Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2018 » Липень » 7 » У Міжнародний день Дніпра екологи б’ють на сполох: річка катастрофічно міліє
20:58
У Міжнародний день Дніпра екологи б’ють на сполох: річка катастрофічно міліє

 

ОБГРУНТОВАНА СТУРБОВАНІСТЬ

 

 

 

 

 

 

 

Щорічно в першу суботу липня відзначають свято третьої за величиною річки Європи –

Міжнародний день Дніпра. Вчені б’ють на сполох через поганий стан цієї легендарної ріки.

 

 

 

 

Про це повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.

 

Як зазначають в асоціації, щодня в Дніпро викидаються тисячі тонн промислових відходів і каналізаційних стоків. Все це призводить до сильного забруднення головної водної артерії країни. Причому екологічна ситуація погіршується з кожним роком.

 

Саме з метою пропаганди серед людей бережливого ставлення до Дніпра, збереження екологічного і культурного спадщини Славутича і засноване це свято. Символічно, що День Дніпра відзначається напередодні давнього українського свята Івана Купала, адже традиції святкування Купала передбачають ритуальне обмивання у відкритих водоймах як символ очищення.

 

«На жаль, реалії стану Дніпра невтішні... Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. Це може зробити будь-хто. Куди подівся оспіваний класиками «широкий і могутній» Дніпро?», – йдеться у повідомленні.

 

Громадськість б’є на сполох через жахливий стан головної водної артерії України. Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою.

 

Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами. До слова, нові острови вже визирають з води між мостами Метро і Патона.

 

Однією з причин обміління річки є втрата нею власної течії. Так само це відбилося і на якості річкової води.

 

«Дніпро перегородили греблями для отримання електроенергії. Найбільша річка Європи втратила власний перебіг і не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками і сливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва, – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Береги хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови... Дніпро позбавляють можливості само очистити свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, змінюючи русло Дніпра. Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім...» Він вже не реве, а стогне. Дніпро, як річка вмирає!»

 

Водночас в Асоціації наголошують: немає сенсу лікувати головну аорту – Дніпро, при цьому забувши про малі річки, що наповнюють його. А ось з ними справді біда. Ніхто не займається ними. Вони міліють і зникають.

 

«За роки Незалежності в країні зникло більше як 10 тис. малих річок. Безгосподарність і непрофесіоналізм у використанні водних ресурсів призводить до їх масового забруднення. Українські медики стверджують, що різке зростання числа захворювань людей останнім часом безпосередньо пов’язаний з якістю питної води», – зазначається у повідомленні.

 

Через малопроточність головної річки країни і забруднення солоність її води прирівнюють до морських лиманів. У Каховському та Кременчуцькому водосховищі можна зустріти рибу голку і навіть дрібних медуз. Змінюється екосистема річки.

 

Велику шкоду Дніпру в столиці й області наносять земснаряди.

 

«У принципі, вони повинні розчищати фарватер річки від піщаних наносів і поглиблювати замулені озера, даючи їм друге життя. Але все залежить від того, в чиїх руках вони перебувають, – каже Олександр Чистяков – Сьогодні їх використовує бізнес в своїх суто особистих цілях. Начебто робиться добра справа, поглиблюється річка. Ось тільки «розчищення» відбувається тільки там, де є пісочний ресурс. А після таких піратських робіт залишаються понівечені природа і річки. Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж.

 

Головну річку України перетворюють в піщаний кар’єр. Споживацьке ставлення до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і суспільства, прибираючи наноси, а виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. У результаті між мостом Метро і мостом Патона на середині річки, стало настільки мілко, що вже з води визирає «новий» острів». І він, на жаль, не самотній».

 

Зовсім недавно всі, хто прибував до Києва залізницею, а так само мільйони людей, які щодня проїжджають по Південному мосту, могли бачити, як працюють земснаряди. Було це ні десь на околиці, а в центрі столиці, з видом на Києво-Печерську Лавру.

 

За неофіційними даними, сьогодні земснаряд можна орендувати за 40-50 грн. з кубометра піску. Ще зовсім недавно близько півтора десятків земснарядів працювало в столичній дніпровської акваторії і на внутрішніх озерах Києва. Ще тридцять в Київській області. А якщо додати до цього понад 20 незаконних піщаних кар’єрів, то загальна картина виглядає гнітюче. За рік розкрадається пісок на сотні мільйонів гривень.

 

Каскад Дніпровських водосховищ – це найбільші внутрішні водойми України. Свого часу – близько півстоліття тому – їх створили, прагнучі досягти значних результатів в кількох сферах: виробництві електроенергії, поліпшення умов судноплавства, зарегулюванні стоку, рибне господарство та ін.

 

«Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017 році виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися, – розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України. – Із року в рік у всіх відповідних публікаціях і навіть Правилах експлуатації дніпровських водосховищ поміщають однакові відомості. Так, уже півстоліття площа Київського водосховища подають величиною 922 км 2. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що частина акваторії втрачена».

 

Супутникові знімки дають підставу вважати, що на цей час розміри Київського водосховища суттєво зменшилися. Їх детальний аналіз дозволив встановити, що фактична площа дніпровських водосховищ зараз стала набагато менше, ніж вважається. Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське – 823,7 км2, Канівське – 513,7, Кременчуцьке – 2090,1, Дніпродзержинське – 526,1, Дніпровське – 300,0, Каховське – 2131,2 км2. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді.

 

Віктор Вишневський з болем констатує: проблеми Дніпра стають все більш помітними і не бачити їх неможливо. Крок за кроком виповнюється мрія міських чиновників: столичної землі стає все більше, а річки все менше. З літака на Дніпро боляче дивитися: річка роздроблена і поділена мілинами на окремі фрагменти.

 

Восени вода природним шляхом прибуває в усі річки України, проте з Дніпром цього не сталося. Зараз він повністю розділений на окремі рукава. Прибуттю води заважає кілька причин.

 

Головна причина такої ситуації – це не клімат, а зневоднення річки через хижацьке водокористування. Підприємства безконтрольно забирають з нього воду, а замість скидають неочищені стоки. Держава замість того, щоб боротися з забрудненням річки збирає статистичну інформацію з цього питання – каже голова Національної екологічної Ради України Тетяна Тимочко.

 

У Дніпро в 2017 році було скинуто близько 2 млрд кубометрів стоків, з яких майже половина неочищених або недостатньо очищених вод.

 

Є й інша причина руйнування Дніпра – хімічне забруднення. З одного боку, це речовини, які скидають підприємства, з іншого боку – побутовий сектор, адже більшість людей користується в господарстві миючими засобами що містять фосфати, які не тільки шкодять здоров’ю, але і служать добривом для водоростей, які в результаті посилено розмножуються і швидко відмирають, провокуючи падіння рівня кисню у водному середовищі. Це призводить до загибелі риби та до загнивання води.

 

«Однак є ще одна обставина, яка повинна бути під жорстким контролем, – це масова забудова прибережної смуги, яка призводить до зарегульованості стоку і зупиняє перебіг, від чого річка міліє. До зміни гідрологічного режиму течії Дніпра сприяє і хаотична робота земснарядів у всьому басейні річки», – продовжує Тетяна Тимочко.

 

Істотно допомогти у вирішенні проблеми обміління річки може зміна українського водного законодавства.

 

«Проблема річки Дніпро з точки зору екології – це проблема не міського, не загальнодержавного, а міжнародного значення, і тому ми не можемо не враховувати Водну рамкову директиву 2000/60/ЄС Європейського парламенту (ВРД ЄС), базовим принципом якої є визнання району річкового басейну основною гідрографічною одиницею управління водними ресурсами, яка не може обмежуватись адміністративними чи державними кордонами. Саме ВРД ЄС наполягає на системності і плануванні водної політики, а також користування принципом – «забруднювач платить», – каже Олександр Чистяков.

 

На сьогодні, на жаль, Національна програма оздоровлення басейну Дніпра існує тільки на папері.

 

«Без системного планування, без створення чітко визначеної водної політики, без посилення контролю і підвищення планки штрафних санкцій за екологічні правопорушення, а саме за скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, без будівництва і модернізації очисних споруд, ми не врятуємо унікальну долину Дніпра і не налагодимо здорове життя і гідний відпочинок у столиці», – каже Олександр Чистяков.

 

А поки йдуть дебати з чиновниками, Дніпро гине. У нього немає часу чекати, наголошують в Асоціації.

 

В Україні величезні водні простори – площа наших прісних водойм становить 1 100 400 га. В цілому налічується 63 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ і 400 тис. ставків. Начебто чимало. У той же час на карті Європи Україна відзначена як маловодна, тому що наші водні ресурси через забруднення не придатні до забору з них питної води.

 

Згідно із законодавством, штрафи і суми збитку за порушення природоохоронного законодавства є несуттєвими для порушників (від 136 грн).

 

Без істотного підвищення розмірів штрафів за порушення природоохоронного законодавства не змінити ситуацію і не врятувати навколишнє середовище. Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто в величезних масштабах розкрадає річку.

 

Зовсім недавно річка Дніпро була судноплавна. Але останнім часом великотоннажні судна вже давно забули шлях до Києва.

 

ЄБРР і ЄІБ мають намір інвестувати до € 50 млн на розвиток річки Дніпро.

 

Нещодавно відбулося обговорення «Дніпро в європейському фарватері» організоване за підтримки посольства Королівства Нідерландів та Мінінфраструктури України. На ньому були обговорені варіанти розвитку річки як транспортної артерії – розповідає народний депутат Андрій Вадатурський, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, глава міжфракційного депутатського об’єднання «За розвиток річок України» – найбільша річка України зможе досягти міжнародних стандартів навігації за підтримки політики сусідства ЄС і реалізації Угоди про асоціацію.

 

Згодом р. Дніпро може стати частиною Транс’європейської транспортної системи E40 – Рейн-Дунай-Чорне море, А7 -Дніпро-Прип’ять, Балтійське море. Цю ідею підтримує Європейська комісія.

 

«Так само не потрібно забувати, що Каскад Дніпровських водосховищ – це великий рибогосподарський комплекс, – говорить Олександр Чистяков. – На наш стіл промисловий вилов у внутрішніх водоймах дає більш як 18 000 тонн риби. Забудова прибережної території, знищення природних нерестовищ, забруднення води – все це дуже сильно позначається на рибопродуктивності наших водойм. Не треба забувати, що вода – це рідне середовище для риби. У нездоровому середовищу не може вирости здорова риба. Вкрай необхідно, щоб ми не втратили рибогосподарські можливості наших великих водних просторів, почати ставитися до них дбайливо».

 

Хочеться вірити, що розум і щира любов до свого краю переможуть жадібність чиновників які намагаються нажитися на нашому здоров’ї, а воно безпосередньо залежить від майбутнього вітчизняних водойм. І настане час, коли прийде в кожен дім чиста, кришталева, здорова, жива вода!

 

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

https://zik.ua/news/2018/07/07/u_mizhnarodnyy_den_dnipra_ekology_byut_na_spoloh_richka_katastrofichno_1361283

 

Переглядів: 24 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Понеділок, 16.07.2018, 19:44
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 314
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 2
Користувачів: 1
Олекса
Iv. Stepura © 2018