ДЕМОНСТРАТИВНА  ЖАЛІСТЬ - РАНИТЬ

Прийшов час, коли треба вчитися, як поводитися з людьми з інвалідністю.

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україні зросла кількість людей з інвалідністю. Важливо, щоб українці й українки знали та вміли спілкуватися з людьми, які пережили травми. Ветерани і пацієнти Національного центру реабілітації «Незламні», що створений недавно за сприянням Українського Червоного Хреста у Львові, діляться, як правильно взаємодіяти і як не варто поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи протезом кінцівки.

Основні поради:

• Не потрібно витріщатися чи дуже пильно розглядати людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це змушує ніяковіти й почуватися некомфортно.

• Не варто казати «одужуй!». Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, не відросте, навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця.

• Не розпитуйте. Пацієнти центру «Незламні» пригадують випадки, коли з ними намагалися зав'язати розмову, щоб продемонструвати підтримку. Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати: чи комфортно людині розмовляти про досвід поранення чи реабілітації.

• Не демонструйте жалість. Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо до наших захисників, це нормально. Проте, ці почуття варто проявляти у конструктивний спосіб, наприклад, демонструючи підтримку чи здивування, як добре людина справляється.

• Не уникайте. Є чимало людей, які ніяковіють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось з вадами обличчя чи з протезом. Люди не знають, як поводитися, не знають про що говорити. Травмовані чи протезовані люди є повноцінними членами нашого суспільства, а дуже часто з особливими заслугами. Їх не можна уникати.

• Не нав’язуйте допомогу. Захисники часто відчувають роздратування, коли їм без потреби відчиняють двері чи без дозволу хапають їхній візок. Травмовані війною хочуть теж бути самостійними. І зовсім не хочуть відчувати себе в чомусь обмеженими. Якщо їм потрібна допомога – вони про це скажуть самі.

• Не порушуйте «кордони». Якщо хочете обійняти захисника чи захисницю – запитайте згоди. Бо не всі хочуть обійматися чи взагалі торкатися сторонніх людей. Декому це може бути навіть неприємно.

• Не намагайтеся нагодувати. У бажанні підтримати, люди часто намагаються нагодувати військових: приносять їжу до лікарень, хочуть пригостити чи сплатити рахунок в закладах громадського харчування, відмовляються брати гроші на ринку тощо. Це може дратувати, особливо, коли військові самі говорять, що не варто цього робити. Ви можете пропонувати допомогу із вдячності ненав’язливо, та у людини має бути право вибору – приймати вашу допомогу чи ні.

• Поговоріть з вашими дітьми. Найкраще завчасно. Діти часто поводяться безпосередньо. Поясніть їм, що таке протез та звідки він з'явився. Це допоможе вам уникнути незручних ситуацій, коли ви зустрінете когось з вадами обличчя чи з протезом.

• Комунікуйте. Людські стосунки й людські реакції – це завжди індивідуально. Неможливо напрацювати вичерпний перелік ситуацій і рекомендацій на всі випадки життя. Проте, є одне універсальне правило: про будь-яку дію чи намір варто спочатку запитати. І тільки після отриманої згоди можна продовжувати розмову, підбадьорювати, співчувати чи допомагати. А, можливо, буде краще разом помовчати.

Зазначимо, Національний реабілітаційний центр «Незламні» – це унікальне місце, де дорослі та діти, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Це реконструктивна хірургія, ортопедія і роботичне протезування. Постраждалим не лише встановлюють протези, тут їх виготовляють. Також у центрі займаються фізичною, психологічною та психосоціальною реабілітацією постраждалих військових та цивільних.

За джерелом:

https://zaxid.net/veterani_podililisya_poradami_yak_vzayemodiyati_z_lyudmi_z_invalidnistyu_n1569844

Фото – з відкритих джерел

#ЛичаківськаРОмЛьвоваТЧХУ