ДЕНЬ  ТОРЖЕСТВУЮЧОГО  ВИЗВОЛЕННЯ

Сьогодні, 11 квітня, у Медико-соціальному центрі

Львівської ОО ТЧХ України відбулася зустріч

в'язнів фашистських концтаборів і репресованих

сталінських ГУЛАГів, яку розпочала директор

цього закладу Ніна Добренька.

Учасники урочистостей зібралися у вітальні Медико-Соціального Центру пом'янути полеглих товаришів у нацистських катівнях та сталінських ГУЛАГах. Почали з молитви «Отче наш», яка не раз рятувала їх  душі від зневіри у жорстокій дійсності Другої світової війни, де їм доля приготувала роль …в'язнів.

З вітальним словом до присутніх звернулася директор цього закладу Ніна Добренька. Вона привітала їх, і повідомила, що в цьому році виповнюється 20 років з дня заснування Медико-соціального центру ЛОО ТЧХУ німецькими добротворцями. Біля його витоків і донині стояли, і стоять творці Центру - Баденський Червоний Хрест і Львівська ОО ТЧХ України.

Фінансували нинішнє свято - Благодійний фонд Максиміліан - Кольбе - Верк з Німеччини та Баденський Червоний Хрест, за що підопічні Червоного Хреста Львівщини дуже вдячні.

«Цей день для наших підопічних означає одночасно і радість життя, і великий душевний смуток, адже там, за колючим дротом, у печах краматоріїв, газових камерах, «медичних» катівнях - назавжди залишились їхні друзі, побратими, що так і не дочекались довгоочікуваної волі», - констатувала сумну історію підопічних Ніна Іванівна.

Далі вона розповіла, що, починаючи, з 1996 року, сюди приходять люди похилого віку не тільки за

медичною допомогою, а просто зустрітись і поспілкуватись зі своїми товаришами по концтабірній

неволі, поспівати пісень і почитати вірші.

Звичайно, вони зібралися і цього року, хоча , на жаль, уже не в такій кількості, як раніше, бо щороку ,

як свічечки, догорають і тануть їх життєві долі, бо…вік !

За словами колишнього малолітнього в'язня Вінницького гетто, а нині голови Львівської обласної організації малолітніх в'язнів фашистських таборів, Семена Рафаїловича Подольського: «На території Львова у час Другої світової війни діяло три концентраційних табори. Сьогодні ми вшанували пам'ять тих, хто там загинув. На жаль, всі ці місця - у запущеному стані, а треба би і туристам їх показати, де загинули закатовані на смерть люди.Святий обов'язок сучасників - зберегти пам'ять про мільйони безневинно загиблих у фашистських концтаборах, створити для колишніх в'язнів належні умови життя, забезпечити необхідні захист та підтримку, оточити теплом та увагою».

Западають у душу спогади цих людей. Постійну «прописку» у МСЦ отримали колишні в'язні  концтаборів «Бухенвальд» та «Освенцім»: Іван  Рев'яцький, лікар за професією, Онуфрій Дудок, Стефанія Бзова-Дацько, Стефанія Вуйцик, Ірина Михайлишин, Павло Кривлюк, Софія Перетятко, Марія Філоненко, Єфросинія Чеберяка, Осипа-Юзефа Семенихин, Ярослава Гасюк, Ірина Б'єнько - Шуль, Богдана Тиндик, Микола Петренко.

Петро Федорович Міщук, в'язень Бухенвальду, побрався  7 років тому з Любов'ю Олексіївною, в'язнем

табору  Резекне, що діяв у Латвії. Живуть у м. Червонограді. Ці люди у своєму почесному і мудрому віці

ведуть активну суспільну роботу, особливо в царині виховання молоді у дусі миру, свободи та не

сприйняття і недопущення панування диктаторського режиму в жодній країні світу. 

Ніна Добренька побажала колишнім в’язням міцного здоров'я, щастя, наснаги та добробуту. Вона  і її співробітники привітали з 90-річчям в'язня концтабору Равенсбрюк Марію Григорівну Філоненко.

Поет, а в юні роки - в'язень Бухенвальду, Микола Петренко подарував ювілярці збірку своїх віршів "Перетин" з автографом, яка була ювілейною і вийшла у світ в 2015 р.

Прощаючись, поет підписав і подарував свою автобіографічну книгу «Шукач істини, Микола Петренко» автору цих рядків, яку час-від-часу будемо публікувати на нашому сайті. Нещодавно і йому виповнилося 90 років, тож Книга життя - багатогранна і глибока, сповнена різних цікавих колізій, що сталися з її головним героєм насправді. 

Кожен учасник зустрічі отримав подарунки від Червоного Хреста з нагоди свята.

"День торжествуючого визволення", як назвав його Микола Петренко, – завершився. Він ще раз нагадав нам, яку недолю несе з собою війна, і як наполегливо треба боротися за мир.

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова