ПЕРЕЖИТИ  ВІЙНУ

Як українцям боротися зі стресом і тривожністю, що невпинно зростає.

За статистикою від Gradus Research, 71% українців останнім часом перебувають у постійному стресі або ж відчувають сильну знервованість. І головна причина цього, звісно ж, російська агресія.

Серед інших причин фінансові – соціально-політична ситуація в країні, стан власного здоров’я, безробіття або ж навпаки, робота; високий рівень інфляції, сімейні питання, стан здоровʼя рідних і курс гривні.

Україна, як і низка інших країн світу, не встигли оговтатись від пандемії ковіду, що теж негативно впливала на психологічне здоровʼя. А тоді почалася повномасштабна війна, яка тільки розпалила наші тривоги й страхи.

У Gradus Research кажуть: аспекти війни, що змушують українців повсякчас перебувати у стані стресу, є безпека близьких, втрата джерела доходу, ризик загинути під час бойових дій і побоювання чи переживання через розлуку з рідними.

Як боротися зі стресом

У МОЗ рекомендують кілька технік самодопомоги під час погіршення психологічного здоровʼя. Серед них:

1. Заземлення: назвіть кілька предметів, які бачите; те, що чуєте; до чого можете доторкнутися; що посмакувати або понюхати; опишіть приміщення навколо себе чи простір, у якому перебуваєте.

2. Доброта: це не про благодійність і допомогу іншим, а хороше ставлення до себе. Спробуйте також поговорити з собою по-доброму: «Це важко, але я тримаюся», «Я все ще можу піклуватися про себе й інших». Згадайте, наскільки легше долати труднощі, коли хтось підтримує вас і виявляє доброту і спробуйте стати такою людиною для себе.

3. Знятися з «гачка»: це важкі думки і почуття, які часом можуть зачепити нас. Звинувачення інших, різкі судження про себе, плекання страхів щодо майбутнього тощо – все це вони. Зверніть увагу на свої думки та відчуття. Усвідомте, що вони відволікають вас. Спробуйте подумки їх назвати, наприклад: «У мене зʼявилася важка думка», «Я відчуваю гнів», «Я повертаюся у неприємні переживання в минулому», «Зараз мені страшно за майбутнє» тощо. Скеруйте увагу на те, що ви робите зараз, і застосуйте техніку заземлення.

Інші поради ви можете прочитати за посиланням.

Психологи рекомендують відволікатися від поганих думок і постійного стресу за допомогою цікавих занять, тобто знайти собі хобі.

Робота руками допоможе зосередитися на тому, що вас оточує зараз; колекціонування – виставити цілі; написання текстів – поділитися своїми переживаннями.

Якщо ви маєте трохи більше часу, в нагоді стануть також навчальні матеріали та курси, що допоможуть вивчити більше про стан ментального здоровʼя.

Наприклад, освітня платформа Prometheus пропонує безкоштовний курс «Психологія стресу та способи боротьби з ним».

Інша пропозиція – курс «Базова психологічна допомога в умовах війни». Матеріали другого навчання підготували у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Як говорити про війну з дітьми

Психологиня Катерина Ткачишин каже: «Сказати, як точно і яким способом війна вміщається у свідомість дитини, дуже важко. В кожної дитини, в залежності від контексту, батьківського виховання та інших факторів це буде виглядати по-різному. Маленькі діти сприймають по-одному, підлітки мають ближче до дорослого сприйняття».

У фонді ЮНІСЕФ рекомендують надавати інформацію відповідно до віку дитини та подбати, щоб вона не ретравмувала дитину. Також треба дбати про медіагігієну та медіаграмотність в умовах війни. А ще – подбати і про себе, аби мати сили пильнувати за станом дитини.

«Ми можемо і мусимо показувати дитині, що доброго є в нас зараз тут і тепер. Вони так само переживають війну, як і ми. В тому контексті, що війна є в їхньому житті», – додає Катерина Ткачишин.

Якщо вам потрібно більше порад, ви можете завантажити невеличку памʼятку від ЮНІСЕФ.

«Дуже ілюстративним є те, в що дитина грається. Бо в грі дитина опрацьовує свої емоції, досвід, який вона переживає, і це є дуже показовим. Дуже часто батьки лякаються, коли грають у війну, чи роблять блокпости, імітують те, що роблять дорослі, вважаючи, що це щось ненормальне. Навпаки: це і є нормально, бо дитина таким чином стикається з реальністю і знаходить спосіб її опрацювати», – розповідає психологиня Катерина Ткачишин.

Допомога для допомоги

Союзники України тим часом продовжують підтримку України, і один із важливих аспектів цієї допомоги – психологічний.

«У 2023 році гуманітарна допомога ЄС зосереджена на розширенні інтегрованих послуг первинної медико-санітарної допомоги у віддалених районах і зонах, близьких до лінії розмежування. Ця робота включає заходи підтримки психічного здоров’я і психосоціальну підтримку», - каже директор із питань сусідства та Близького Сходу Генерального директорату Європейської комісії Андреас Папаконстантину.

Ця допомога включає в себе хаби під опікою міжнародних експертів, допомога дітям, що живуть і фронтовій зоні і підтримка внутрішньо переміщених осіб.

ЄС та ПРООН також допомоги у запуску гарячої лінії для психологічної допомоги українцям, які постраждали від війни.

«Російська військова агресія продовжує забирати життя українців, калічити їхніх рідних та близьких, руйнувати цілі міста і села. Ми можемо тільки уявити, що доводиться відчувати громадянам України, коли на їхню долю випадають такі випробування, проте в наших силах – активізувати й розширити наші зусилля, аби кожен українець та українка, де б вони не знаходилися, могли щонайменше отримати своєчасну та фахову психологічну допомогу», –каже керівник відділу місцевого та людського розвитку Представництва Європейського Союзу в Україні Мартін Шрьодер.

На лінії працюють психологи й експерти, які пройшли спеціальні навчання для роботи зі складними кризовими ситуаціями.

Лінія працює щодня з 10:00 до 20:00 за номером: 0-800-100-102 (дзвінки з України безкоштовні).

Лінія існує у двох форматах: через аудіо- та відеозв’язок. Для отримання відеосеансу, українцям, що звернулися по допомогу, потрібно буде просто вказати це оператору лінії.

Також лінія приймає і дзвінки громадян, що через війну переїхали до інших країн. Усі контактні номери ви зможете знайти за посиланням. Дзвінки туди будуть безкоштовними.

Що далі?

На одній із нарад міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко сказав: «З кожним днем кількість людей, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я буде зростати. Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може мати негативний вплив на психічне здоров’я. За нашими попередніми прогнозами на даний момент війни, надалі психологічної підтримки буде потребувати близько 15 млн українців, з них близько 3-4 млн потрібно буде призначати медикаментозне лікування».

Відтак наступні пріоритети Міністерства – глибинний аудит ресурсів із залученням представників ВООЗ; навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки з урахуванням потенційного впливу війни на психічне здоров’я; адаптація до наших потреб мобільних застосунків ВООЗ, які даватимуть змогу робити самодіагностику та міститимуть техніки самодопомоги; запуск великої комунікаційної кампанії для подолання стигми щодо звернення до психолога.

Співавтори - Софія Трощук та Галина Плитич
 

За джерелом:

https://zaxid.net/perezhiti_viynu_n1575487

Фото – ілюстративні та ТЧХУ/Фейсбук

#ЛичаківськаРОмЛьвоваТЧХУ