Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2018 » Листопад » 11 » Всеукраїнський день молитви за сиріт у селі Прилбичі, що у Яворівському районі на Львівщині
21:10
Всеукраїнський день молитви за сиріт у селі Прилбичі, що у Яворівському районі на Львівщині

 

МОЛИТИСЯ ЗА СИРІТ – ЙТИ ДОРОГОЮ МИЛОСЕРДЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11 листопада у селі Прилбичі, що у Яворівському районі на Львівщині, відбулася

спільна молитва прочан, присвячена Всеукраїнському Дню молитви за сиріт.

 

 

Вранці 11 листопада, зі Львова виїхало три автобуси з прочанами у с. Прилбичі, в якому народився Митрополит Андрей Шептицький, великий меценат і духовний отець дітей-сиріт Галичини.

 

 

 

 

 

 

Дорога промайнула швидко. У селі стояла чудова погода, у модерній церкві – музеї ім. Митрополита Андрея і Климентія Шептицьких дзвони закликали до молитви. Самохіть приспішувався крок. Дорослі вели з собою дітей до Божого храму, щоб разом проказати молитву за сиріт.

 

Зазначу, що село Прилбичі, є відпустовим місцем для прочан, котрі приїжджають сюди, щоб помолитися на місці блаженної пам’яті слуги Божого Митрополита Андрея та цілої його родини.

 

 

 

 

 

 

Церква-музей Митрополита Шептицького в Прилбичах– один із храмів, де ніколи не закриваються двері. Відвідання цього паломницького центру Церкви - Мучениці – це особлива нагода стати свідком життя, відданого Богові від початку і до кінця, у будь-якому покликанні і стані, взірець якого дала християнська родина Шептицьких.

 

Організатор акції – Місія «Центр Опіки Сиріт Львівської Архієпархії УГКЦ», яку очолює голова, о. Роман Прокопець.

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що серед прочан ми побачили представників журналістського корпусу, що працюють у РІСУ. Познайомилася з літературним редакторкою релігійного журналу «Скинія» Андріяною Баран. Матеріали, які публікуються у цьому виданні, часто можна почути по радіо «Марія», яке разом із журналом залучене в єдиний інформаційний комплекс, об'єднаний спільним порталом в Інтернеті.


Андріяна - викладач Українського Католицького Університету. Читає лекції з української мови. На прощі  вона, як й інші волонтери, в усьому допомагала одній з організаторів молитовного Дня - працівниці Місії «Центр Опіки Сиріт Львівської Архієпархії УГКЦ», катехитці Ірині Вітник.

 

 

 

 

 

 

Службу Божу за здоров'я і кращу долю для сиріт в Україні відслужив о. Роман Прокопець.

 

 

 

 

 

 

 

Як закінчилося Богослужіння, присутнім у храмі роздали образки Пресвятої родини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На звороті образка – молитва за сиріт з іменем конкретної дитини. Таким чином кожний ставав молитовним ангелом-охоронцем.

 

 

 

 

 

 

До учасників Служби Божої звернувся парох храму-музею Митрополита Андрея і Климентія Шептицьких о. Андрій Стадницький.

 

Він сказав, що Біблія навчає нас ніколи не забувати про вдів і сиріт, завжди допомагати їм, хто чим може. Головне – молитися за них, співчувати, просити у Бога миру. Митрополит Андрей Шептицький і його брат – священомученик Климентій, були великими заступниками дітей - сиріт. Їх справу має продовжувати нинішнє покоління, тому що і далі множиться число сиріт, і вони потребують нашої і Божої допомоги.

 

 

 

 

 

 

На завершення проповіді, прочани заспівали з парохом «Многая літа» для дітей-сиріт, заради яких і відбулося Богослужіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Того дня в селі Прилбичі зібралися понад 220 дітей зі спеціалізованих шкіл, дитячих будинків, з вівтарної дружини Гарнізонного храму Львова, хору «Ангелики» та місцевої катехитичної школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Настала обідня пора. Організатори прощі запросили учасників свята на обід до місцевої школи. Тут були накриті столи. Про харчі потурбувалися керівництво і волонтери з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, котрі привезли гарячий обід у контейнерах. Їжу роздали у одноразовому посуді. «Все, як на фронті», - гомоніли присутні між собою.

 

 

 

 

 

 

Тут відбулося глибше знайомство. Ось представники КЗ ЛОР Навчально-реабілітаційного центру «Мрія» 1-ІІ ст. Групу дітей супроводили вихователі – Любов Ткач, Олег Ковалик, Ярослава Сенетич. Вони - мої давні знайомі, тому що у цьому колективі багато років функціонувала первинна організація Червоного Хреста Личаківської РО м.Львова ТЧХУ. Домовилися про зустріч і відновлення червонохрестівської роботи на новому рівні.

 

 

 

 

 

Зустріла на прощі і представників Львівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернат №1 І - ІІІ ст. ім. Б.-І. Антонича. Вони приїхали помолитися за дітей-сиріт тут, у родинному селі Митрополита Андрея Шептицького. У групу входили двоє учнів 3 «Б» класу та 4 восимикласники. Їх супроводжувала медична сестра школи-інтернат №1 Оксана Попович.

 

 

 

 

 

А потім – розваги. Діти танцювали, співали, декламували вірші. І знову Андріана Баран на висоті - танцює сама і заохочує інших до рухливих розваг.

 

І ось настала пора для катехитичних дитячих ігор. Їх застосовують для вироблення у дітей твердого розуміння поняття милосердя. Тут діти дістають знання, яка різниця між добром і злом, як відстоювати свою точку зору у загальній дискусії тощо.

 

 

 

 

 

 

Уся малеча разом з волонтерами руху «Руки допомоги» пізнавала сім християнських чеснот: віру, надію, любов, справедливість, мудрість, мужність, стриманість. Кожна група творчо представляла «свою чесноту»: хтось співав, хтось зобразив цікавий плакат, хтось створив театральне дійство

 

 

 

 

 

 

Ведучі, а це були, переважно, курсанти з Національної академії сухопутних військ ім. Сагайдачного, Військового коледжу сержантського складу, розбили присутніх дітей на сім команд. Кожна з них повинна була розглянути і розповісти про якусь одну християнську чесноту: віру, надію, любов, справедливість, мужність, мудрість, стриманість.

 

Волонтери і діти з цікавістю взялися за виконання завдань, обговорюючи кожну з чеснот зокрема. Вони радилися між собою і розігрували сценки, запропоновані волонтерами.

 

 

 

 

 

 

Кожна команда мала кілька підгруп. Однією з них керували Анастасія Герасимчук та Оксана Майструк, курсантки Національної академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. Їм випало працювати з чеснотою «справедливість» і дітьми санаторної школи-інтернат №1 ім.І.- Б. Антонича.

 

Дівчата запропонували розіграти сценку «футбольний матч». Одному з гравців суддя викинув жовту картку за підніжку суперникові. Запитання до дітей: чи це було справедливо? Відповідь: так, бо порушено правила гри.

 

 

 

 

 

 

І так було у кожній підгрупі. Потім хтось з ведучих давав дітям у руки мікрофон, і вони перед усіма виголошували рішення своєї команди, чим славна чеснота, над якою вони працювали, і чому її треба практикувати у повсякденні.

 

 

 

 

 

 

Командою «справедливість» керувала Андріяна Баран, літературний редактор журналу «Скинія», а  за покликанням - талановитий знавець дитячої психології.

 

 

 

 

 

 

 

…Свято закінчилося аж під вечір. Сумно було покидати це незвичайне місце, до якого шикуються черги прочан і просто туристів. Вірю, що молитви за сиріт, які пролунали під куполом цієї величної модерної церкви у с. Прилбичі – будуть почуті на небесах, і Боже Провидіння допоможе їм на крутих життєвих дорогах.

 

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переглядів: 192 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Понеділок, 25.05.2020, 06:08
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 328
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2020