ВІДРОДЖЕННЯ «СОЛОВ'ЇНОЇ» МОВИ
Сьогодні, 27 жовтня, ми відзначили День української писемності і мови по новому.
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову.
З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997-го року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови 9 листопада.
Цьогоріч Україна вперше відзначатиме День української писемності та мови 27 жовтня. 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.
Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ЦЕЙ ДЕНЬ?
Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.
Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.
За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.
Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.
До Дня української писемності та мови студенти Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка створили невеличке, але емоційне відео присвячене українській мові. Презентуємо його вам. Мова – код нації
ЦІКАВІ ФАКТИ
• Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
• Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
• До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
• Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
• Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ В ІСТОРІЇ
Візантійський історик Пріск Панікійський в 448-у році н.е. записав слова «мед» і «страва».
У Київському літописі використовують топонім «Україна» для позначення частини земель нашої сучасної держави.
За наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні.
У 1720 році Петро І заборонив книгодрукування українською мовою
Видано перші три частини “Енеїди” Котляревського
В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови.
ЧАСТІ ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПРО ЦЕЙ ДЕНЬ
- Скільки слів налічує українська мова?
- За офіційними даними дослідників в українській мові існує близько 256 тисячі слів.
- Скільки осіб у світі володіє українською?
- Загалом у світі українською мовою володіє близько 45 мільйонів людей.
- Коли українська мова стала державною?
- Українську мову встановили державною 26 жовтня 1989 року. Пізніше, у 1996 році цей статус українською мови було підтверджено Конституцією України.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ ЦЕЙ ДЕНЬ?
З 2000-го року було заведено писати всеукраїнський диктант. Написати його та перевірити свої знання може кожен охочий. На радіо щороку на честь Дня української писемності та мови зачитується диктант.
Цього року він розпочався об 11:00 за київським часом. До заходу змогли долучитися усі бажаючі з будь-якої точки світу і у будь-якому зручному для себе форматі: трансляціях на радіо, телеканалі та діджитал-платформах.
Текст цьогорічного радіодиктанту називався “Дороги України”, його написала українська перекладачка і поетеса Катерина Калитко. Читав диктант актор театру і кіно Олексій Гладковський.
Для перевірки свої диктати треба надсилати до 11:00 30 жовтня за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Або сфотографувати/відсканувати написаний текст та надіслати його до 11:00 30 жовтня на адресу rd@suspilne.media.
Переможці, які наберуть найбільшу кількість балів, отримають корисні призи.
Також в цей день стартує конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, де найкращі учні можуть позмагатися щодо знання рідної мови. Переможці не тільки отримують похвальні листи та грамоти, а й фінансове винагородження.
Цікаво буде дізнатися про походження української мови, виникнення слів. Це може допомогти краще зрозуміти свій народ, його походження, цінності та вірування.
Цього дня можна покласти квіти до пам’ятника Нестора-Літописця, аби вшанувати пам’ять і попросити успіхів у навчанні.
У всіх куточках країни проходить нагородження всіх, хто займається популяризацією української мови
ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ?
Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності з своїми нащадками, своєю родиною, національністю.
Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.
Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.
Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.
Сучасні газети, журнали, теленовини та радіо мають неабиякий вплив на людей, тому важливо, щоб вони транслювали правильну українську мову.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Дня писемності: у Мінкульті заявили, що представлять програму поширення української мови
За джерелом:
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=282
Фото – з відкритих джерел
#ЛичаківськаРОмЛьвоваТЧХУ
| 
