Головна » 2019 » Березень » 12 » День в історії - померла співорганізаторка Червоного Хреста УПА Ярослава Стецько
19:07
День в історії - померла співорганізаторка Червоного Хреста УПА Ярослава Стецько
ЖИТТЯ, ПОКЛАДЕНЕ НА ВІВТАР ВІТЧИЗНИ
Сьогодні день пам'яті Ярослави Стецько, попередниці Катерини Зарицької,
котрі в Українській повстанській армії опікувались осередком Червоного Хреста.
12 березня 2003 року у Мюнхені (Німеччина) померла Ярослава Стецько (Ганна Музика), дружина Ярослава Стецька, співорганізаторка Червоного Хреста УПА, жіночої мережі ОУН, Антибільшовицького блоку народів, голова ОУН(б) у 1991-2001 роках.Народилася 14 травня 1920-го в селі Романівка на Тернопільщині. Закінчила Теребовлянську польську гімназію. Через багато років, в інтерв’ю Ярослава Стецько згадувала, як ʺодного разу вчителька ударила мене лінійкою по руці, наказавши ʺМові по-польські!ʺ. Це мене страшенно образило. Я гостро відчула, що – українка. І що нас гноблять. У мені все збунтувалосяʺ. Й у 18 років долучилася до ОУН.
Два роки вчителювала у сільській школі. Вищу освіту здобула у Львівській політехніці та Школі політичних наук у Мюнхені. Володіла сімома іноземними мовами.
Зі створенням УПА взяла активну участь у розгортанні медичної мережі. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі ОУН.
ʺЖіноцтво відіграло велику роль в часі створення УПА, в часи боїв УПА, а дуже часто жінки брали участь в боях, – згадувала Ярослава Стецько. – Навіть тоді, коли УПА відсилала відділи на захід через кілька кордонів, жінки ішли в одностроях із зброєю в руках, щоби переконати захід, що Україна не зложила зброї, що Україна воює далі проти большевизму, проти російської окупації, щоб був розголос про ту боротьбу, бо світ тоді мовчавʺ.
1943-го ув’язнена німцями у Львові. Після звільнення виїхала за кордон, мешкала в Мюнхені (1944-1991). Взяла участь у звільненні з лікарні в чеському місті Штайнгофф головного ідеолога ОУН Ярослава Стецька (1945), якого вперше побачила й закохалася у Відні за рік до того. В 1946-му вони уклали шлюб і прожили разом чотири десятиліття
Була вірною соратницею свого чоловіка Ярослава Стецька. Редагувала журнал ʺУкраїнський поглядʺ і друкований орган Антибільшовицького блоку народів ʺАБН – Кореспонденціяʺ. Організовувала конференції АБН по всьому світу. Голова АБН (1986-1996), ОУН (б) (1991-2001), Конгресу українських націоналістів (1992-2003).
Після здобуття Україною незалежності 1991-го повернулася на Батьківщину. Депутат трьох скликань Верховної Ради України. Почесна громадянка Львова. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня (2000).
ʺЇї українська мова, яка вперто видавала в ній діаспорянку, в кулуарах парламенту звучала завжди природно. Вона не прогулювала парламентських засідань. І ніколи не засинала і не нудьгувала під час них, як інші ʺлітніʺ депутати – символи різних епох і фракційʺ, – свідчить парламентська журналістка Лана Самохвалова.
Українська ʺзалізна ледіʺ і ʺвічна революціонеркаʺ померла 12 березня 2003-го в лікарні Мюнхена. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
Фото - ukrnationalism.com та з відкритих джерел в Інтернеті
