Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2017 » Січень » 22 » На Одещині діє спільний з ЄС і Червоним Хрестом Австрії проект адаптації села до зміни клімату
21:29
На Одещині діє спільний з ЄС і Червоним Хрестом Австрії проект адаптації села до зміни клімату

 

ЕКСПЕРИМЕНТ

 

     

 

 

       Розповідь про те, як буйволів упрягли у розвиток Придунав’я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збройний конфлікт у східних областях України, тотальне зубожіння та регулярні корупційні скандали разом зі спалахами насильства. На якому місці в нашому житті могли б опинитися планетарні зміни клімату, що ними переймаються всі цивілізовані країни? Думаю, ніяк не в першій десятці. Але українці теж долучаються до цієї тематики, тим більше, що на цю роботу передбачено кошти з-за кордону. І зиск від здійснення природоохоронних проектів можливий не лише у галузі охорони довкілля.

 

 

Кореспондент «Урядового кур’єра» побував у придунайському селі Орлівка, що на півдні Одещини, і подивився, як втілюють план адаптації села до наслідків змін клімату, розроблений з ініціативи тутешньої сільради та за підтримки коштів Євросоюзу. Перший підсумок, який впадає в очі, - селяни задоволені розвитком подій і європейськими щедротами.

 

 

 

 

 

 

На знімку: Мішель Якобі впевнений, що буйволи приживуться у Придунав’ї, як це відбулося в Карпатах. 

 

 

Німецький ковбой у степах України

 

 

Цю говірку легко впізнає кожен, кому траплялося бувати на Закарпатті. Вона істотно відрізняється від українського літературного мовлення, проте перекладу не потребує. «Коли тут біда яка - я нараз приїду допоможу», - запевняє молодик у простому робочому одязі, що в ньому якраз корів пасти, або, як-от він, буйволів. До придунайських заплав хлопець супроводжував цю худобу саме із Закарпаття.

 

 

Хто ж він? Каже, що еколог. Із його вбранням та трохи спрощеною лексикою це якось не в’яжеться. Який там вчений-еколог? Вигадує собі щось селянин із полонини. Доки не з’ясовуєш, що Мішель Якобі - справді дипломований лісник-еколог, народився він в Німеччині, громадянин цієї країни і саме там закінчив університет. Темою його диплома було вивчення свійських тварин у Карпатах. Уже вісім років Мішель живе в Україні в невеличкому закарпатському селі, де займається відновленням популяції буйволів, яка вже була там на межі зникнення. За цей час, спілкуючись із людьми, вивчив українську мову в тому, звісно, варіанті, в якому вона існує на полонині, і в обсязі, достатньому, щоб грунтовно і емоційно розповісти про тварин, чиєю долею опікується вже тривалий час.

 

 

«Карпатські буйволи - дуже розумні тварини, - розповідає Мішель, - кожен має характер. З ними треба, як з людиною, як з дитиною поводитися. Не можна бити, не можна силувати, а тільки просити».

 

 

Буйволів, яких він привіз на Одещину, Мішель знає змалечку. Всі вони народилися в нього вдома. Ці великі рогаті тварини зворушують не розмірами, а миролюбністю. Юрба журналістів, що наїхала до Орлівки подивитися на живу чудасію, не викликала у цих тварин ані натяку на страх чи агресію.

 

 

«Коли людина гладитиме буйвола, бачитиме його великі очі, вона полюбить цю тварину», - запевняє Мішель. Ми ж маємо нагоду негайно в тому пересвідчитися.

 

 

 

 

 

На знімку: Розведення буйволів вигідне завдяки переробленню їхнього молока і корисне для збагачення природи.

 

Природний меліоратор та живий трактор

 

Так називає завезених до Орлівки карпатських водяних буйволів Олег Дьяков, старший науковий співробітник одеського Центру регіональних досліджень. Саме цій фундації належить ідея відновити поголів’я буйволів у Придунав’ї. Колись їх було багато в південній Європі, зокрема й на півдні Одещини. Проте у ХХ сторіччі їхня чисельність значно скоротилася. Буйволи в Україні живуть у заповіднику «Асканія-Нова», на фермах у Закарпатті та столичному Голосіївському монастирі. А віднедавна - ще й на Одещині (їх завезли торік у жовтні). Експериментальне стадо буйволів тут створили в межах проекту Climate Forum East II за фінансування Євросоюзу, Австрійської агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста.

 

Трішки про прибульців. Чому саме карпатських обрали? Фахівці не впевнені, що цих тварин варто визначати як окрему породу, точнішим вважають термін «водяні буйволи карпатського типу». Водяні вони тому, що полюбляють пастися саме в тій місцевості, де є вода. Хоч доволі велика, у яку можуть зайти аж по шию, хоч у вигляді болітця, де розгортають свою інстинктивну меліораторську діяльність.

 

«Вони підтримують водні протоки, поїдаючи водяну рослинність та розчищаючи замулені ділянки, - пояснює Олег Дьяков. - За браком відкритої води тварини можуть самостійно викопувати невеличкі озера, які приваблюють диких птахів, плазунів та безхребетних. Так буйволи створюють природні осередки з різноманітними представниками флори і фауни, роблячи ландшафт більш мозаїчним та багатшим».

 

 

Зауважує науковець і те, що буйволи краще пристосовані до прогнозованих кліматичних змін, ніж звична нам худоба, менше хворіють. Його німецький колега Мішель Якобі особливо підкреслює антикризовий потенціал буйволів-переселенців: «Це дуже вигідні тварини. Буйвіл може їсти солому, даючи дуже жирне молоко, від якого діти ростуть великі й здорові».

 

 

Саме з буйволячого молока, до речі, роблять делікатесну моцарелу. Мішель на своїй фермі в Карпатах віддає перевагу твердому сиру, бо «моцарела в полонині, коли спека, швидко псується, а твердий сир зберігається до 10 місяців». Тож «моцарелу роблять, коли швидко треба гроші, бо це дуже цінний сир».

 

 

І на довершення симпатичного портрета - енергетичний потенціал худоби, яку акліматизують до життя на півдні України.

 

 

«Коли люди бідні й не мають за що купити пальне, то є ще одна причина утримувати буйволів, - ділиться принадами улюблених тварин Мішель. - Узимку буйвіл може їсти солому, вербу і мати сили, щоб тягти з лісу дрова, а навесні ним можна орати, запрягаючи у плуг. І так доки економічна ситуація не поліпшиться й селянин не зможе придбати трактор».

 

Екологічно - означає вигідно

 

І ще не раз ми протягом візиту в село могли пересвідчитися, що скромна — в межах 10 тисяч євро - суто екологічна європейська програма істотно впливає на економічний стан громади, це втілення взаємовигідної міжнародної політики. Один з учасників проекту - Національний екологічний центр України (НЕЦУ). Його представниця Надія Артем’єва впевнена, що кліматичні зміни - нагальна проблема вже нині зокрема і для нас.

 

 

«Ще буквально кілька років тому кліматичні зміни сприймали як щось дуже далеке і незрозуміле, але погода останніх років показала, що клімат змінився. І це кожен з нас може спостерігати. Люди почали розуміти, що коли немає дощу кілька місяців, а потім випадає кількамісячна норма, то це не просто так». Тож, за її словами, існують постійні запити місцевих громад на пояснення та інструкції.

 

 

Цьогоріч, наприклад, розповідає представниця НЕЦУ, Україна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду і взяла на себе зобов’язання розробити національну стратегію з адаптації до зміни клімату. Важливо, що світове співтовариство передбачає певні кошти на розроблення планів дій з адаптації й реалізації невеликих пілотних проектів, як-от в Орлівці. А це ще один, хай і невеличкий ресурс для вирішення питань. У межах орловського міні-проекту «Комплексне використання ресурсів заплав» сільський будинок культури перевели на місцеві відновлювані джерела енергії, встановивши твердопаливний котел. Тепер у це приміщення тепло нестиме не дорогий дефіцитний газ, а деревина верби та очерет.

 

 

Не секрет, напевно, що наше прагнення опалювати всім, що горить, — не через кліматичні зміни. Тож в Орлівці переходять на альтернативне паливо не лише європейським коштом. Тут знайшли інвестора, який встановив у місцевій школі котельню на пелетах з рослинної сировини. Голова Ренійської РДА Сергій Белюк вважає, що цей досвід слід поширити на весь район: «Є сотні гектарів заплав, комишів. Це ті джерела, з яких можна виробляти пелети. Весь район можна оснастити котлами, які працюватимуть на пелетах, і відмовитися від газу».

 

 

Коли такі амбітні плани буде реалізовано хоч би частково, вважатимемо це наслідком зокрема й цього екологічного проекту.

 

Тварини приживаються

 

А що ж наші буйволи? На околицях Орлівки вони перебувають на наполовину вільному утриманні. Попри загальну пристосованість тварин до природних умов Придунав’я, зиму їм пережити важкувато. У селі створили ферму для підтримки великих тварин у зимовий період. Фахівці кажуть, що перезимувати на новому місці - означає скласти іспит з акліматизації, бо бувають тяжкі періоди із сильними холодами і снігопадами. Ця перша зима і покаже, чи вдалим був експеримент із переселення карпатських буйволів у придунайські заплави. Рогаті красені зробили на цей успіх серйозну заявку: у грудні в експериментальному стаді народилося перше теля. «Дівчинку», яка стала першим корінним представником буйволячого роду в українському Придунав’ї, назвали Орлицею.

 

 

Тепер великих тварин в Орлівці 15, і цифра ця вже найближчим часом має збільшитися щонайменше на двоє телят. «Поява малюків означає, що акліматизація буйволів на їхній новій батьківщині відбувається успішно», — кажуть фахівці НЕЦ України.

 

 

 

 

Довідково:

 

Проект акліматизації буйволів у Придунав'ї реалізується з жовтня 2016 р. Одеським "Центром регіональних досліджень" та Національним екологічним центром України в рамках програми Climate Forum East II за підтримки Європейського Союзу, Австрійської агенції з розвитку та Австрійським Червоним Хрестом.

(Докладніше див. - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2016-10-19-8680 ; http://lviv-redcross.at.ua/blog/2016-12-14-9131).

 

 

І

Автор - Іван ШЕВЧУК

 

 

 

Фото – автора

За джерелом:

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-bujvoliv-upryagli-u-rozvitok-pridunavya/

 

 

 

Переглядів: 311 | Додав: Олекса
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
П`ятниця, 29.05.2020, 03:16
Webmoney
E957042746057 U511828258153 Z226274508252 R134004408733
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 328
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2020