ДОЛЯ  ТЕТЯНИ ЛЕВИНОЇ

Тетяна Левина знайшла не тільки притулок на Одещині, але і свою нову долю.

З початком конфлікту на Доннеччині життя Тетяни Левиної змінилося назавжди. Одного ранку її чоловік Олександр пішов з дому в надії знайти нову роботу, пообіцявши повернутися ввечері. З того часу його ніхто не бачив. Незабаром її старша дочка разом з дітьми загинула в результаті обстрілу.

Старенька мати буквально силою примусила Тетяну забрати синів і виїхати звідти назавжди. Як відчувала - незабаром в результаті обстрілу мати була смертельно поранена. Тепер Тетяні нема до кого повертатися, й вона з синами стала жити мрією про нову долю у своєму будинку.

Тимчасовий притулок вони знайшли в Маяках, Одеська область. Тут вони отримували від МКЧХ фінансову допомогу, яка дозволяла гідно жити. За наш міні-грант купили корову, стали продавати молочні продукти. Але мрії не полишали, і тут трапилася нагода: господар в селі Широкому готовий був віддати будинок переселенцям з Донбасу, які дбали б про нього.

Тетяна згадує, що сам господар, побачивши її одну з синами-підлітками, відмовляв її від цієї ідеї - будинок був у жалюгідному стані. Але Тетяна з дітьми не відступила. «Ми так втомилися відчувати себе непотрібними», - пояснює вона.

Тепер вони втрьох живуть у крихітній кімнаті й поспішають своїми силами завершити ремонт до початку зими. І тепер вона живе новою мрією: запросити всю команду МКЧХ на свій день народження до нового будинку. «МКЧХ дав мені більше, ніж просто гроші, - каже Тетяна. - Я навіть не бачила особисто психолога МКЧХ, але її щотижневі дзвінки дали мені силу і впевненість, що я впораюся». І тепер жінка усміхається, оглядаючи свій новий будинок. Там, де інші бачать руїни, вона бачить надію.

Фото – прес-служби Делегації МКЧХ в Україні

За джерелом:

https://www.facebook.com/ICRCUA/photos/pcb.1040634929713787/1040634696380477/