ВІДСУТНІСТЬ ЙОДУ – ЗАГРОЗА ОРГАНІЗМУ
Сьогодні, 21 жовтня, відзначаємо Всесвітній день йододефіциту
Що це за день?
В організмі здорової людини міститься 25 – 35 мг йоду. Втім, така незначна кількість цього хімічного елементу відіграє провідну роль, адже більша частина його знаходиться в щитоподібній залозі — головному регуляторі обміну речовин.
Якщо йоду недостатньо, щитоподібна залоза виробляє мало необхідних гормонів. Такий стан називають гіпотиреозом або йододефіцитом.
21 жовтня відзначено в календарі як Всесвітній день йододефіциту. Ця подія покликана інформувати громадськість про потребу в йоді та роз’яснювати негативний вплив йододефіциту на здоров’я людини.
Чому в організмі виникає дефіцит йоду?
Біля третини людства живе в умовах природного йододефіциту. Хоча цей мікроелемент присутній майже всюди, розподілений він вкрай нерівномірно. Головні постачальники йоду — моря та океани. З морської води іони йоду підіймаються в атмосферу, а потім із дощових хмар потрапляють у ґрунт, з якого засвоюються рослинами та травоїдними тваринами.
Найбільше йоду знаходиться в повітрі, воді та ґрунті приморських регіонів. Але дощові хмари, сформовані над морями, не завжди досягають земель у глибині материків. Тому населення, яке проживає далеко від моря, відчуває нестачу цього мікроелементу. Йод не синтезується в наших тканинах та органах, він потрапляє в організм лише ззовні. Людина може отримувати йод з води, повітря та їжі. Нестача йоду призводить до серйозних збоїв у фізичному та розумовому розвитку, викликає порушення обміну речовин, зниження імунітету, розвиток тяжких хвороб.
Як виникла ідея відзначати Всесвітній день йододефіциту?
В 1980 році ВООЗ оголосила факт, що 60% населення землі мають дефіцит йоду. Зв’язок між недостатнім рівнем йоду в організмі та цілим рядом спровокованих ним захворювань остаточно був встановлений лише в 1983 році. Тоді ж ВООЗ ввела в обіг новий термін — «йододефіцитні захворювання». До таких захворювань належить велика кількість розладів, зумовлених йодною недостатністю. Крім захворювань щитоподібної залози, цей термін охоплює також ряд гормональних порушень, які прямо чи опосередковано пов’язані з нестачею йоду.
Для боротьби з проблемою при ВООЗ в 1990 році було створено спеціальну Міжнародну раду з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Було поставлено за мету ліквідувати дефіцит йоду в світі до 2000 року.
В 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію, згідно якої держави-члени ВООЗ повинні повідомляти про загальну ситуацію з дефіцитом йоду раз на 3 роки. 192 країни підписали міжнародну Конвенцію та приєдналися до програми боротьби з йододефіцитними захворюваннями
З того часу, незважаючи на значні успіхи, проблему все ще не вдалося вирішити повною мірою.
В Україні до регіонів з високим ризиком розвитку йододефіцитних захворювань належать Львівська, Чернівецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Волинська області. Чорнобильська катастрофа свого часу привернула увагу до проблеми йодного дефіциту в Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Рівненській областях. Адже саме йод в організмі людини є дієвим засобом для нейтралізації наслідків радіоактивного опромінення.
Всесвітній день йододефіциту в історії
В 1980 році ВООЗ оголосила факт, що 60% населення землі мають дефіцит йоду.
В 1983 році зв’язок між недостатнім рівнем йоду в організмі та цілим рядом спровокованих ним захворювань остаточно був встановлений.
У тому ж році ВООЗ вводить новий термін — «йододефіцитні захворювання».
В 1990 році при ВООЗ було створено спеціальну Міжнародну раду з контролю за йододефіцитними захворюваннями.
В 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію, згідно якої держави-члени ВООЗ повинні повідомляти про загальну ситуацію з дефіцитом йоду раз на 3 роки.
192 країни підписали міжнародну Конвенцію та приєдналися до програми боротьби з йододефіцитними захворюваннями.
Типові питання про Всесвітній день йододефіциту
- Що означає слово «йод»?
- Назва мікроелементу походить від грецького «iodes» — фіолетовий. При нагріванні йоду утворюються пари, які мають фіолетовий колір.
- Чи може вживання йодованої солі викликати алергічну реакцію?
- Випадків алергії на йодовану сіль у медичній практиці не спостерігалося.
- Чи є достатнім для профілактики йододефіциту регулярне вживання морської риби?
- Морська риби та морепродукти дуже корисні, але їх недостатньо для повного забезпечення організму йодом. Бажано також постійно користуватися йодованою сіллю у приготуванні їжі.
- Чи можна для профілактики йододефіциту використовувати спиртовий розчин йоду або розчин Люголя?
- Лікарі-ендокринологи категорично забороняють вживати ці препарати внутрішньо, бо вони занадто концентровані. Одна крапля розчину Люголя вміщує в собі піврічну дозу йоду.
- Чи правда, що йодована сіль не придатна для консервування?
- Спеціальні дослідження у багатьох країнах показали, що йодована сіль не впливає на якість консервованих продуктів.
- Як відзначати Всесвітній день йододефіциту?
- Навряд чи в повсякденному житті ми часто переймаємося проблемою йододефіциту, якщо тільки вона не стосується нас особисто.
Всесвітній день йододефіциту дає привід переглянути свій раціон, включивши до нього продукти, які містять йод. Найбільше цього мікроелементу міститься в морських водоростях — ламінарії та морській капусті. На другому місці — морська риба та морепродукти: тріска, скумбрія, камбала, мідії, креветки, кальмари. Також корисним буде вживання капсул з риб’ячим жиром. Йод також містять молочні продукти, овочі (томати, морква, редька, цибуля, часник, буряк, баклажани), фрукти та ягоди (полуниця, чорноплідна горобина, смородина, виноград, банани). Багаті на йод волоські горіхи, гриби, гречка та пшоно.
Обов’язково слід придбати йодовану сіль. Зберігати її потрібно в закритій ємності, а солити вже готові страви, бо йод має здатність вивітрюватися при кипінні. Існують також мінеральні води з йодом у складі, але вживати їх краще лише після консультації з лікарем.
Приємним заняттям цього дня стане планування наступної літньої відпустки на морському узбережжі — солона вода і повітря, насичене йодом, допоможуть у справі боротьби з дефіцитом йоду та подарують багато приємних емоцій.
Брифінг у «Гал-інфо» на тему: “Що Ви знаєте про йододефіцит?”
Під час брифінгу презентуємо брошуру та інформаційні плакати з результатами досліджень води на вміст йоду на Львівщині. Також фахівці озвучать рекомендації, як діяти, якщо у вашому регіоні вміст йоду у воді в недостатній кількості.
Нагадаємо, що дослідження води проводили з серпня по жовтень 2021 фахівці Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України у Львівському, Дрогобицькому, Самбірському, Стрийському та Яворівському районах.
Учасники брифінгу:
Орест Чемерис - керівник департаменту охорони здоров’я ЛОДА
Наталія Іванченко – керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, експертка департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з епідеміології та вакцинопрофілактики
Ольга Брезецька – заступниця директора Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ
Вікторія Сергієнко – професорка кафедри ендокринології ЛНМУ ім. Д. Галицького
Анастасія Карп’як – ініціаторка проекту, активістка ГО «Батьки в дії»
Дослідження йоду у питній воді здійснюється в межах спільного дослідницько-просвітницького проєкту “Грам/моль” громадської організації “Батьки в дії” та Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України у партнерстві з ГО “Адвокаційно-аналітична платформа “Час громад”.
Упродовж трьох місяців у джерелах водопостачання у п’яти районах Львівщини провели аналіз проб води на вміст йоду. За результатами досліджень, кожна третя проба води не відповідає нормативу фізіологічної повноцінності.
Про це повідомили сьогодні під час брифінгу.
“Дослідженням охопили Стрийський, Самбірський, Дрогобицький, Львівський та Яворівський райони. У кожному з них визначили по 15 точок, які досліджували. Наші спеціалісти на місцях здійснювали відбір води і доставляли в наш центр – санітарно-гігієнічну лабораторію, яка здійснює лабораторні тестування об’єктів навколишнього середовища. Отримані результати ми порівнювали з нормативними показниками, які встановлені на законодавчому рівні, у санітарному документі, який регламентує якість води питної – державно-санітарних правилах “Вода питна”. Норматив фізіологічної повноцінності мінерального складу води за вмістом йоду вказує на те, що якщо вода відповідає цьому нормативу, то забезпечує основні фізіологічні властивості для пиття. За результатами досліджень, кожна третя проба води не відповідає нормативу фізіологічної повноцінності ”, – зазначила заступниця директора Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Ольга Брезецька.
Відтак, за її словами, ситуація різниться у різних районах.
“У Стрийському та Самбірському районах більшість проб відповідали відповідали нормативним показникам. Трошки гірша ситуація – у Дрогобицькому та Яворівському районах. Там з 30 досліджуваних точок у 17 зразки відповідали нормативам, у шести були близькі до норми і у семи – недостатній вміст йоду. Щодо Львівського району, то із досліджуваних взірців реєстрували найбільшу кількість проб, які не відповідали нормативу фізіологічної повноцінності. За результатами серпневих досліджень, лише 5 із 15 проб відповідали цьому нормативу”, - додала Ольга Брезецька.
Зазначимо, детальна інформація щодо точок та результатів досліджень доступна у інтерактивній таблиці за посиланням https://goo.su/745k та інтерактивній карті за посиланням https://goo.su/743F
Зазначимо, що дослідження води на Львівщині відбувається за фінансової підтримки Львівської облдержадміністрації та буде реалізовано до кінця 2021 року.
Проєкт реалізується за підтримки Львівської обласної державної адміністрації.
Чому важливий цей день?
Бути добре обізнаним у будь-якій ситуації — вже половина успіху. Саме тому в цей день ми отримуємо значно більше відомостей з джерел масової інформації щодо проблеми йододефіциту.
За рівнем забезпечення йодом українці посідають одне з останніх місць у світі. Україна — одна з небагатьох країн світу, де на державному рівні досі немає програми для боротьби з йодною недостатністю. Багато країн давно взяли за основу своїх національних програм обов’язкове йодування солі.
В Україні тільки 18% населення споживають йодовану сіль. Це найнижчий показник серед європейських країн. Дефіцит йоду в перинатальному періоді та в перші роки життя є однією з головних причин розумової відсталості у дітей. Дослідження ЮНІСЕФ, яке проводилося в 2012 році, показало, що трохи менше половини українських дітей у віці від 3 до 5 років мають певні проблеми з розвитком, зумовлені йододефіцитом. У кожної восьмої дитини в нашій країні діагностують хворобу щитоподібної залози — зоб. Ця хвороба підвищує ризик виникнення тяжких фізичних та психічних вад.
Тож, зважаючи на те, що держава поки не надто турбується про подолання йодної недостатності, у Всесвітній день йододефіциту люди самі повинні розповсюджувати інформацію про необхідність профілактики, підвищувати свою обізнаність та дбати про здоров’я — своє і близьких людей.
Фото – ілюстративне
За джерелом:
https://daytoday.com.ua/podiya/vsesvitniy-den-yododefitsytu/
https://www.facebook.com/galinfo/videos/685371079102893/
| 
