Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2017 » Грудень » 29 » Перший заступник Генерального директора НК ТЧХУ В. Шелоков дав інтерв'ю інтернет-порталу “Апостроф”: Частина ІІ.
16:36
Перший заступник Генерального директора НК ТЧХУ В. Шелоков дав інтерв'ю інтернет-порталу “Апостроф”: Частина ІІ.

100 РОКІВ ДІЯЛЬНОСТІ - НА БЛАГО ЛЮДЯМ У ПОТРЕБІ

 

 

 

 

 

Частина ІІ.

 

(Закінчення інтерв"ю В.Шелокова. Початок див. -

http://lviv-redcross.at.ua/blog/2017-12-29-12063 )

 

 

- Розкажіть про програми Червоного Хреста, які націлені на допомогу військовим, і не тільки. Можливо для допомоги дітям, котрі зараз проживають на території України. Це можуть бути і біженці. Загалом все про психологічну допомогу.

 

- Ми це називаємо психосоціальною підтримкою. У нас досить широкий спектр проектів в рамках цього напрямку.

 

ТЧХУ створювало центри підтримки сім'ї, спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Ми спільно з урядом Японії відкривали безпечні зони простору. Спільно з Данським Червоним Хрестом реалізовуємо проект шодо соціального згуртування в громадах. У нас є категорії бенефіціарів абсолютно різних: це і діти, і дорослі, і демобілізовані солдати.

 

Взагалі, медичним установам Збройних сил України за трохи більше, ніж 3 роки, ми надали допомогу на 90 мільйонів гривень - в основному, військовим госпіталям. Передавали туди і медичне обладнання, закуповували різні товарно-матеріальні цінності для того, щоб зміцнювати їх потенціал і можливість надавати допомогу пораненим.

 

Що стосується географії реалізації проектів, то звичайно, як я вже говорив, після оцінки потреб, ми визначаємо пілотні регіони, і що стосується психосоціальної підтримки для внутрішньо переміщених осіб, то природно, що найбільш активно їх запроваджували там, де у цьому найбільша потреба. Я вже ці області називав.

 

У подальших планах таке: ми хочемо психосоціальну підтримку вивести в один з пріоритетних напрямків нашої діяльності. Зараз у нас є мережа медико - соціальних центрів по всій країні. Ми хочемо їх перетворити в центри Червоного Хреста, які будуть надавати медико-соціальну допомогу і психосоціальну підтримку.

 

Будуть різні активності: різні творчі майстер - класи, які згуртовують людей і розвиватимуть інтелект дітей, а також бесіди з професійними психологами - волонтерами, які будуть надавати психосоціальну допомогу для тих людей, котрі цього потребують.

 

Психосоціальна підтримка повинна стати тим напрямом, який дозволить охоплювати якомога більший спектр бенефіціарів. Якщо ми говоримо про демобілізованих солдатів, котрі повинні повернутися до мирного життя, то ці проекти є актуальними практично по всій країні. Тому що, як ви знаєте, солдати після демобілізації повертаються до себе додому... А це абсолютно різні регіони.

 

 

- Як ви вважаєте, хто повинен відповідати за те, що після мобілізації за останніх 3 роки стільки суїцидів серед військових? Чи достатньо зробила держава, щоб цього не сталося?

 

 

- Товариство Червоного Хреста України не дає оцінку державі і діяльності держави. Ми даємо оцінку своїй роботі. Звичайно, ми запитуємо себе постійно, чи достатньо зробили в кожному з напрямків нашої активної діяльності.

 

Що стосується психосоціальної підтримки, цей напрямок для нас почав відкриватися в 2015 році. У 2016 році він пройшов період становлення і розвитку. У 2017 році ми це становлення зміцнили пріоритетністю розвитку. І зараз наші міжнародні партнери вивчають кейси наших психосоціальних проектів для того, щоб їх імплементувати у себе.

 

Що стосується необхідності цих проектів - вона очевидна, ви самі згадали про велику кількість суїцидів. І це означає, що для нас це є ключовим завданням - розвивати стійкість цих проектів не тільки в регіонах, які зараз розвинені в цьому напрямку, які прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб, а й також у тих регіонах, куди повертаються демобілізовані солдати додому. Тобто це практично всі регіони.

 

Як ми це будемо робити? Через реорганізацію медико-соціальних центрів та побудови пріоритетності в їх роботі (психосоціальна підтримка). Звичайно, це дасть поштовх і розвиток волонтерському напрямку. Тому що об'єктивно неможливо утримати таку маштабну структуру, і добитися того, щоб всі отримували заробітну плату. Це буде колосальний бюджет, тим більше ми представляємо, яка буде мінімальна заробітна плата в наступному році, і зрозуміло, що це суттєво вдарить по бюджету Товариства.

 

Нам потрібно зараз якомога більше залучати волонтерів для того, щоб вони могли у вільний від роботи та навчання час якісно допомагати тим людям, котрі цієї підтримки потребують.

 

Ви, до речі, згадали про першу допомогу. Я не відповів на питання з приводу платних курсів. Ви знаєте, нам дуже часто задавали питання: «Чому у вас курси безкоштовні? Вони що, такої низької якості?». Ми пояснювали, що цього немає, що ми єдині, хто може тренувати з першої допомоги, відповідно до міжнародних стандартів, які затверджені міжнародним референс-центром, штаб-квартира якого знаходиться в Парижі. Це один із стандартів для 191 країни світу.

 

Ми видаємо сертифікат, який діє в 191 країні світу. І ні в одному національному Товаристві немає стільки безкоштовних курсів з першої допомоги.

 

Наприклад, якщо ви хочете в США в Американському Червоному Хресті пройти курси з першої допомоги, ви заплатите приблизно 100 доларів. Якщо ви хочете в Британії пройти, ви заплатите 59 фунтів. Якщо ви хочете їх пройти в Європі, ви заплатите різну суму: від 30 євро і вище.

 

Кожен тренінг з першої допомоги має певні витрати, тому що ми закуповуємо дуже дорогі манекени. Вони потребують відповідного обслуговування.

 

Ось, наприклад, коли легені вставляються (імітація легень), то вони змінюються щодня у певний період дня. Навіть ті ж вологі серветки, щоб протерти рот манекена, теж коштують грошей. І ми не можемо постійно підтримувати цей проект. Тобто, курси не можуть бути безкоштовні абсолютно для всіх завжди, тому що ми маємо прямі витрати на їх проведення.

 

Відповідно, ми вирішили вийти з цієї ситуації. Ми відкрили тренінговий центр з першої допомоги, і для тих людей, котрі в змозі заплатити, котрі добре заробляють, але хочуть пройти курси першої допомоги, вони абсолютно прозоро, відповідно до затверджених тарифів, оплачують цей тренінг і отримують бажані знання і навики.

 

Для бенефіціарів, людей, котрі живуть біля лінії зіткнення на Донеччині, для малозабезпечених, ці курси були, є і залишаться безкоштовними.

 

Але ми повинні якось забезпечувати операційну діяльність з навчання ось цих людей, які не можуть платити, за рахунок тих людей, які можуть платити. Ми запустили тренінговий центр з першої допомоги фактично з 1 вересня в 5 пілотних областях, в тому числі і в місті Києві, і зараз близько 65% тренінгів ми проводимо безкоштовно, і тільки 35% - платно.

 

Ми нарешті вивели «Школу першої допомоги» на самоокупність. Для нас це дуже важливо. Будь-яка організація, особливо та, яка займається соціальними проектами, повинна розуміти, звідки їм брати гроші, звідки черпати фінансову стійкість в реалізації своїх проектів і програм.

 

І тепер «Школа першої допомоги», працює згідно прозорих тарифів, прозорої системи оплати, кожна копійка буде врахована. Немає такого, що в Харкові тренінг коштує 200 гривень, в Житомирі - 100 гривень, а в Києві - 500 гривень. Такого немає. У нас - єдині тарифи: це 300 гривень за 6-годинний тренінг з першої допомоги, і 400 гривень за 12-годинний тренінг. І це затверджена ціна.

 

До нас звертаються різні компанії, серйозні організації, які готові платити за навчання,  і ми з гордістю говоримо про те, що, приймаючи цей платіж, ми також можемо навчити за ці гроші і людей, котрі не можуть платити.

 

Для людей, котрі живуть біля лінії зіткнення, ці знання є життєво важливими. Тому що ніколи не знаєш, що звідки може прилетіти, і які наслідки для тебе або твого сусіда це може мати. І тому допомога цим людям, навчання їх першої допомоги для того, щоб вони могли врятувати своє життя і своїх близьких, для нас є критично важливим. І ми це робимо. І будемо продовжувати робити в наступному році і весь час, доки там буде гаряча зона конфлікту.

 

- Безумовно, це дуже важливо. Як ви проводите перевірку, кому безкоштовно, а кому платно: за документами, за якоюсь фінансовою звітністю?

 

 

- Для школярів - це, природно, безкоштовно, тут навіть перевіряти не потрібно. Якщо ми говоримо, наприклад, про те, що в якомусь населеному пункті є люди, котрі малозабезпечені, котрі можуть підтвердити факт того, що вони такими є насправді, то кожен з них пройде ці курси безкоштовно.

 

Якщо ми говоримо про те, що слухач приїжджає на заняття на дуже дорогому автомобілі ... Як правило, ці люди готові платити. Вони навіть не питають, чому це не безкоштовно. Але для таких людей, ми виставляємо абсолютно прозорий рахунок, вони йдуть його оплачувати в банк і гроші йдуть на розрахунковий рахунок ТЧХУ.

 

Тобто ми зараз максимально мінімізуємо наші взаємини з готівкою. Людей, котрі жертвують нам кошти  в скарбничку, ми інформуємо про те, що зараз є можливість пожертвувати нам їх в режимі он-лайн, і тоді абсолютно прозоро ці гроші підуть на розрахунковий рахунок, і ви побачите, куди ці пожертви будуть витрачені під час нашого звітного періоду.

 

Звітний період у нас - це кінець грудня - січень. Ми готуємо у цей час наші фінансові звіти, і вони всі будуть публічно вивішені на сайті, як це було в минулому році.

 

І окремо хочу сказати про те, що ми працюємо, виконуючи рекомендації міжнародного аудиту, який ми пройшли. Ми зараз впроваджуємо єдину електронну систему бухгалтерського обліку. Для нас це дуже амбітний проект, тому що він стосується абсолютно всіх регіонів.

 

За підсумками реалізації цього проекту ми зможемо в будь - яку секунду часу будь-якій людині дати інформацію з приводу того, куди і скільки грошей пішло, хто їх витратив, звідки вони прийшли, хто ці кошти пожертвував або хто ці гроші нам прередав, як донор того, чи іншого проекту.

 

Тобто Товариство Червоного Хреста України змінюється в своїй фінансовій системі: ми впроваджуємо електронні компоненти, які дозволять нам отримувати інформацію оперативно в повному обсязі і звітувати перед будь-якими аудиторами, як державними, так і просто перед громадськістю.

 

 

 

- Ще цікаво в цьому ключі поговорити про оподаткування в Україні благодійності. Розкажіть, які є податки і чим наша податкова система в благодійності відрізняється, наприклад, від європейських країн, і чи відрізняється?

 

 

- Мені складно говорити про податкові пільги, тому що я не фінансист. Але якщо ми говоримо про ті податкові пільги, які існують в інших країнах світу, то, звичайно, там благодійники, люди, які перераховують гроші на рахунок благодійних організацій, по-перше, в рамках цих сум звільняються від оподаткування, і, по-друге , мають інші додаткові податкові пільги.

 

Як у нас в країні, я можу сказати про Товариство Червоного Хреста України. Ми є неприбутковою організацією, ми внесені у відповідний реєстр у Мінюсті, і не є платниками ПДВ.

 

Але як це впливає на нас? Для нас ціни, наприклад, в закупівлях, не нижчі, тому якщо ми закуповуємо у платника ПДВ якийсаь товар, то ми все одно платимо в бюджет ПДВ.

 

Якщо ми говоримо про якісь пільги оподаткування в рамках оплати праці, то, на жаль, цього досі не існує, тому що ми платимо такі ж податки, які сплачує будь - яке підприємство на території України: і СВ, і податок 1,5 % військового збору, й інші усі обов'язкові відрахування від заробітних плат.

 

Якщо ми говоримо про так звані реімбурсації, тобто, компенсації волонтерам коштів, які вони витрачають для проведення волонтерської діяльності, то я хочу сказати, що ми їм повертаємо ці кошти за договорами цивільно - правового характеру, і ми також платимо ці податки.

 

Розумієте, ми знаходимося в такій цікавій ситуації, коли відповідно до закону «Про волонтерську діяльність» ми повинні і можемо компенсувати волонтерам їх витрати без оподаткування, та Податковий Кодекс говорить, що, на жаль, ми повинні оплачувати навіть їх прибуток, це вони, мовляв, нібито заробляють у нас гроші.

 

Але вони ж не заробляють у нас гроші. Ми їм просто компенсуємо їх же витрати. Тому ми знаходимося все одно в цікавому положенні.

 

Звичайно, якби було прийнято Верховною Радою рішення з приводу того, що реімбурсація волонтерам їх витрат на «Провадження волонтерської діяльності» звільнялася б від податків, то нам би це як мінімум додало близько 35% нашого бюджету на підтримку волонтерської активності.

 

До речі, не у всіх є можливість з волонтерами підписувати договори. А ось у нас абсолютно з усіма волонтерами підписані договори про «Провадження волонтерської діяльності».

 

 

Тобто у нас є всі механізми для того, щоб правильно з ними будувати взаємини, але в даному випадку по реінбурсації ми все одно платимо податок.

 

Перевагою волонтерів Товариства Червоного Хреста України є те, що всі наші волонтери є застрахованими. Тобто, ми дійсно плекаємо і опікаємо всіх волонтерів, закликаємо ініціативних людей приєднуватися до нас, ставати учасниками Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і допомагати людям, котрі дійсно цієї допомоги потребують. А ми зі свого боку готові створити їм максимально безпечні умови роботи, і забезпечити покриття їх витрат, які вони безпосередньо роблять.

 

І я хотів би висвітлити ще таку, на мій погляд, важливу тему, як волонтерський менеджмент, тому що у нас дуже багато спонтанних волонтерів.

 

 

- Спонтанних - це як?

 

 

- Спонтанний волонтер - це коли відбувається щось, і моментально з'являються добровольці, котрі готові допомогти. Але системних волонтерів у нас в країні мало. А системний волонтер - це та людина, котра постійно знаходиться в діяльності організації, котра постійно підтримує її активності, котра живе з організацією, проходить певні курси, тренінги, підвищення кваліфікації. Тобто відкриває для себе якомога більше напрямів діяльності всередині організації.

 

І ось ми собі поставили амбітну мету: почати будівництво якісного волонтерського менеджменту, системного волонтерства в Товаристві Червоного Хреста. І волонтери у нас зараз з кожним місяцем отримують все більше повноважень, все більше їх голос чути в місцевих організаціях. Волонтери стають повноцінними учасниками процесу всередині нашої організації.

 

 

Взагалі, Червоний Хрест починався з волонтерства. Коли зароджувався Рух, волонтери приходили на поле бою і допомагали пораненим солдатам, перев'язували їх, надавали першу допомогу. Це були волонтери.

 

Тому ми повинні створити волонтерський рух й у нас за цим взірцем. Але робити це системно, щоб у волонтера було якісне завантаження, щоб не перевантажувати його постійно якоюсь роботою, а щоб була матриця завантаження кожного волонтера, щоб він цієї діяльності присвячував не більш, ніж 40 годин на місяць. Тоді він гармонійно і розмірено буде розвиватися всередині ТЧХУ.

 

 

Ми повинні будувати систему мотивації. Це навчальні тренінги, конференції, бонуси для волонтерів, щоб вони були лояльні до організації, залишалися в ній якомога довше.

 

 

І кожного волонтера, з котрим ми співпрацюємо, котрий співпрацює з нами, ми вивчаємо і бачимо його, як активного члена Товариства, то згодом ми готові його працевлаштувати в ТЧХУ.

 

 

Зараз на нашому офіційному сайті досить багато вакансій. У нас потреба і в керівниках обласних організацій, і в керівниках районних організацій, але абсолютно всі керівники обласних організацій проходять відкритий конкурс на посаду, яку мають обійняти.

 

Тобто ми зараз робимо все для того, щоб заповнення кожної вакантної посади, і досить впливової посади (керівник обласної організації - досить серйозна посада), проходило на конкурсній основі, щоб ми вибирали кращих з кращих для того, щоб вони допомагали підсилювати нашу діяльність і розвивати наше Товариство.

 

Те ж саме стосується абсолютно всіх співробітників Національного комітету. Це посади - асистента або посади директора департаменту, абсолютно всі проходять прозорий конкурс.

 

І для того, щоб нас ніхто не звинувачував у непрозорому проведенні конкурсів, то на співбесіду залучаються представники і Міжнародного Комітету Червоного Хреста, і Міжнародної Федерації, які дають свої рекомендації.

 

І ми, як надійні партнери, завжди до цих рекомендацій прислухаємося. І тому у нас за останній рік прийшла дуже серйозна команда молодих людей, котрі привносять у нашу роботу досить багато цікавих ідей. І ви бачите, зараз ми абсолютно змінилися в комунікації. У нас дійсно створена цікава сторінка в Facebook, змінився офіційний сайт, ми дійсно намагаємося донести до кожного нашого користувача інформацію про те головне, що несе з собою Червоний Хрест в роботі з бенефіціарами.

 

 

Бенефіціар - це одержувач допомоги. І ми робимо все для того, щоб комунікація між громадськістю, нами і бенефіціарами зберігалася і служила джерелом для поліпшення імплементації наших проектів.

 

 

- Владиславе, ще повернемося до посттравматичної реабілітації. Розкажіть про кілька проектів за останній час, які ви почали запроваджувати, в тому числі нас цікавить використання собак.

 

 

- Так, до речі, ми завжди знаходимося в пошуку нових напрямків діяльності, які є перспективними в своєму розвитку. Крім класичних активностей ми також розвиваємо і перспективні напрямки.

 

Перспективні напрямки у нас відразу вималювалися в такому контексті, як робота з собаками. Але це не тільки каністерапія, це не тільки собака-терапевт, собака - психолог, це ще і пошуково - рятувальні роботи з собаками.

 

Якщо ми говоримо в контексті роботи з собаками, то наші волонтери зараз активно відвідують тренінги, працюють спільно з міжнародними партнерами, такими як GIZ, проходять тренінги з каністерапії там, де працюють собаки -терапевти з кінологом за приписом психолога з дітьми або з людьми , котрі потребують психосоціальної підтримки та реабілітації.

 

Нещодавно ми почали розвивати дуже цікавий напрямок. Це пошуково - рятувальні роботи із залученням собак і професійних кінологів, тому що, на жаль, із засобів масової інформації ви знаєте, іноді бувають ситуації, коли, наприклад, люди похилого віку пішли за грибами та загубилися. І навіть сотня людей не зможе так якісно провести пошуково-рятувальні роботи, як одна собака, правильно навчена, з професійним кінологом.

 

 

Наше стратегічне завдання на 2018 рік - побудувати мережу загонів швидкого реагування (ЗШР) по всій країні, які будуть готові в разі потреби бути залученими до пошуково - рятувальних робіт.

 

Причому це може бути при обваленні будинків. Ви знаєте, у нас в Києві, на жаль, відбулися два випадки цього літа, коли з незрозумілих причин (причини не встановлені, наскільки нам відомо) було обвалення будівлі на Голосіївському проспекті і на вулиці Бурмистенка.

 

І там, і там наші волонтери загону швидкого реагування брали участь у допомозі державній службі з надзвичайних ситуацій. Як ви знаєте, були серйозні обвалення на Голосіївському проспекті, там довгий час шукали постраждалих. Із залученням собак пошуки пройшли би, без сумніву, набагато швидше і успішніше.

 

 

Особливо успішніші пошуки людей йдуть, якщо це відкритий маштабний простір, такий як ліси, поля і так далі: там собаці легше знайти того, хто заблукав. Зараз у нас є близько 40 волонтерів і, відповідно, 40 собак, деякі з них є і собаками -терапевтами, і собаками для пошукових робіт. Деякі мають один профіль, але для нас пріоритет - розвивати цей напрям у всіх регіонах нашої країни.

 

 

Зазначу, це особливо актуально в гірській місцевості, тому що якраз сьогодні пішов досить серйозний сніг, і собаки, які шукають людей, засипаних в лавинах, це теж окремий напрямок, який в Україні взагалі не розвивається.

 

 

Звичайно, ми хочемо бути помічниками нашій державі в реагуванні на надзвичайні ситуації, і мати в своєму розпорядженні собак і волонтерів, і кінологів, котрі можуть якісно надавати допомогу, в тому числі і людям, які попропадали внаслідок сходження лавин.

 

 

На підтвердження своїх слів хочу сказати, що в жовтні ми передали новий джип нашому загону швидкого реагування, який має гірський профіль і базується в м. Львові, а зараз активно бере участь у відпрацюванні спільних заходів з місцевим ДСНС для того, щоб реагувати на можливі надзвичайні ситуації в зимовий період. Ви знаєте, там же і курортна територія. Скажімо так, там ризики для туристів чималі. Тож вчасно відреагувати на будь-яку надзвичайну ситуацію у горах, для нас є ключовим завданням.

 

 

- Як ви оціните рівень благодійності в Україні, наскільки в нього залучені громадяни?

 

 

- Це дуже непросте питання. У 2013-2014 роках у нас був бум благодійності. На жаль, благодійність може бути тоді в країні ефективною і масовою, коли вона повністю прозора і підзвітна. Коли кожен донор, незалежно від того, це велика компанія або просто ви, як заможна людина, хочете долучитися до благодійності, коли ви точно знаєте, що ваша гривня або ваш долар, або ваш євро спрямовані на благодійність, а не комусь в кишеню.

 

 

Я пам'ятаю дуже багато було сюжетів з приводу волонтерів і боксів для збору благодійних пожертв. Вони ходили і збирали пожертви, а потім з лінійкою діставали ці гроші. Ось це те, що вбиває благодійність, що вбиває віру в те, що кожна гривня йде за призначенням.

 

 

 

Тому для всіх абсолютно гравців ринку благодійності в нашій країні повинні бути чіткі правила щодо періодичної звітності та прозорості діяльності.

 

 

До речі, спільно з Українським Форумом Благодійників запустили спільну рекламну кампанію на цю тему; ми підтримали їх ідею, їх ініціативу з приводу того, щоб зупинити зловживання або шахрайство в сфері благодійності.

 

 

Ми приєдналися до цієї ініціативи, надали підтримку в поширенні соціальної реклами, розмістили певний матеріал у себе на сайті для того, щоб люди переймалися тим, як правильно виявити шахрая і як зробити все для того, щоб твоя гривня як відповідального громадянина, як людини-добротворця досягала бенефіціара, одержувача допомоги через певного оператора.

 

 

В даному випадку оператор - це благодійна або громадська організація, яка курирує те чи інше питання. Ми зі свого боку будемо робити все для того, щоб наша діяльність і діяльність наших місцевих організацій була максимально прозорою і підзвітною.

 

 

Якщо будь-яка людина, навіть не бенефіціар, а просто та, котра зіткнулася з нашою діяльністю, має якісь претензії, побоювання або сигнали, то ми будемо просити всіх писати на електронну пошту sоs@redcross.org.ua. Це наш Е-mail, куди будь-яка людина, анонімно навіть, може написати скаргу, і цю скаргу прочитає тільки керівництво Товариства Червоного Хреста України для того, щоб вжити відповідних заходів.

 

 

Це тому, що над репутацією можна дуже довго працювати, але потім невмілі дії окремих осіб можуть привести до того, що ця репутація за секунду буде втрачена. Для нас репутація є дуже важливою, але ще більш важливим для нас є можливість допомагати людям, котрі реально потребують підтримки і допомоги.

 

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://redcross.org.ua/2017/12/%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F-%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB/

 

 

 

Переглядів: 242 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Четвер, 13.08.2020, 16:07
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 331
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2020