РОЗПОВІДЬ ХУДОЖНИКА
Черкаська газета «Нова доба», з нагоди Дня Перемоги,
опублікувала добірку спогадів остарбайтерів, один з яких
пропонуємо вашій увазі:
Олексій Григорович Слюсар, 1923 р. н.
«Народився в селі Богодухівка Чорнобаївського району Київської губернії (нині Черкаська область). 1942 року силоміць вивезений до Німеччини. Був відібраний на роботу «паном» з лісової промисловості, тому потрапив на лісопильну фабрику міста Ленц в Австрії, що за 20 кілометрів від містечка Гусверг. Тяжко працював на лісозаготівлі в Гусвельських горах, в Альпах. Було важко. Жили в бараці. Одягу було достатньо, їжі не вистачало. Дуже сумував за домівкою.
Познайомився з полоненими французами. Один із них – Еміль – закінчив Французьку художню академію. Французам Червоний Хрест надсилав продукти, вони давали мені картоплю, шоколад. Німці милувалися горами, а я був, наче задавлений: у степу ж виріс. Про те, що війна закінчилась, сказали самі німці, які нас охороняли.
Французи були задоволені, кликали до себе поїхати, до Франції. Але я додому хотів. У травні 1945 року вивезли нас німці на станцію, потяг привіз до Одеси. В Одесі я пішов у армію. Потрапив до 107-го окремого стрілецького батальйону на Пирогівській, 6/9. Додому повернувся у квітні 1947 року.
У Черкасах працював у художній майстерні, в художньому фонді. Малюю до сьогоднішнього дня.
За своє життя написав понад 1000 картин, на більшості з яких – Дніпро. Картини є в Японії, Австралії, Німеччині, Норвегії та інших країнах світу.
Десь з 500 своїх полотен подарував Українській державі».
Фото – з відкритих джерел в Інтернеті
За джерелом:
http://novadoba.com.ua/28163-spogady-ostarbayteriv.html | 
