Всесвітній день абетки Брайлявідзначають 4 січня, в день народження її автора.
Без можливості читати важко уявити собі людське життя загалом, а особливо – навчання дітей. На жаль, люди, які мають дуже слабкий зір або не бачать зовсім, позбавлені можливості читати звичайні книги. Це значно знижує якість їхнього життя, а незрячі діти не можуть отримати повноцінну освіту. Саме з метою допомогти таким людям подолати проблему, що здавалася безнадійною, і було створено абетку Брайля – особливі тактильні символи, що дозволяють незрячим читати нарівні з іншими людьми.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ЦЕЙ ДЕНЬ?
4 січня 1809 року у Франції в сім’ї майстра шкіряної справи Сімона-Рене Брайля народився син, якого назвали Луї. На той час в родині вже було троє старших дітей. Одного разу, граючись у майстерні батька гострим шилом, трирічний Луї поранив око. Сталося запалення, яке згодом перейшло й на друге око. В результаті до п’ятирічного віку хлопчик осліп.
У ті часи для незрячих було дуже мало можливостей, але батьки Луї хотіли, щоб він неодмінно отримав освіту. Хлопчик ходив у місцеву школу, хоч не мав змоги читати й писати, а міг лише слухати. Попри це, він був відмінником у школі завдяки своїй прекрасній пам’яті.
НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ
У віці 10 років Луї почав навчатися в Національному університеті для незрячої молоді в Парижі, де став одним з кращих учнів, навіть навчився грати на органі та фортепіано.
Молодий Брайль завжди прагнув більшого, йому хотілося отримувати знання з книг нарівні зі здоровими людьми. В ті часи незрячі користувалися книгами з рельєфно-лінійним шрифтом Валентина Гаюї. Але, на жаль, у бібліотеці спеціалізованого навчального закладу було всього 14 книг, а незграбний лінійний шрифт був незручним і важким для сприйняття.
ШАРЛЬ БАРБ’Є
В 1821 році до університету навідався колишній військовий Шарль Барб’є. Він був відомий своїм винаходом так званого «нічного письма» – кодом, що складався з дванадцяти тактильно відчутних крапок. Цей код дозволяв ділитися секретною інформацією на війні беззвучно та в темряві. Барб’є розповів про свій метод незрячим учням, серед яких був і Луї.
Систему Барб’є було важко збагнути солдатам, для яких вона призначалася, і в армії вона не прижилася. Але Брайль опанував її дуже швидко. Він не тільки вивчив тактильний код, але і вдосконалив його. Для цього юний винахідник наполегливо експериментував з геометричними фігурами, вирізаними з різних матеріалів, з цвяхами, забитими в дошки, та з іншими способами розпізнавання закодованого тексту.
АБЕТКА БРАЙЛЯ
Зрештою він зупинився на коді з відчутних на дотик крапок розміром з кінчик пальця. Для цього Луї зменшив кількість крапок, що позначали одну літеру чи цифру, з дванадцяти до шести. Це дозволило відчувати кінчиком пальця увесь символ одночасно.
Змінюючи кількість та розташування крапок, Брайль закодував літери, розділові знаки, цифри, математичні та музичні знаки. Пальцем правої руки читач торкався рельєфних крапок, а лівою переходив до наступного рядка, розуміючи написане так само плавно та швидко, як люди з нормальним зором.
Простота цієї ідеї вже тоді дозволяла почати масове виробництво книг у такому форматі, в якому тисячі незрячих могли читати, проводячи кінчиком пальця по відчутним на дотик крапкам. До свого п’ятнадцятиріччя в 1824 році підліток майже завершив формування нової абетки.
В 1828 році Брайль закінчив навчання в університеті та став викладачем у цьому ж закладі. А вже наступного року вийшла його перша книга, в якій пояснювалася система кодів новоствореного шрифту.
Здавалося б, на цьому можна було зупинитися, але це було не для активного та невгамовного юнака. В 1835 році він захворів на туберкульоз, та все одно намагався винайти для свого методу нові можливості, тому в 1837 році додав до абетки нові математичні та музичні символи і випустив книгу з розширеною системою кодування тексту.
Помер Луї Брайль в Парижі 6 січня 1852 року. Його поховали в місті Кувр, звідки він був родом, а в 1952 році перепоховали в Паризькому Пантеоні.
Незрячі студенти від самого початку були в захваті від шрифту Брайля, але викладачам і керівництву університету знадобилося багато років, щоб визнати перевагу цього методу.
Спочатку вони вважали його незручним для використання в роботі. Офіційно навчати цій абетці стали лише після смерті її творця – в 1854 році. Розповсюджуватись у світі алфавіт почав з 1860-х років.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ ЦЕЙ ДЕНЬ?
Всесвітній день абетки Брайля відзначається зовсім недавно – з 2019 року. Українські традиції в проведенні цього дня такі ж, як і в усьому світі.
4 січня громадські організації зазвичай проводять соціальні заходи з метою інформування населення про труднощі, з якими стикаються кожного дня люди з інвалідністю по зору, та про важливість впровадження в побутових умовах шрифту Брайля. Це різноманітні семінари, зустрічі та конференції, в тому числі й онлайн. Також тема висвітлюється в засобах масової інформації та в соціальних мережах.
Цього дня ми просто зобов’язані чимось допомогти людям з порушеннями зору чи просто підтримати їх добрим словом, адже в умовах нашої країни живеться їм дуже непросто.
Також варто розповісти дітям історію життя Луї Брайля, бо це справді один з найяскравіших прикладів того, що фізичні обмеження нічого не значать, коли людина має мету та цілеспрямовано працює для її досягнення. Крім того, дуже важливим для мотивації є те, що Брайль зумів створити геніальний винахід фактично в підлітковому віці.
Для глибшого розуміння теми цього дня можна подивитися один з цікавих кінофільмів з незрячими головними героями. Наприклад, «Запах жінки» з чудовою грою Аль Пачіно, «Невидимка» – фільм про сліпу піаністку з динамічним сюжетом та неочікуваним фіналом або зворушливий український фільм «Поводир» – про сліпого кобзаря та його поводиря, хлопчика-сироту з Америки.
ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ?
Неможливо переоцінити важливість абетки Брайля -зараз вона використовується в кожній країні. Окрім книг, знаки з цим шрифтом допомагають незрячим пересуватися в громадських місцях. Спеціальні електронні пристрої з дисплеями Брайля – годинники, ігрові приставки, навіть термометри можуть підключатися до смартфонів та комп’ютерів.
Шрифт Брайля у світі можна знайти практично всюди, де є друк – на вивісках, у меню ресторанів, на клавіатурах банкоматів, візитних картках, підручниках та нотах. І найголовніше – за допомогою винаходу Луї Брайля незрячі люди можуть самостійно навчатися та спілкуватися.
Дослідження показали, що люди, які втратили зір та оволоділи абеткою Брайля, з більшою вірогідністю можуть влаштуватися на роботу, ніж ті, що користуються тільки голосовими синтезаторами.
Бізнесові структури та урядові організації цього дня звертають свою увагу на проблеми незрячих людей та створюють для них нові соціальні й економічні можливості, а благодійними організаціями й меценатами ця подія сприймається як можливість допомогти коштами чи технічними засобами.
Всесвітній день абетки Брайля покликаний спонукати людство зробити все для того, щоб навколишній світ та його можливості стали доступними для всіх.
