ЗНАЙШЛИ ОДНА ОДНУ ЧЕРЕЗ 71 РІК

Цікаві життєві історії трапляються дуже часто

під час розшуку близьких, які втратили родинні зв'язки 

давним-давно через різні обтяжуючі обставини

Як ми знаємо, Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця має дуже цікаву історію. До його складу входять 187 Національних Товариств та загалом близько 97 мільйонів добровольців по всьому світу! І одним із напрямів діяльності є відновлення родинних зв'язків. Навіть час не стає на заваді для благородної справи. І коли чуєш такі історії, то розумієш задля чого існує Служба Розшуку Товариства Червоного Хреста України.

А спомин — це таке щось неповторне,
таке щось невимовне і сумне,
що коли він крилом своїм огорне,
то це уже ніколи не мине.

(Ліна Костенко)

Службі розшуку Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) доводиться стикатися з багатьма історіями.  Більшість з них, звичайно ж, трагічні - адже за хороших обставин люди не гублять один одного на довгі роки. Досить багато історій завершуються радісно - саме цим словом можна описати емоції людей, які знайшли один одного після багатьох років розлуки. Служба розшуку ТЧХУ покликана відновлювати родинні зв’язки, встановлювати долю членів родини, які зникли безвісти у вирі воєн та збройних конфліктів. Проте з кожного правила є виключення, і з огляду на гуманітарний характер діяльності Червоного Хреста трапляються історії досить  дивні, особливо коли розшукується не член родини...

Одна з таких історій сталася минулого року.

На початку 2016 року в Міжнародну службу розшуку (м. Бад Арользен, Німеччина) звернулася пані Улла Урлах з проханням розшукати Тетяну Руднєву з Харківської області, яка під час війни працювала в родині заявниці на території колишньої Чехословаччини: «Таня була підневільною робітницею в моїй родині з 25 жовтня 1942 р. до закінчення війни. У той час мені було 6 років. Після того, як нас самих насильно переселили, я до недавнього часу не мала точних даних про цю милу юну домробітницю. Я часто згадувала про неї - як склалася її доля, адже дитячі роки, попри всі негаразди, залишають лише світлі враження на все життя . Якщо Таню можна ще де-небудь розшукати, я дуже хотіла б спілкуватись з нею».

Служба розшуку ТЧХУ направила запити до Державного архіву Харківської області та в інші партнерські організації, в яких могли бути необхідні відомості. Проте звідусіль отримували відповіді: «даних про розшукувану немає». Розшукати її вдалося завдяки небайдужості до нашого прохання секретаря сільської ради с. Берека Первомайського району Харківської області – Тетяни Вікторівни, за що їй окрема подяка.

Наприкінці 2016 року пані Улла та пані Тетяна Руднєва встановили контакт, перерваний на більш ніж 70 років, поспілкувалися по телефону, згадали світлі й теплі миті, що зігрівали їх в тяжкі воєнні часи.

У січні 2017 року волонтери Харківської обласної організації ТЧХУ відвідали Тетяну Руднєву, вірніше, Тетяну Опанасівну - 92-річну бабусю, яка згадує про ті часи, дивлячись на старі фотографії: «І там я прожила три роки, в їхній родині. Сім'я дуже хороша, тиха, спокійна, за три роки я не чула навіть підвищеного голосу. Ніколи мене не сварили ні за що. Ось так я і прожила там три роки, господар, господиня, бабуся була, її мати, і дві дівчинки. Мені тоді було 17 років, коли я до них потрапила... А коли Улла подзвонила, я була здивована, стільки років пройшло, у мене це вже, знаєте як, здається це як сон».

Було неймовірно зворушливо спостерігати за емоціями літньої людини, яка повернулась у молодість – пам’ять, ніби кіноплівка, відмотала кадри життя – вона побачила себе у тому ж віці, які є ми зараз. І в такі моменти розумієш заради чого працює Служба розшуку ТЧХУ.

Тетяна Опанасівна та  Улла домовилися, що будуть спілкуватися і надалі.

У різних країнах з різними життєвими шляхами - вони знайшли один одного завдяки діяльності Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України та  Міжнародної служби розшуку (Німеччина).

Розшукуйте рідних, близьких…

Фото: Харківської ОО ТЧХУ

Матеріал підготовлено: Служба розшуку ТЧХУ, Харківська ОО ТЧХУ