Український Червоний Хрест Личаківського району

м. Львів

Вітаю Вас Гість | RSS

Личаківське представництво Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України

Існуючі напрямки діяльності в сфері ВІЛ/СНІД

Цільова аудиторія:

люди, що живуть з ВІЛ/СНІД (ЛЖВС);
оточення ЛЖВ;
діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями ;
підлітки (14-17 років) і молодь (15-28 років);
молодь, яка знаходиться в місцях позбавлення волі;
діти вулиць;
нелегальні мігранти;
споживачі ін’єкційних наркотиків;
медичні працівники;
ЗМІ.

Попередження ВІЛ/СНІД:

1. Інформаційно-просвітницька робота з молоддю:

навчання за методом „рівний-рівному”;
лекції та бесіди в учбових закладах, молодіжних клубах Червоного Хреста;
навчальні семінари та літні школи для молодіжних інструкторів та волонтерів;

2. Робота зі ЗМІ:

статті, теле- і радіопередачі з питань профілактики ВІЛ/СНІД.
3. Лікування і регулярне обстеження.

Антиретровирусні препарати. В даний час усе ще не існує засобу для лікування від СНІДу. Все-таки не так давно в лікуванні були досягнуті визначні успіхи, що дозволяють ВІЛ-інфікованим людям жити довше й уникати захворювань протягом тривалих періодів часу. Розроблені методи відносяться до комбінованої терапії, і зараз існує ряд препаратів, що призначаються для комплексного (комбінованого) прийому. Це сильнодіючі ліки, що мають побічні ефекти. До того ж вони дуже дорогі - до 15000 доларів США на людину в рік. Ці препарати доступні для жителів тих країн, система охорони здоров'я яких дозволяє оплачувати їх, або для хворих, що самі в стані їх купувати. У сьогоднішній час повсюдно проводяться кампанії по зниженню цін на ці препарати, щоб зробити їх доступними у всіх країнах.

Інші види лікування. Навіть якщо антиретровірусні препарати не доступні, існує ряд інших видів лікування, що допомагають запобігти або вилікувати опортуністичні інфекції (такі, як пневмоцистну пневмонію чи туберкульоз).
Зверніться до лікаря у вашій районній поліклініці чи до лікаря-інфекціоніста в СНІД-центрі з проханням з'ясувати, яке лікування вам підходить. Якщо у вашому районі існує група самодопомоги для ВІЛ-інфікованих, її члени допоможуть вам довідатися більше про те, як і де можна одержати таке лікування.

Лікування, що дозволяє уникнути передачу вірусу від матері новонародженій дитині. В даний час існують деякі препарати, що у значній мірі знижують ймовірність передачі ВІЛ/СНІДу від матері до новонародженої дитини в процесі пологів. Зараз використовуються кілька курсів для попередження передачі ВІЛ від матері до дитини. Вони призначаються матері під час вагітності, безпосередньо перед родами і матері і дитині через якийсь час після пологів. Крім того, операція кесаревого розтину знижує ризик передачі ВІЛ у два рази. ВІЛ-інфіковані люди, що вирішили завести дитину, можуть обговорити ці види лікування з лікарем у Центрі або в районній лікарні. Якщо жінка, інфікована ВІЛ/СНІДом, виявляє, що чекає дитину, то їй варто відвідати лікаря на можливо більш ранніх термінах вагітності, щоб обговорити всі можливі варіанти.

Допоміжна, або альтернативна терапія. Багато хто застосовує допоміжну, альтернативну або місцеву терапію, що допомагає контролювати симптоми, або зміцнювати імунну систему. Багато хворих ВІЛ/СНІДом виявляють, що такі види лікування сприяють поліпшенню їхнього стану і допомагають контролювати стан здоров'я.

Будьте обережні - донині в системі суспільної охорони здоров'я та в нетрадиційній медицині не існує засобу лікування від СНІДу. Остерігайтеся тих, хто намагається продати вам "гарантований засіб" лікування СНІДу, оскільки такого не існує. Це не означає, що людині, за якою ви доглядаєте, не принесе користі яка-небудь допоміжна терапія. Альтернативна терапія застосовується для допомоги в релаксації, для зміцнення захисних сил організму і поліпшення загального стану здоров'я, а також контролю таких симптомів, як головний біль і нудота. До неї відноситься масаж, голковколювання, фітотерапія, йога, ін.

Регулярне обстеження. ВІЛ-інфіковані люди повинні підтримувати постійний контакт зі своїм лікуючим лікарем і проходити регулярне обстеження, щоб лікар міг контролювати стан імунної системи пацієнта. В ідеальному варіанті пацієнт повинен проходити тест на кількість клітин СD4 кожні З-6 місяців, його результати повинні щоразу реєструватися і порівнюватися з результатами попередніх аналізів. Кожні 6 місяців рекомендується оцінювати своє вірусне навантаження (кількість вірусу в крові). Необхідно також вести історію хвороби пацієнта, включаючи опис методів лікування і захворювань, які переніс ВІЛ-інфікований. Це допоможе в тих випадках, коли хворого кладуть у лікарню, або він відвідує іншого фахівця, якому повинен викласти повну історію своєї хвороби і при цьому не упустити нічого важливого. Це також дозволяє вам чи хворому не повторювати історію хвороби знову і знову.