгинання механічного коліна, потім знову підгонка, знову кроки ...

 

До полудня неділі, коли ми під'їхали, Сергій перебував на біговій доріжці. Уявіть наші почуття, коли ми це побачили. Природно, зняли все на камеру - для історії фонду. Ролик викладемо на сайті www.owesua.org  (Коли Сергій опинився на біговій доріжці, всі вперше побачили, як він усміхається).

 

.

 

 

 

 

Так, це не біонічний, а звичайний механічний протез. Тобто за кермо Сергій навряд чи зможе сидіти. Але швидко ходити, виконувати фізичну роботу - будь ласка.

 

Він ішов, а лікар поступово збільшував швидкість і прискіпливо розпитував, якого роду дискомфорт пацієнт відчуває, де що турбує. Як здорово, що Олег чудово говорить по-польськи. Хоча всі розуміли один одного без проблем на побутовому рівні, але коли йдеться про тонкощі, свої почуття людина викладає найточніше рідною мовою. А в цій ситуації важливий кожен нюанс. Для Лешека дрібниць взагалі не існує.

 

До речі, Олег, незважаючи на те, що до Сергія вже привозив до Польщі поранених, теж неабияк хвилювався. Каже, що все було, як вперше.

 

І ось нарешті по задоволеним обличчям Сергія і майстри ми зрозуміли, що епопея завершилася. Природно, виникло питання, що робити у разі виникнення якихось проблем.

 

По-перше, через кілька місяців треба буде знову приїхати в Ліманово. Кукса повинна адаптуватися. Може, доведеться щось підрегулювати, замінити. За наступні консультації доктор грошей не бере.

 

По-друге, він дав Сергію силікон, який у міру висихання необхідно оновлювати в тій частині, яка кріпиться до шкіри.

 

По-третє, пояснив, що через три-чотири роки Сергію та іншим бійцям необхідно поміняти або повністю протез, або тільки якісь важливі деталі. Не виключено, що потрібно буде щось у протезі змастити і підкрутити. Адже у нього є пацієнти, які користуються протезами по 10-11 років.

 

Доктор зараз буквально «хворіє» Україною. Повністю підстроїв свій графік під нас. Пожертвував вихідними. Не хочу нікого ображати, але тут про такі приклади самопожертви я не чула.

 

Тепер про матеріальну складову. Вартість протезу 8000 євро. Кошти, зібрані від здачі 14 тонн пластику на переробку (це 120000 гривень), виділив наш фонд. П'ятсот євро дала українська діаспора з Канади, 3500 євро - дочірнє підприємство міжнародної компанії FM Logistiс. (До речі, там відмовилися від новорічного корпоративу заради допомоги пораненим бійцям. Наскільки я знаю, зараз багато хто так робить).

 

«Додому він повертався іншою людиною. Щоб далі жити повноцінним життям»

 

Скромному і небагатослівний Сергію Тимощуку 32 року. У 14 років залишився без мами, через два роки помер батько. По суті, хлопчисько став главою дружної родини, де підростало ще п'ятеро дітей. Зараз братам 20, 23, 25 років, а сестрам 27, 29.

 

Сергій проживає в селі Клепачі Славутського району Хмельницької області. Дружина працює в колгоспі і в магазині. А він добре кладе плитку, тому став «заробітчанином» у Києві. Дочці - 10 років, синочкові - рочок. Тримають велике господарство. На війну він пішов з мобілізації. Дев'ятого червня цього року отримав поранення в бою під селищем Дослідне Донецькій області - був танковий обстріл.

 

- Два тижні не признавався дружині, що сталося непоправне. Хоча готував її до того, що всяке може бути, - говорить Наталія Тарасова. - Ви не повірите, але в житті бувають ситуації набагато крутіші, ніж в кіно. Зовсім випадково Ніна побачила в новинах, що Сергій майнув у кадрі репортажу з дніпропетровського госпіталю імені Мечникова. Уявляєте?

 

У вересні в одній з приватних українських фірм Сергію зробили протез за волонтерські гроші. Потім, на жаль, тріснув пластик. До того ж Сергій кульгав, натирав куксу і скаржився, що сидить попою на механізмі.

 

Лешек сказав, що протез сам по собі хороший, він навіть запросив би лікаря на практику. Але коментувати роботу майстра, в сенсі підгонки протеза, відмовився - некоректно. Каже, що у нас недалеко пішли від радянського виробництва. У Польщі, за його словами, теж, але ми своїми очима переконалися, що різниця суттєва. Головне, що до кожного випадку Лешек підходить індивідуально.

 

Коли ми їхали туди, Сергій був в такій напрузі! Він не їв, один раз тільки вийшов з машини покурити. Так що, коли ми вперше побачили на його обличчі світлу і радісну усмішку, у всіх навернулися сльози радості. Вже потім він розповів нам про сім'ю, про дітей. Про те, що до кінця не міг повірити, що зможе нормально ходити. Додому він повертався зовсім іншою людиною. З функціональним якісним протезом. Щоб далі жити повноцінним життям. Адже він годувальник сім'ї.

 

Днями Сергій повідомив, що все відмінно. Протез легкий, зручний, що не натирає в паху, не заважає сидіти, легко знімається - одягається, коліно працює без затримок.

 

Ще хочу, користуючись нагодою, розставити крапки над «i». Нам почали дорікати в соцмережах, що фонд рекламує цього майстра. Зрозумійте, ми не медики і не розуміємось у всіх тонкощах, і ні на чому не наполягаємо. Це був вибір пацієнта. Рішення людини, лікарів, сім'ї. Якщо наступний боєць вибере іншого протезиста, заради Бога. «ОВЕС» - це інструмент допомоги, так що не треба ніяких інсинуацій.

 

Тепер про найважливіше. У долі Сергія, без перебільшення, брала участь вся Україна. Це і Тетяна Крутій, яка проводжала нас на рейс Київ - Луцьк і передала Сергію подарунок. Це і вінницькі і хмельницькі волонтери, які допомогли йому дістатися до Вінниці, щоб отримати візу. Це вся наша команда. Це кожен, хто здавав кришечки. Дякуємо тим, хто повірив у проект. Ми побачили, що за дві доби життя людини кардинально змінилася. Після такого виростають крила, повірте.

 

 

Ольга БЕСПЕРСТОВА, кореспондент «ФАКТІВ»

 

 

Фото – fakty.ua

За джерелом:

http://fakty.ua/210603-poteryavshij-nogu-boec-ato-vernulsya-iz-polshi-s-kachestvennym-mehanicheskim-protezom

 

 

 

 

 

 

Переглядів: 474 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Середа, 05.08.2020, 03:13
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 331
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2020