«НАЙБІЛЬШЕ СВЯТО ДЛЯ ЛІКАРЯ – ВРЯТОВАНЕ ЖИТТЯ»

З нагоди 55-річчя професора Ігоря Герича

17 жовтня відбулося меморіальне засідання 

Українського Лікарського Товариства  у Львові

Меморіальне засідання відбулося у приміщенні Українського Лікарського Товариства у Львові після закінчення робочого дня.

Вітальне слово до присутніх виголосив на засіданні проректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, президент СФУЛТ, професор Андрій Базилевич.

Першим на засіданні виступив начальник управління охорони здоров'я Львівської міської ради Володимир Зуб. Він коротко охарактеризував діяльність професора Ігоря Герича і нагадав усім улюблену його фразу: «Найбільше свято для лікаря – врятоване життя».

Він нагадав, що життєвий шлях Ігоря Герича почався «від зелених Карпатських гір» у Турці, далі був Афганістан, де він провів у польовому госпіталі три роки і виконав у ньому дві тисячі операцій. «Ігор Герич – один із сподвижників сучасної галицької медицини. Він жертовно та беззастережно присвятив все своє свідоме життя професії медика. Він був взірцем високоінтелектуального українського патріота», – підсумував свій виступ В.Зуб

Завідувач кафедри загальної хірургії, професор Валерій Андрущенко виголосив «Слово про професора Ігоря Герича». Він нагадав, що його улюбленою темою була гнійна хірургія. У свій час успішно очолював департамент охорони здоров'я у ЛОДА, а коли завершилася каденція, повернувся до роботи хірурга і навчання цій копіткій справі студентів-медиків. А у ту пору, коли поблизу Львова в Ожидові сталася залізнична катастрофа і з рейок зійшов вагон з хімікатами, Ігор Герич був на місці аварії в числі перших рятівників.

Доцент кафедри загальної хірургії ЛНМУ ім. Данила Галицького Анна Барвінська зробила презентацію книги «Симптоми і синдроми в хірургії», над якою Ігор Герич та його колега з Вінниці професор Сергій Хіміч працювали 16 років. Монографія вийшла у світ тільки у цьому році у видавництві ВСВ «Медицина» у Києві.

Перед присутніми виступив і учень Ігоря Герича, доцент кафедри хірургії №1, заступник головного лікаря з хірургічної роботи 8-ої комунальної клінічної лікарні Ігор Стояновський із презентацією монографії колективу авторів, в якому брав участь і професор Ігор Герич, «Хірургічні ускладнення ін’єкційної наркоманії: проблеми та особливості лікування».

Лікар Львівського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Леся Остап’юк зробила презентацію книги «Флуоресцентна спектроскопія: можливості застосування в медичній практиці», в колектив авторів якої входив також професор Ігор Герич. 

Головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні, Заслужений лікар України, кавалер ордена «За заслуги ІІІ ступеня», депутат Львівської обласної ради Михайло Гичка, котрий водночас з 2011 р. є також і власником нагороди Товариства Червоного Хреста України  "Почесна відзнака", сказав кілька теплих слів про свого земляка Ігоря Герича.

«Професор Герич був людиною, щедро обдарованою Богом могутнім талантом. – наголосив Михайло Гичка. - Разом із своїми учнями, колегами він детально відпрацьовував питання невідкладної хірургії, гострих захворювань черевної порожнини, хірургічної гематології, хірургічних проблем СНІДУ, лікування ран, опіків та низку інших актуальних проблем медицини».

Він також додав, що Ігор Герич був і невтомним громадським діячем, зокрема, брав активну участь у Помаранчевій революції та революції Гідності.

«Він був справжнім, а не показним, щирим українським патріотом. Всім, кому випало працювати з ним, спілкуватись або хоч раз зустрітись, Ігор Герич запам’ятався дуже енергійною, відвертою і комунікабельною людиною, це був справжній інтелектуал з енциклопедичними знаннями та надзвичайно обізнаним у всіх аспектах медицини. Був невтомним оптимістом та життєлюбом. Його гаслом були слова «Все буде добре», – підкреслив Михайло Гичка.

Завершуючи свій виступ, Михайло Гичка сказав, що Ігор Герич прожив коротке життя, але, відійшовши у кращий світ, залишився жити у врятованих пацієнтах, у своїх добрих ділах, навчених ним лікарях -хірургах.

На засіданні були присутні і діти Ігоря Герича – Соломія і Гнат. Вони у холі презентували монографії батька. Обоє пішли по його стопах і стали медиками. Це у них родинне, передається з покоління у покоління. Дідусь Дионізій був у свій час знаним у Турці лікарем на всю округу. Бабуся Віра також була талановитим лікарем.

Гнат Герич нині уже лікар-хірург в КМК ЛШМД, яку в народі називають «лікарнею швидкої допомоги». Він також є асистентом кафедри загальної хірургії ЛНМУ ім.Данила Галицького. Тут він займається науковою проблемою, - методикою лікування кила Гілмора. Цю тему дисертації Гнат обрав для дослідження з ініціативи батька. Соломія Герич поки що тільки лікар-інтерн. Вона - акушер-гінеколог. Працює також у лікарні швидкої допомоги.

Меморіальне засідання завершилося у теплій і дружній атмосфері. Воно ще раз засвідчило, що зоря таланту і людяності професора Ігоря Герича – не згасла. Вона – з нами. І світло її буде до тих пір допомагати нам долати темряву, доки у наших серцях залишиться хоча би одна іскра вдячності і милосердя.

Довідково:

Ігор Дионізович Герич - народився 15 жовтня 1961 року у м. Турка на Львівщині в родині відомих бойківських лікарів – Віри і Дионізія Геричів.

У 1984 р. з відзнакою закінчив Львівський державний медичний інститут (нині – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) за спеціальністю лікувальна справа.

У 1985 р. після отримання кваліфікації хірурга працював лікарем-хірургом Турківської центральної районної лікарні.

У 1985–1987 рр. проходив строкову військову службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в Демократичній Республіці Афганістан.

Після демобілізації короткочасно працював лікарем-хірургом II хірургічного відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, допоки в серпні 1987 р. не поступив в аспірантуру при кафедрі загальної хірургії Львівського державного медичного інституту.

У 1999 році отримав науковий ступінь доктора медичних наук.

З 2002 р. після отримання звання професора до 2013 р. – професор кафедри загальної хірургії, з 2013 р. – завідувач кафедри хірургії №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, голова Львівського осередку Асоціації хірургів України.

З 2005 р. по 2008 р. – начальник Головного управління охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, голова Українського лікарського товариства у Львові.

З 2005 р. по 2010 р. – член Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президентові України, член Вищої вченої ради Міністерства охорони здоров’я України, член дорадчої ради при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

З 2010 р. – голова правління Галицької лікарняної каси, гостьовий професор Школи біоетики Українського католицького університету, де в рамках сертифікатної програми з біоетики «На службі охорони життя» викладає курс «Лікарська етика».

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова