СВЯТО МАЙСТІВ  ХУДОЖНЬОГО СЛОВА

«Письменник – не той хто багато пише, а той, кого читають» , - стверджує народна мудрість. На знак поваги до таких майстрів слова, - 3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Міжнародний день письменника.

Цей день є приводом для вшанування літературних діячів. Свято відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери. У цей день вони збираються, щоб обговорювати тенденції сучасної літератури, нагороджувати найталановитіших авторів, слухати нові вірші та уривки з романів своїх колег.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ:

• Перший професійний письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній.
• Василь Симоненко терпіти не міг роботу журналіста, тому що не бачив у ній творчої свободи.
• Родина Бориса Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник твердо вирішив спілкуватись виключно українською.
• Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.
• Джек Лондон був соціалістом, а крім того - першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.
• Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.
• Едгар Аллан По все життя боявся темряви, а Оноре де Бальзак завжди писав у темряві. Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок - блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів - машинка для зав’язування краваток!
• Діккенс не міг працювати, якщо столи і стільці в його кабінеті не стояли так, як треба.
• У Лорда Байрона було чотири домашніх гусаки, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва Пен-клубу – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу.

Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

Отже, Пен-клуб - це міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, „виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо.

ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів вільної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”.

Діяльність Пен-клубу спрямована на підтримку гуманістичних цінностей та толерантності, а також на сприяння письменникам, які перебувають в ув'язненні або переслідуються за політичними мотивами. В Пен-клуб входить 144 формованих за мовним принципом національних центрів з 101 країни. ПЕН-клуб виступає в захист свободи друку і проти свавільного застосування цензури в мирний час. Ідея Всесвітнього дня письменника, полягає зовсім не у вшануванні прозаїків і поетів, а в захисті свободи слова.

Проте, до свята приурочені церемонії вручення різних книжкових премій, фестивалі, виставки та інші літературні заходи.

Зазначимо, що письменниками називаються люди, що займаються написанням текстових творів, які призначені для  друку й ознайомлення іншими. Коли ми хочемо поринути в інший світ, завжди звертаємося до цих самих творінь літераторів. Їх діяльність багато в чому допомагає нам у житті, вчить бути корисними суспільству, взаємовиручці, милосердю.

Робота письменника забирає багато сил і часу. Люди, що займаються літературою, духовно розвинені набагато краще, ніж інші. Їх талант прищеплює нам любов до прекрасного.

Сьогодні, 3 березня, ми бажаємо всім письменникам оригінальних творчих задумів, сміливого польоту думки і можливості завжди безперешкодно висловлюватися про гострі проблеми сучасності.

Фото – з відкритих джерел

#ЛичаківськаРОмЛьвоваТЧХУ