ЗУСТРІЧ З ЛЮДЬМИ «ОКСАМИТОВОГО ВІКУ»

Волонтери Харківської ОО ТЧХУ – в гостях у мешканців

Богодухівського геріатричного інтернату

Напередодні Вербної неділі, 31 березня, група волонтерів Червоного Хреста з Харківщини відвідала мешканців Богодухівського геріатричного інтернату. Репортаж з цієї події й особисті враження автора – у матеріалі, який пропонується вашій увазі (переклад з рос. мови):

Кілька років волонтерства позаду - і тільки тепер перша поїздка до людей «оксамитового віку».

Чому?

Я боялася своєї реакції, огиди, а можливо і негативної відповіді на его-питання: «А я від цього щось хороше відчую?»

Десятки поїздок до дітей, приблизно стільки ж написаних статей і постів на сторінках соцмереж, участь в стратегічних і організаційних заходах Червоного Хреста - це те, що мені було цікавим, але не покидало русло звичного... (Вибачте за багато "я-я-я-мені" ... але чесно).

Ця поїздка - новий відлік. У ній все було по-іншому. Тут із захопленням слухала і мовчки раділа, душа стиха підспівувала, і я з радістю дарувала квіти.

Сьогодні в Богодухівському геріатричному пансіонаті 13 бабусь і 15 дідусів. Уже пригледіла для себе як мінімум 7 осіб, з котрими дуже хочеться поспілкуватися активніше.

На тумбочці Анатолія - ​​В. Пікуль, закладка вже на останніх сторінках. Сам чоловік цікавий, освічений і в товстих окулярах. Спогадами переніс мене років на 40 - туди, де ми уявно майже ровесники. Там у нього молода дружина, прекрасна теща-математик, квартира в кооперативі (або якось так, я не фахівець в таких термінах) і 150 працівників у підпорядкуванні. За сучасними поняттями - ресурсний, успішний, «досягатор». Де правда, де вигадка? Чому він тут - я не спитаю, але з цікавістю послухаю. Знаю тільки, що у нього є син.

Славік (повного імені не знаю). Майстерно будує храми і кораблі ... із сірників. Ювелірно, терпляче, чітко! Скопіював модель Богодухівської церкви, другий храм придумав сам. Мені дуже сподобався правдоподібний дзвін з фольги. Також чоловік добре грає в шахи.

Багато особистих історій, але якщо говорити в цілому - у старичків дуже затишно. Ми ходили по кімнатах, як по музею - в'язані квіти у в'язаних горщиках, незвичайні фігурки, малюнки.

Як учасник поїздки, захоплена капітальною підготовкою організаторів, тихою і потужною щедрістю спонсорів. Завдяки їхній підтримці, ми змогли зібрати і привезти гігієнічні набори кожному мешканцеві пансіонату, солодощі, продукти харчування та букети квітів.

Нас запрошують ще й ще, напевно симпатія взаємна. Просять підготувати конкурси, ігри, гуморески та акордеон. Хто грає на музичному інструменті? Хто хоче дарувати дідусям і бабусям гарний настрій - пишіть, дозрівайте, приєднуйтесь, ласкаво просимо!

Також будемо вдячні за матеріальну підтримку пансіонату.

Нехай ніхто в цьому світі не буде самотнім!

Олена Білоусова,

волонтер Червоного Хреста Харківської області

Фото: Олени Ковальової

За джерелом:

https://www.redcross.kh.ua/news/282