ТРАНСПОРТНІ СТРАЖДАННЯ

У «Львівелектротрансі» бракує не тільки водіїв,

але й відповідальності і милосердя до пасажирів

«Якщо Ви в душі романтик і любите своє місто…» - це оголошення, яким ЛКП «Львівелектротранс» запрошує на роботу водіїв трамваїв і тролейбусів чув, мабуть, кожен львів’янин, котрий хоча би раз скористався трамваєм чи тролейбусом у Львові.

Справді, з водіями громадського транспорту у Львові таки дуже велика проблема. У жовтні минулого року, розповідаючи про потребу збільшення кількості трамваїв і тролейбусів на лінії, колишній директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович оприлюднив вражаючі цифри нестачі кадрів – 120 водіїв трамваїв і 50 водіїв тролейбусів.

Про це повідомив портал «Форпост» у статті Антона Лягушкіна, голови ГО «Львів’яни за електротранспорт», яка має назву «Чому «Львівелектротрансу» бракує водіїв?»

Зі статті можна дізнатися, що робиться у місті, щоб поповнити новими машинами тролейбусно - трамвайний парк Львова, знайти можливість підвищити заробітну плату водії і т.д. Але доки всі ці проблеми вирішуються, мусимо налагодити хоча би елементарний порядок в обслуговуванні пасажирів.

Для цього не потрібно жодних інвестицій, запозичень, новацій, досить тільки керуватися звичайним почуттям відповідальності і милосердя. Ось візьмемо такий буденний факт, як обрив від обледеніння тролейбусних дротів на лінії, як це трапилося сьогодні, 30 січня, на маршруті №24. І таке трапляється тут дуже часто, хоча на інших маршрутах, наприклад, №5 - тролейбуси курсують один за другим.

.

Пасажири, нічого не знаючи про аварію, прочекали на кінцевій зупинці на площі Шота Руставелі майже дві години. В основному, це пенсіонери, котрим не по кишені приватні маршрутки, які з 20 січня ввели плату по 5 грн з кожного пасажира.

Доки чекали тролейбуса, перезнайомилися. Найстаршій з нас, 90 років. Це Таміла Станіславівна Кисельова. Ветеран праці, колишній активіст Червоного Хреста.

Ярослава Василівна Іванець – 76 років. Також ветеран праці. Колишня учасниця змагань санітарних дружин Червоного Хреста, які щороку проводила у 70-80-х роках Львівська ОО ТЧХУ.

Стефанія Теодорівна Барська – ще не пенсіонер, але після хвороби поспішає з лікарні додому. І багато інших людей, яким довелося на власній шкірі відчути сьогодні «комфорт» обслуговування «Львівелектротрансу».

І цих мук вдалось би уникнути, якби диспетчер вивісила на зупинці просте оголошення, написане від руки: «На лінії – аварія, тролейбуси почнуть ходити не раніше, ніж через 2 години». Душевна черствість – це не та риса, яка має бути домінуючою у такій затребуваній й авторитетній організації, як «Львівелектротранс».

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ