(Початок - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2012-09-17-824;  http://lviv-redcross.at.ua/blog/2012-09-18-828)

Юліє, сьогодні до нас у Червоний Хрест звернулася львів’янка з проханням почергувати  вночі у лікарні біля її мами. Так як наші патронажні медсестри мають по 12 хворих на день, то довелося відмовити, бо вони навіть фізично не змогли би виконати таке прохання. Чи можлива така ситуація у Німеччині?

І так, і ні. Дивуватися немає чого: відмовляючи у вирішенні проблеми в одній організації, там допомогли  би водночас в іншій, супутній Червоному Хресту. Зрозуміло, що патронажна служба Червоного Хреста Німеччини також працює за певним графіком, (хоч і набагато гнучкішим, ніж у нас), і не може виконувати спонтанних прохань, то у таких випадках там порадять супутню організацію, в яку входять, переважно, волонтери, і вони беруться за виконання будь-яких прохань пацієнтів.

В кінці того тижня, 21 вересня, у Львові підписано Меморандум про співпрацю Німецького Червоного Хреста і Товариства Червоного Хреста України. В ньому зроблено акцент на менеджмент та інновації у благодійництві. Скажи, це данина моді, чи справді у Німеччині ці поняття набули реальних контурів?

Можу розвіяти ваші сумніви. Там справді менеджмент та інновації зібрано у дієву систему благодійництва, перша скрипка в якій належить Червоному Хресту. Ось взяти, наприклад, м. Ліхтенфельз, куди ми були скеровані. Там у Червоному Хресті є спеціальний відділ якості надавання послуг.

Як у нас за часів Брежнєва? Тоді у моді був так званий «Знак якості»…

Ні, там відділ якості є не паперовим, а справжнім. Його очолює поважний спеціаліст своєї справи, пан  Стівен Бауершахс (Bauersachs - на знімку). Кожна послуга, яку надає благодійна організація, у даному випадку Червоний Хрест, сертифікована і зведена у певний Кодекс. Він є настільною книгою кожної медичної сестри. Там розписано до елементів ту, чи іншу послугу. Подано час на її виконання. Зазначено інші характеристики.

Такий собі Великий Довідник послуг?

Можна сказати, що так. Він – дисциплінує, вносить порядок у хаотичні, до певної міри, дії благодійників. Щось від себе придумувати не можна. Як миття вікон, то це має бути миття, а не розмазування пилу по склу. Як купівля продуктів, то на цю операцію відводиться певний час. Не можна, наприклад, вранці поїхати за ними, а повернутися аж надвечір. І так кожна операція побутового і медичного обслуговування у Німеччині регламентована. Те саме стосується рятувальної служби МНС, праці на «Швидкій допомозі» і т.д. Вдавати з себе добродійника, бити себе на кожному перехрестку у груди, що ось я такий, мовляв, чудовий, милосердний, до чужого горя чутливий, - там не вдасться ніяк.

Де про цю службу якості можна довідатися детальніше?

У першу чергу на сайті Червоного Хреста м. Ліхтенфельз. Або на веб-сторінці допоміжної служби, яку очолює п. Стівен. Адреса її зовсім проста - http://brklicht.drkcms.de/fileadmin/user_upload/312.329.0_QM-Handbuch_V1.0.pdf Починала цю справу фрау Сабіна Бехман ще 15 років тому. Тоді на обслуговуванні у неї було аж 25 пацієнтів. Тепер же їх - 250 осіб. Люди повірили у новацію, діло пішло на лад. Нині фрау Сабіна - начальник соціальної станції Баварського Червоного Хреста м. Ліхтенфельзу. У планах організації - запровадження переліку нових послуг. Життя не стоїть на місці, і німецькі колеги намагаються вчасно відповідати на його запити.

Минулого разу ми дізналися від тебе, Юліє, що м. Ліхтенфельз  має аж три пивзаводи і там дуже люблять фестиваль «Октоберфест». А чи є ще якісь захоплення у городян?

Безперечно. Найбільшим їх захопленням є, не повірите, плетіння з лози…кошиків. Малих і великих, святкових і на будень…Ця традиція сюди прийшла з середніх віків. Місто Ліхтенфельз – єдине місце у Баварії, де на професійому рівні навчають цього мистецтва у ремісичому училищі. В кінці вересня там буде виставка цих плетених кошиків. 

Переможець дістане премію і почесну грамоту. Шкода, що мені не доведеться бути на ній, а спостерігати лише по телебаченню цю яскраву феєрію старовинного рукоділля з верболозу.

      Початок у частині І. Робочий день імецьких медсестер - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2012-09-17-824 

      Продовження у частині ІІ.  Для тіла, і для душі - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2012-09-18-828

      Закінчення у частині ІУ: Турбота про старість - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2012-09-26-841                       

     Фото - Ю. Поліщук

     Записав інтерв’ю журналіст Олександр Апостолюк