ПОДЯЧНЕ СЛОВО ПРО ВЕТЕРАНА

Звенигородська РО ТЧХУ, що на Черкащині, запровадила добру

традицію, - вшановувати ювілеї ветеранів Червоного Хреста.

«Ми вдячні їй за все!», - саме такі слова  промовила жителька хутора Барвінок, керівник громадського пункту Червоного Хреста з надання першої  допомоги  Катерина Панченко, коли  дізналася, що  я готую розповідь про її колишню сусідку, медичну сестру, що стала за роки роботи справжнім сільським «доктором»,  Віру Якимівну Кононюк. 

«Дуже любила свою роботу, - продовжила Катерина Панченко, - кваліфікований спеціаліст, мудра людина. Працювала цілодобово, від душі, чесно. Після виходу на пенсію також  нікому не відмовляла в допомозі. Ми й зараз  спілкуємось, хоч вона й не проживає у нас на хуторі!».

Саме такою пам'ятаю героїню нашої розповіді і я особисто. А ще – акуратною, скромною, приємною, веселою. Раніше, як і зараз, Звенигородська районна організація Червоного Хреста тісно співпрацювала з органами охорони здоров'я, на той час завідуючі фельдшерсько-акушерськими пунктами були нашими першими помічниками та представниками на селі. Сьогодні, не віриться, що Вірі Якимівні 15 квітня уже  85 років – все той же радісний голос,  сміється, радується життю, приймає наші щирі побажання з нагоди ювілею.

Наша  ювілярка в 1955 р. закінчила Дубненське медичне училище, і з тих пір протягом 43-х років, до виходу на заслужений відпочинок, незмінно піклувалась про здоров'я  жителів с.Чемериське та хутора Барвінок. Це були наповнені лікувальною та профілактичною роботою дні, нічні виклики до хворих, породіль, діток, - все на ногах, без вихідних і святкових днів!

Як активістка червонохресної роботи (тепер їх називають волонтерами ), Віра Якимівна проводила медичну підготовку санітарних постів  села і школи, санітарних дружин колгоспу, пропагувала донорство та організовувала масові забори крові у селі і подавала  імена донорів  нам для нагородження, залучала населення в членство Червоного Хреста.

А ще спільно з Червоним Хрестом роз'яснювала селянам переваги здорового способу життя, проводила різноманітні конкурси малюнків, плакатів. Була в числі організаторів змагань санітарних дружин та постів, санітарних активістів у загонах  юних інспекторів руху, дитячих змаганнях типу «Зірниця», «Орлятко» та інших.

В особистому житті у Віри Якимівни все також «як по нотах», - разом із  чоловіком Олексієм Миколайовичем  до ладу звили своє сімейне «гніздечко», виростили  синів Юрія та Віктора, дали їм  відповідну освіту, допомогли  «стати на ноги».

Зараз  Віра Якимівна проживає із сином в с. Озірні, радується 3 онукам та 1 правнуку, в міру сил порається по домашньому господарству, активно спілкується з односельцями.

В  день ювілею в  її  затишну  оселю  разом із мною завітали  керівники Звенигородського району та територіальної громади. Вітаючи  іменинницю, гості побажали ветерану міцного здоров'я, довголіття, та всіх життєвих гараздів! І звичайно, Божого благословення на довгій ниві земного буття у вічній вдячності від своїх численних пацієнтів.

Многих і благих літ, Вам, шановна Віро Якимівно!

Фото - автора  

Володимир Слинько,

голова Звенигородської районної організації Товариства   Червоного Хреста України,

Черкаська область.

16 квітня 2021 р.